Свято З╕слання Святого Духа завжди припада╓ на 50-тий день п╕сля Великодня ╕ неодм╕нно у нед╕лю. Наступного дня, у понед╕лок, в╕дзначають празник Пресвято╖ Животворно╖ Тр╕йц╕. За церковними джерелами (Новий Зав╕т) саме на п’ятдесятий день п╕сля Воскрес╕ння Христового на апостол╕в з╕йшов Святий Дух. Тод╕, вважають, й виникла Церква. У народн╕й традиц╕╖ закр╕пилися сп╕льн╕ назви церковних святкових дн╕в, як╕ в Укра╖н╕ вже стали й державними, - Тр╕йця, П’ятидесятниця, найчаст╕ше — Зелен╕ свята, бо ц╕╓╖ пори буя╓ зелень ╕ вона ста╓ неодм╕нним атрибутом обрядових д╕й. Тро╖цька обрядов╕сть у народному побут╕ знаменувала завершення весняного ╕ початок л╕тнього циклу аграрного календаря. В ╖╖ основ╕ — культ рослинност╕, маг╕я “закликання” майбутнього врожаю. Напередодн╕ Зелено╖ нед╕л╕, у клечальну суботу (клечати — зеленити, озеленювати) обов’язково прикрашають г╕лками липи, дуба, клена, ясена, вибираючи т╕, де найб╕льше листя, осокою, татарським з╕ллям хати, подв╕р’я, криниц╕, господарськ╕ прибудови, а тепер ╕ школи, дитяч╕ садочки, оф╕си... ╕, зв╕сно, насамперед храми. Г╕лки, стебла рослин встромляють за ╕кони, поп╕д дахи, у ворота, пл╕т... Словом, усюди, де можна прилаштувати. Використання рослинност╕ ще раз поясню╓ назву — Зелен╕ свята. От т╕льки не беруть для цього осику, бо, вважають, на н╕й пов╕сився ╤уда ╤скар╕от, який продав за 30 ср╕бняк╕в ╤суса Христа. Також збирають букети л╕карського з╕лля для освяти у церкв╕. Вони — сво╓р╕дний обер╕г. Розваги на Тр╕йцю починалися з понед╕лка ╕ тривали протягом тижня. ╥х влаштовували в л╕с╕, у пол╕, на левад╕, б╕ля водойм. Барвистими стр╕чками прикрашали листян╕ дерева, навколо яких водили хороводи. ╤з зрубаним деревцем (част╕ше — ╕з зрубаною пишною г╕лкою) ходили в╕д хати до хати ╕ бажали господарям ус╕ляких гаразд╕в. Т╕ щедро обдаровували гурти, основу яких становила молодь, гостинцями, частували. Нав╕ть ставало образою для господаря, якщо такий гурт його не в╕дв╕дав. Або ж це говорило про те, що господар чимось завинив перед громадою. Бувало (тепер це у багатьох селах в╕дродилося) на Тро╖цьк╕ свята вс╕м селом на чол╕ з╕ священиком ╕шли у поля ╕ молилися за врожай. Особливо, коли затяглася посуха, просили у Господа дощу. Ставалося, що п╕сля молебню жаданий дощ таки випадав. Зелен╕ свята — це ще й поминання померлих. Тож неодм╕нно в╕дв╕дують кладовище.
КАРТИНИ, НАМАЛЬОВАН╤ СЕРЦЕМ
ГОВОРИТИ. МОВЧАТИ.
МИСТЕЦЬКИЙ Г╤МН НЕЗЛАМНОСТ╤
