Версiя для друку Обговорити в форумi

Наші традиції

Зелені свята прийшли — літо привели. Буяє вся рослинність. Трійця, П'ятидесятниця (бо припадає на 50-тий день після Великодня, Воскресіння Христового), Зішестя Святого Духа — назви одних і тих же дводенних свят, найвеличніших у літньому циклі церковного календаря, і не менш величних, значущих у народних традиціях українців.
У перший день у храмах після урочистого Богослужіння освячують букети троїцького зілля. А компонували їх виключно з лікарських трав — чебрецю, любистка, м'яти, аїру (татарського зілля).., збирали у полі, в лісі, на лузі, на берегах водойм. Робили це до сходу сонця, допоки роса не зникла. На цьому добре розумілися знахарі. Вважали, що освячене на Трійцю зілля набуває особливої чудодійної сили. І не тільки те, що в букеті (він справді стає оберегом), тут мова — про всю рослинність, адже освячується вона Духом Святим.
Тож що брали для троїцького букета, чим і що лікували?.. Звичайно, не вся лікарська флора була представлена в одному букеті, але 3-5 рослин — таки неодмінно.
Чай з ЧЕБРЕЦЮ лікує від алкоголізму. Крім того, додаючи калину і мед, готують з нього тонізуючий напій.
Чай з М'ЯТИ діє заспокійливо, допомагає подолати безсоння, його п'ють при болях у шлунку, харчовому отруєнні.
Аналогічну заспокійливу дію має МЕЛІСА. Обидві рослини пасічники використовують при переселенні бджолосімей.
ЛЮБИСТОК добре очищує шкіру, також діє, як заспокійливе. Здавна у любистку купали немовлят, щоб гарними були, здоровими, міцно спали. Недарма кажуть на парубка-красеня чи дівчину-красуню: “Мабуть, купані у любистку”. Листя цієї рослини господині використовують для салатів. Але пам'ятайте: у великій кількості любисток шкодить ниркам!
З кореня АЇРУ готують чай, яким лікують шлунок. З яблуками, цукром він йде на приготування варення, а ще — варять цукровий сироп з аїром. Словом, багата фантазія в українських кухарів!
У народній медицині МАТЕРИНКУ (чай з неї) застосовують при захворюваннях кишечника, легень, сечових шляхів (бактерицидна дія), при недостатньому травленні. Як пряність, материнку використовують у харчовій промисловості (зрештою, й домогосподині) при солінні огірків, помідорів, до м'ясних страв, як запобіжний засіб від скисання овочів. Ця рослина добре відлякує міль і мурашок.
Хоч гірка трава ПОЛИН (тому її рідко беруть до букету, “щоб життя не гіркло”), але таки ефективно лікує шлунок, додає апетиту, її бояться глисти.
У троїцькому букеті можемо побачити й гілочку ЛИПИ (не обов'язково розквітлу). Чай з її цвіту та ще й з липовим медом — ледь не найкращі народні ліки від застуди.
Отож у букеті, який освячують на Трійцю, нічого зайвого нема.

ХАЙ КВІТНУТЬ КВІТИ НА ВАШІЙ ДОРОЗІ!

Рослини життєво необхідні людині. Протягом тисячоліть цей зелений світ використовують у найрізноманітніших сферах господарської діяльності, у медицині, кулінарії. Здавна поряд з утилітарно-прагматичною, споживацькою функцією рослини займали значне місце в широкому комплексі традиційних вірувань, звичаїв, обрядів, навіть часто сповнених забобонними пересторогами.
Обряди, повір'я, пов'язані з деревами, травами, зіллям і квітами доносять відгомін язичницьких уявлень наших предків про навколишню природу і базуються як на реальних, так і на уявних властивостях рослин. З утвердженням християнства ці властивості нерідко закріплювалися ритуальним освяченням у церкві. Обрядові дії, пов'язані з рослинністю, відігравали і відіграють важливу роль в календарних святах, насамперед — церковних. Та й на рівні державних свят, пам'ятних днів, відзначення історичних подій, офіційних зустрічей та заходів, на рівні побутового спілкування — відзначення днів народжень близьких людей, друзів, ювілеїв не обходиться без квітів. Навіть на могилу чи до труни спочилого несуть квіти. І нове життя вітають квітами — букети дарують породіллі. Завжди щиро звучить побажання: “Хай квітнуть квіти на вашій дорозі!”. Українське подвір'я, домівку, сад, город годі уявити без квітів. А про господиню, яка зневажливо ставиться до квітів, не доглядає їх, так само зневажливо говорять. Щодо церковних обрядів, то вважається, що рослини, освячені у храмах, мають забезпечити людині здоров'я, зміцнити добробут сім'ї, посилити плодючість землі, збільшити приплід худоби, домашньої птиці, вберегти людей і їхнє майно, господарство від стихії, нечистої сили, а головне — лікувати від недуг.
А й бо справді, особливе місце займали і займають рослини-символи у сімейних обрядах. Жодне весілля на Україні не обходилося без барвінку і калини, якими прикрашали весільний коровай та вінок молодої. Рослинні мотиви та образи широко представлені в українському фольклорі. Майже в усіх жанрах усної словесності рослинна символіка є одним із важливих художніх виражальних засобів. Вони зустрічаються в орнаментиці візерунків українських вишивок, ткацтва, писанок, кераміки, у народному малярському мистецтві; дівчата малювали їх на традиційних українських печах і чисто вибілених стінах хат...
Тарас ЛЕХМАН

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #22 за 02.06.2017 > Тема "Душі криниця"