Версiя для друку Обговорити в форумi

12 вересня у Києві відбулося друге засідання Голосіївського районного суду за позовом головного редактора «Кримської світлиці» Віктора Качули до Державного підприємства «Національне газетно-журнальне видавництво», підпорядкованого Міністерству культури України.

Нагадаємо, головного редактора «Кримської світлиці» Віктора Качулу було незаконно звільнено з посади головного редактора наприкінці травня ц. р. генеральним директором підприємства А. Щекуном нібито «за прогули», а фактично – за незгоду з незаконним, необдуманим, свавільним та не узгодженим з працівниками «Кримської світлиці» рішенням, яке позбавляє можливості зберегти в Криму єдину українську газету, її кримських читачів, її багатолітній архів.

Розпочавши засідання, суддя зачитала позовну заяву учасникам процесу.
Адвокат В. Качули, який за довіреністю представляє у київському суді інтереси свого підзахисного (позбавленого разом з кримськими колегами з волі самоправного генерального директора засобів для існування, тож за нинішніх обставин з Криму до Києва на суди не наїздишся), додатково повідомив суду, як мали б діяти співзасновники в таких випадках, а також про деякі деталі, що передували виданню наказу про переведення редакції із Сімферополя до Києва та підстав його скасування, а саме ту обставину, що документи на переведення редакції «Кримської світлиці», підписані колишнім генеральним директором підприємства – Ратушним Р.Я., були складені та підписані «заднім числом» останнім майже через місяць після того, як Р. Ратушного було звільнено з посади генерального директора – в угоду Міністерства та з метою повторного призначення на посаду.

При цьому, у 2015 p. колишній керівник підприємства Р. Ратушний аж двічі намагався «депортувати» «Кримську світлицю» з Криму, проте жодна з цих спроб не відповідала законодавству.

Після цього виступив адвокат видавництва, позиція якого зводилася лише до ствердження факту обізнаності В. Качули про існування усіх наказів стосовно переведення, належного повідомлення про це, і видавництво, зрозуміло, не визнає вимоги позивача.
А. Щекун чомусь почав розповідати про свій полон, про необхідність переведення редакції, про «нечемну» поведінку впертого В. Качули (якого, прийде час, ще зроблять винуватцем жалюгідних результатів передплатної кампанії мало кому потрібної «на материку» київсько-кримської «Світлиці» - бо ж відволікає своїми судами все видавництво від втілення їхніх грандіозних планів!), про те, що він зараз займається перереєстрацією видання. Принагідно зазначимо, що та газета, яку Мінкультурне видавництво з літа видає у Києві під назвою «Кримська світлиця», у своїх вихідних даних вказує номер реєстраційного свідоцтва «КС» від 2006 року, звідки волюнтаристськи викинуто з числа співзасновників трудовий колектив і замінено його… на ДП «Національне газетно-журнальне видавництво»! (Про це вже повідомлялося раніше - http://svitlytsia.crimea.ua/index.php?section=article&artID=17312).
На суд не з'явилася призначена київським начальством за свідка колишня колега В. Качули, котра єдина з усіх кримських «світличан» дала згоду на переїзд до Києва (за що, думається, й була підвищена по службі). Її буде  викликано на наступне засідання, яке відбудеться 29 вересня. Яку роль виписало їй київське начальство у цьому «довколасвітличному» спектаклі, і чи дійсно вона цієї ролі заслуговує – дізнаємося вже менше як за два тижні…
Як відомо, кожне високе судове рішення розпочинається словами — «іменем держави Україна». Звільнений редактор (а Віктор Качула очолював «Кримську світлицю» останні майже 16 років), його кримські колеги і шанувальники СПРАВЖНЬОЇ «Кримської світлиці» чекають від суду, щоб «іменем України» було підтверджено (чи заперечено?), що чесна праця в її, України, ім’я може заслуговувати саме такої «оцінки», як вирішили (як не парадоксально – теж нібито від імені України діючи!) київські чиновники. (Про це, власне, також уже йшлося -  http://svitlytsia.crimea.ua/index.php?section=article&artID=17304)
А тим часом, не оглядаючись на чиновницьких панів та підпанків і їхні «оцінки», купка «світличан» на волонтерських засадах продовжує  підтримувати у Криму життя «Кримської світлиці», про що й свідчить наш невмирущий сайт. І нехай того життя, тієї «світличності» залишилася тільки іскорка, зате вона – справжня.

Інф. «КС»

***
На фото: Сімферополь, 2003 рік, редакція «Кримської світлиці»

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #32 за 16.09.2016 > Тема "З потоку життя"