Версiя для друку Обговорити в форумi

Ця стаття була опублікована 31 липня цього року в газеті «Нью Йорк Таймз», а вже 2 серпня була подана українською мовою на Facebook-сторінці «Кримської світлиці» (саме КРИМСЬКОЇ, а не тієї, яку відібрали у кримчан і тепер «героїчно» видають у Києві). З огляду на вибуховий характер матеріалу переклад статті було поширено на півтора десятка груп. На жаль, особливого інтересу користувачів нашої Мережі вона тоді не викликала. Лише минулого понеділка, із запізненням на два тижні, колеги на материку звернули, нарешті, увагу на скандальні факти, наведені в ній, і цілком серйозно ( :) ) заговорили про шанс України вплинути на президентську кампанію в США. Від подібних амбіцій аж дух захоплювало! А що озвучували їх не дядьки із сусіднього двору, а шановні політологи та екс-депутати ВР, то враження, яке виникало від того, було неймовірно принизливим. Найперше, наведені в статті факти дійсно завдали відчутного удару по іміджу іміджмейкера кандидата Дональда Трампа, а отже опосередковано - і по його кандидатурі. Проте український політикум, зокрема, оті самі екс-депутати, які, з цілком зрозумілих причин, напевно ж знають значно більше в тій справі за американських журналістів — політикум, який в нашій сьогоднішній скруті мав би бути найперше зацікавленим в тому, щоб шанувальник пана Путіна пан Дональд Трамп не потрапив у президентське крісло, не має до того жодного стосунку. Ці добродії і пальцем не ворухнули, аби докластися до викриття брудного сліду, що тягнеться за однією з ключових фігур Трампової команди. Лише завдяки Стівену Лі Майєрсу та Ендрю Е. Крамеру деякі факти з бурхливого життя пана Пола Менафорта випливли на білий світ, змусивши багатьох прибічників пана Трампа замислитися. Тож повторюємо цю статтю на нашому кримському «Світличному» сайті, аби поінформованих і замислених стало ще більше.
Редакція «КС»
http://www.nytimes.com/2016/08/01/us/paul-manafort-ukraine-donald-trump.html?hp&action=click&pgtype=Homepage&clickSource=story-heading&module=first-column-region®ion=top-news&WT.nav=top-news&_r=4

ЯК ПОЛ МЕНАФОРТ КРУТИВ УКРАЇНСЬКОЮ ВЛАДОЮ, ПЕРШ НІЖ СТАТИ РАДНИКОМ ДОНАЛЬДА ТРАМПА

Стівен Лі Майерс, Ендрю Е. Крамер, Нью Йорк Таймз, 31 липня 2016 р.
Переклад Валентина Бута 02.08.2016 ©

