|
"Кримська Свiтлиця" > #8 за 20.02.2004 > Тема "Ми єсть народ?"
#8 за 20.02.2004
БАЙДУЖІСТЬ ХОЛОДНІША...
Лідія Степко, власкор "КС".
Дорога до храму
Вже вчетверте севастопольська римо-католицька громада св. Климента очікувала рішення міськради про повернення їй споруди колишнього костьолу, з надією на Указ Президента та здоровий глузд депутатів. (Севастополь сьогодні - чи не єдине місто в Україні, де культова споруда, побудована минулого століття на кошти віруючих, використовується не за призначенням). Але очікування громади й цього разу виявилися марними.
До порядку денного увійшли два проекти рішення. Перший - від держадміністрації, за яким колишній костьол належало віддати віруючим. Відповідно другому - підготовленому депутатами, там має залишатися нині діючий кінотеатр "Дружба" з усіма здаваними в оренду площами та платним туалетом на місці колишнього олтаря. Жоден з двох представлених проектів рішення не набрав достатньої кількості голосів. І причин тому називають багато. Це й потужне православне лобі серед нинішнього депутатського корпусу, і небажання депутатів-прагматиків віддавати комунальну власність задарма, бо, мовляв, Указ Президента про повернення культових споруд стосується лише державної власності. А ще, як повідомив журналістам начальник управління преси та інформації міської держадміністрації Олександр Скрипниченко, сама громада віруючих та їх настоятель не дуже активні у досягненні своєї мети. На його думку, депутатів треба готувати.
Й справді, якби настоятель громади приніс на засідання макет оновленого костьолу та (у розрізі) органної зали, а крім того, кошторис будівельних робіт із зазначенням кількості робочих місць для севастопольців та вказав терміни, в які ті роботи будуть проведені, та ще якби обіцяну папським нунцієм Миколою Етеровичем соціальну допомогу місту можна було відчути на дотик, от тоді б... А то - ніякої ініціативи, так, самі сподівання на Бога, Президента та депутатську свідомість. Ви ж, мовляв, оприлюдніть, як воно все буде, та бажано в картинках, і не лише в них... Бо в наш прагматичний час по-іншому не буває.
Були ще досить цікаві аргументи ярих противників костьолу. Площі, де розташована споруда, за радянських часів (1954 р.) присвоєно ім'я російського адмірала
Ф. Ушакова. Декілька років тому Російська православна церква канонізувала цю особистість та причислила його до лику святих. А тому католицькому храму, мовляв, не місце поруч з ликом канонізованого православного російського адмірала. Діючий платний туалет, бачте, лику святого не заважає, а органна зала католицького костьолу, певне, осквернить і площу, і лик.
Та як би там не було, але з розглядом кожного чергового проекту прихильників відновлення храму стає все більше. Існує думка, що культову споруду все одно віддадуть громаді. А поки що всі святкові меси проходять під стінами діючого кінотеатру. Взимку віруючі потерпають від негоди, клякнучи на мокрій бруківці...
Та людська байдужість, як бачимо, холодніша...
м. Севастополь.
"Кримська Свiтлиця" > #8 за 20.02.2004 > Тема "Ми єсть народ?"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=1745
|
МИ ╢, ДОКИ ╢ НАША Л╤ТЕРАТУРА
Професор Юр╕й Ковал╕в: «ГОЛОВНА ╤ДЕЯ УКРА╥НСЬКО╥ Л╤ТЕРАТУРИ –
«МИ СОТНЕЮ П╤ШЛИ НА НЕБО…»
КРИМ – УКРА╥НА!