Вашингтон. Небагато політичних консультантів завалили своїх клієнтів так вражаюче, як те зробив в Україні взимку 2014 року Пол Менафорт. Президент Віктор Федорович Янукович, котрий завдячував своєму обранню, за виразом американського дипломата, кураторству “екстремального перевтілювача” пана Менафорта, дав драла з країни перед лицем шалених вуличних протестів. Він знайшов прихисток в Росії і вже не повертався, в той час, як його покровитель Володимир Володимирович Путін взявся розчленовувати Україну, анексувавши Крим, розпаливши війну в двох інших регіонах, яка й досі триває.
Пана Менафорта це не збентежило.
По кількох місяцях після політичної смерті свого клієнта він взявся до роботи, намагаючись знову привести залишки його збезчещеної партії до влади, як це він зробив із самим паном Януковичем майже десятиріччя тому. Пан Менафорт вже мав певний успіх з кількома прибічниками Януковича та комуністами, формуючи новий блок, опозиційний українському уряду прозахідної орієнтації.
А ось тепер пан Менафорт взявся до значно більшої справи, намагаючись зробити Дональда Трампа кандидатом-переможцем президентської кампанії.
З Росією Путіна та її втручанням в українські справи, що опинилися в фокусі президентської кампанії в Сполучених Штатах, українські справи пана Менафорта притягнули до себе пильну увагу, так само як його оборудки з відомими українськими та російськими олігархами.
Після виявлення зламу електронної пошти Демократичного Національного Комітету, який чинники американської розвідки пов'язали з російськими шпигунами, обидва вони наштовхнулися на гостру критику того, що виглядає як дивна прихильність до пана Путіна і його політики в Україні. Та прихильність перевернула десятиліття партійної доктрини щодо Росії — країни, яку попередній кандидат в президенти від Республіканської партії Мітт Ромні називав “нашим геополітичним ворогом №1”.
В неділю пан Трамп навіть повторив путінське виправдання анексії Криму, мовляв, більшість населення регіону хотіли бути частиною Росії, і те було акцентовано висвітлено на державних каналах новин Москви.
Навряд чи погляди пана Менафорта напряму визначили погляди пана Трампа, оскільки пан Трамп висловлював свою прихильність до правління пана Путіна ще до того, як пан Менафорт долучився до кампанії. Але очевидні спільні погляди обох щодо Росії і сусідів, таких як Україна — навіть ніжні почуття, які у випадку пана Менафорта були обумовлені роками бізнесових оборудок не менше, ніж якоюсь ідеологією чи політикою.
“Я б не висував якихось моральних аргументацій щодо його роботи, - каже Євген Едуардович Копатько — соціолог колишньої партії пана Януковича, який співробітничав з паном Менафортом упродовж років — називаючи його прагматиком і ефективним стратегом. - Ніхто не має монополії на правду і мораль”.
Пан Менафорт не відповів на наші запити щодо інтерв'ю. Але в недільних телевізійних інтерв'ю він захищав погляди пана Трампа на Росію, кажучи, що, ставши президентом, пан Трамп буде твердим щодо Росії, але буде вести справи з нею як і з будь-якою іншою країною, коли те відповідатиме інтересам США.
“Він розглядає Росію як іноземну державу, що має на кону свої власні інтереси”, - заявив пан Менафорт у програмі CBS “Face the Nation.”
До того, як долучитися цьогоріч до президентської кампанії пана Трампа, робота в Україні була найзначнішою політичною кампанією пана Менафорта за останні роки.
Він розпочав свою кар'єру в Республіканській партії в семидесяті і поширив її далеко за межі країни як радник авторитарних лідерів, включно з Мобуту Сесе Секо в Заїрі, Фердінандом Маркосом на Філіппінах та паном Януковичем.
67-річний пан Менафорт є вихідцем з емігрантської сім'ї, яка заснувала будівельний бізнес в Коннектікуті. Юрист за освітою, він недовгий час служив в адміністрації Рейгана, перш ніж присвятив себе політиці, а потім — бізнесу. Огляд його діяльності в Україні показує, як бізнес і політика злилися в цій країні, яка й через 25 років по отриманні Незалежності після розвалу Радянського Союзу все ще силкується функціонувати як демократія. В тому мінливому світі політична стратегія пана Менафорта нагадувала популістичну кампанію пана Трампа.
За словами українських політиків та службовців, які працювали з ним, вплив пана Менафорта в тій країні був значним, а його політичні оцінки високо цінувались. Колишній речник МЗС України Олег Волошин, який також був кандидатом блоку, створити який допомагав пан Менафорт, згадує, що до голосу останнього дослухались також під час рішень щодо більшості американських інвестицій в Україну.
Це він переконав уряд знизити експортні тарифи на зерно — зміна, від якої виграли такі агроінвестори, як Каргілл, — та розпочати перемовини з Chevron та Exxon на предмет пошуків в країні родовищ нафти та природного газу.
Пан Менафорт почав працювати в Україні після народного повстання зимою 2004-2005 рр., яке стало відомим як Помаранчева революція. Пан Янукович, на той час прем'єр-міністр, був проголошений переможцем затьмарених шахрайством президентських виборів 2004 р. та через тижні протестів те проголошення було скасоване Верховним Судом країни на користь його прозахідного суперника Віктора Андрійовича Ющенка.
Пан Янукович приречено покладався на російських політичних радників, які злегковажили розчаруванням виборця. Після тієї поразки він звернувся до американських експертів.
Пан Менафорт почав працювати на одного з найбагатших українців Ріната Ахметова задля поліпшення іміджу його компаній. Пан Ахметов був також головним спонсором партії пана Януковича — Партії Регіонів. Саме він і познайомив їх.
На пораду пана Менафорта пан Янукович знову вступив у боротьбу, здобувши з Партією Регіонів найбільшу фракцію в парламентських виборах 2006 року і потім 2007 року, що дало йому можливість повернути собі посаду прем'єр-міністра. В той час пан Менафорт називав Януковича колишнім директором вуглевозів, який замолоду був двічі звинувачений в розбої, видатним лідером, якого неправильно сприймали на Заході.
Згідно каблограм Державного Департаменту тих і подальших часів, опублікованих WikiLeaks, пан Менафорт та його колеги Філ Гріффін і Кетрін Барнз часто тиснули на американських дипломатів, аби ті поводилися з паном Януковичем та його прибічниками рівно, аби уникнути ризиків виглядати такими, що віддають перевагу його опонентам в новій виборчій кампанії.
З допомогою пана Менафорта партія “працювала над тим, щоб змінити свій образ з притону мафіозі на добропорядну політичну партію”, - писав тодішній американський посол Джон Е. Гербст.
Саме цього часу для пана Менафорта відкрилася прибуткова сторона оборудок. 2008 року він та розробник (дивелопер) Артур Дж. Коен вели перемовини в рамках угоди з метою придбання місця забудови готелю Дрейк, що на Парк Авенью, на Мангеттені. Одним з партнерів був Дмитро Фірташ, олігарх, який заробив мільярди як посередник Газпрому — російського газового гіганта — та був відомий як фінансовий спонсор кампаній проросійських політиків в Україні, включно з паном Януковичем. Згідно позову, поданого в Мангеттені колишнім прем'єр-міністром України Юлією Тимошенко, ця трійця хотіла відкрити на цьому місці торгівельний центр та SPA під назвою Bulgari Tower. Втім, зрештою проект зійшов нінащо.
Окрема оборудка перекачувала в Україну гроші, пов'язані з російськими олігархами.
Згідно судового подання, в 2007 році пан Менафорт та два його партнери: Рік Гейтс та Рік Девіс заснували на Кайманових островах компанію приватного акціонерного капіталу для скупки українських активів та запросили російського олігарха Олега Дерипаску інвестувати в неї. Пан Дерипаска погодився сплачувати 2% щорічної плати за управління пану Менафорту та його партнерам та вніс до фонду 100 мільйонів доларів США, на які було придбано кабельну телевізійну станцію в українському чорноморському порту Одеса, перш ніж домовленість не була розірвана через незгоди щодо аудиту і пан Дерипаска подав позов на пана Менафорта. Судова справа й досі в процесі.
До 2010 року повернення у владу пана Януковича було завершене. Він виграв президентську кампанію проти пані Тимошенко, яку було звинувачено у зловживанні посадою і ув'язнено.
Cоціолог пан Копатько казав, що це пан Менафорт передбачив технологію, яка під час виборів використовувала регіональні та етнічні особливості, роблячи наголос на безправ'ї етнічних росіян та російськомовних у Східній Україні, які почувалися покинутими напризволяще Помаранчевою революцією.
Колишній міністр закордонних справ та віце-прем'єр уряду Януковича Костянтин Грищенко сказав у своєму телефонному інтерв'ю, що той розчарувався в своєму клієнтові.
Пан Менафорт тиснув на пана Януковича, щоб той підписав угоду з Євроспілкою, яка б ближче пов'язала країну із Заходом, а також лобіював американську підтримку членства України, попри серйозні застереження, пов'язані з переслідуванням пані Тимошенко.
В 2012 році пан Менафорт допомагав підготувати доповідь, що підтримувала звинувачення, замовлене урядом пана Януковича юридичній фірмі Skadden, Arps, Slate, Meagher&Flom.
Роль пана Менафорта в цьому була дезавуйована, коли в ящику сауни, яка належала одному колишньому українському високопосадовцю, було знайдено певний документ. Інші документи з тої добірки сьогодні є доказами в справі проти колишнього чиновника Міністерства юстиції і можуть пролити більше світла на роль пана Менафорта.
Зрештою, пан Янукович зігнорував поради пана Менафорта і відмовився підписувати торгівельну угоду, проти якої так шалено виступав пан Путін. Рішення пана Януковича привело до протестів, кульмінацією яких були дві ночі насильства в лютому 2014 року і втеча пана Януковича.
Пан Менафорт мало говорить про падіння Януковича. “Я не думаю, що він щасливий від такої розв'язки”, - зауважив пан Грищенко.
Шанс пана Менафорта на новий злет трапився раніше, ніж хтось міг гадати.
Коли вісім місяців по тому уряд Петра Олексійовича Порошенка призначив позачергові парламентські вибори на жовтень 2014 року, пан Менафорт згуртував підупалі на дух залишки партії пана Януковича.
Цього разу він був на утриманні колишнього начальника виборчого штабу пана Януковича Сергія Льовочкіна. Пан Менафорт вилетів до України у вересні 2014 року і взявся до роботи зі зміни образу партії, яка серйозно постраждала від насилля та російської інтервенції.
Замість намагань відродження опальної партії, він доклався до спорудження ширшої політичної парасолі для своїх клієнтів та, як він стверджував, для того, щоб допомогти стабілізації України. Нова фракція ПР у парламенті викликала б ненависть всього краю до нового підтримуваного Заходом уряду.
Тож пан Менафорт наполіг на новій назві руху — Опозиційний блок, або, ще як його називали, Опоблок. “Він вважав, що для того, аби зібрати якнайбільше число людей опозиційних діючій владі, варто уникати будь-якої конкретики, а бути просто символом опозиційності”, - згадував київський політичний аналітик Михайло Погребінський.
Стратегія спрацювала. Під новою назвою Партія Регіонів зберегла свою присутність в парламенті. Її оновлена фракція налічує на сьогодні 43 голоси в палаті з 450 депутатів.
Не ясно, чи закінчилась робота пана Менафорта в Україні з його долученням до кампанії пана Трампа. Контактна особа пана Льовочкіна, який фінансував послуги пана Менафорта, відмовилась повідомити, чи перебуває він ще на утриманні і скільки йому було сплачено.
Пан Менафорт не реєструвався як лобіст, що представляє Україну, — те потребувало б розкриття його заробітків. Але принаймні одна компанія — PR фірма Едельмана, з якою він уклав субугоду, зробила це в 2008 році. Її місячне утримання за промоцію зусиль пана Януковича, як прем'єр-міністра, “задля подальшої демократизації України” становило 35 000 доларів США.

НАБУ показало списки з Манафортом із "чорної бухгалтерії" ПР

Національне антикорупційне бюро виклало докази причетності Пола Менафорта до "чорної бухгалтерії" Партії регіонів.
Фрагменти документів розміщені на сайті НАБУ.
"Серед прізвищ осіб у списку так званої "чорної бухгалтерії Партії регіонів", яку за заявою В.Трепака розслідують детективи Національного антикорупційного бюро України, значиться з-поміж інших Пол Менафорт. Відповідно до списків, на витрати, пов’язані з даною особою, починаючи з 20.11.2007 року було виділено загалом понад 12,7 млн доларів США", - йдеться в повідомленні.
У НАБУ підкреслили, що наявність прізвища Менафорт у списках не означає, що він дійсно отримував ці кошти.
"Додаємо фрагменти 22 записів, зроблених на 19 різних аркушах. Останній запис у амбарній книзі ПР про Менафорта датується 5 жовтня 2012 року", - зазначили в бюро.
Раніше директор НАБУ Артем Ситник заявив, що в списках чорної бухгалтерії ПР фігурує екс-радник президента-втікача Януковича Пол Менафорт. За його словами, відповідно до записів "чорної бухгалтерії", з 2007 року по жовтень 2012 року Манафорт отримав більше $12 млн.
Манафорт входить у передвиборний штаб кандидата в президенти США Дональда Трампа. Сам він заперечує отримання грошей від ПР.
http://www.ukrinform.ua/rubric-politycs/2069072-nabu-pokazalo-spiski-z-manafortom-iz-cornoi-buhgalterii-pr.html

Трамп оголосив про відставку голови свого передвиборного штабу

Пол Менафорт, який очолював передвиборний штаб кандидата в президенти США від Республіканської партії Дональда Трампа, оголосив про відставку.
Про це повідомляється на офіційному сайті Трампа. "Вранці Пол Менафорт запропонував, і я прийняв його відставку з кампанії. Я дуже вдячний за велику роботу, яка допомогла досягти того, що ми маємо наразі, в тому числі за роботу в процесі делегування і конвенції. Пол - справжній професіонал, і я бажаю йому всіляких успіхів", - заявив Трамп.
Нагадаємо, раніше ЗМІ повідомляли, що фірма Менафорта безпосередньо організувала таємну операцію з лобіювання ПР у Вашингтоні під час президентства Януковича. Заступник Менафорта у штабі Трампа Рік Гейтс особисто керував роботою двох відомих вашингтонських лобістських фірм Mercury LLC і Podesta Group Inc, які організовували зустрічі керівництва України з впливовими сенаторами та конгресменами. Повідомлялося, що цим фірмам було переведено 2,2 мільйона доларів. Згідно журналістського розслідування, опублікованого виданням The New York Times, Менафорт міг отримати 12,7 мільйона доларів з "чорної каси" ПР, коли співпрацював з Януковичем. Він грав роль політичного консультанта-радника і допомагав ПР і Януковичу під час декількох виборчих кампаній в Україні. Національне антикорупційне бюро України підтвердило наявність імені Менафорта у списках "чорної бухгалтерії" Партії регіонів.
http://www.unian.ua/world/1478679-tramp-ogolosiv-pro-vidstavku-golovi-svogo-peredvibornogo-shtabu.html

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #28 за 19.08.2016 > Тема "Резонанс"