Версiя для друку Обговорити в форумi

Народження дитини - це завжди щастя. А народження здорової дитини сьогодні - це подвійне щастя. За статистикою в Криму щорічно із тисячі немовлят 30 мають різні вади розвитку. На першому місці - діти з порушеннями опорно-рухової системи, на другому - з вродженими вадами серця, на третьому - з порушеннями системи травлення. А серед народжених і померлих протягом одного року життя переважають діти з вродженими вадами серця. За сухими цифрами статистики - постійний страх батьків за свою дитину і намагання допомогти їй в будь-який спосіб.
Не в усіх містах та селах України є сучасне медичне обладнання, діагностичні центри, досвідчені фахівці з кардіології. Операції на серці коштують дорого. Але справа навіть не в грошах, а в ризику. По-перше, смертність під час операції становить десь шість відсотків. По-друге, якщо не зробити операцію вчасно, потім буде запізно. І, на жаль, не всім допоможе оперативне втручання. Ніколи не забуду обличчя жінки, яка разом з нами стояла в черзі на консультацію в київському Інституті серцево-судинної хірургії ім. Амосова, коли лікарка, побачивши медичні документи трирічного хлопчика, ровесника мого сина, винесла вирок: "Ви приїхали надто пізно. Ми нічим не можемо допомогти..."
Недосконалість нашої медицини, нестабільне економічне становище, жахлива екологічна ситуація, невирішені соціальні проблеми, безкінечні стреси,  та ще й "ніяке" ставлення держави до проблеми відтворення нації - і маємо країну, в якій на сьогодні близько 22 відсотків із 48 мільйонів населення, що залишилися, - люди похилого віку.
А що чекає нас в майбутньому? Прогнози спеціалістів невтішні. Вік жінок, які народжують першу дитину, "постарішав" до 27 - 30 років. А це - ризик появи на світ дитинки із вадами розвитку. Рідко хто наважується народити другу дитину, не кажучи вже про третю і далі. А хвороби, які не виявили у дитини одразу після народження? А вроджені вади розвитку, які "відміряли" життя людині в кращому випадку лише до 30 років? Особисто я серед різного віку дітей моїх знайомих знаю одну більш-менш здорову дитину - свою доньку. Але ж вона народилася 13 років тому, і, мабуть, грошей на вітаміни, оптимізму та віри в майбутнє у мене, студентки, було більше. Та й в палаті пологового будинку жінок тоді було по шість - вісім. А через десять років після того, як народився мій син, в палаті нас було тільки троє, і вона вважалась багатолюдною.
Це добре, що наша держава починає турбуватися про людей похилого віку, про дітей-інвалідів, сиріт. Але, можливо, треба приділяти увагу і всім своїм "ґвинтикам", - і молодим, і здоровим, і ще ненародженим, і народженим?
Здається, нам, батькам, сподіватися поки що можна тільки на Бога і просити в нього міцного здоров'я своїм дітям, бо вони все ж таки - майбутнє нашої країни, яка, на жаль, не може забезпечити їм щасливого сьогодення...

ТИМ ЧАСОМ...

РЕАНІМАЦІЙНИЙ РЕКОРД

В 2003 році відділення реанімації Ялтинського дитячого лікарняно-поліклінічного об'єднання прийняло рекордну за 15 років роботи кількість пацієнтів - 325 дітей. Не зареєстровано жодного летального випадку. За словами головного лікаря реанімаційного відділення Миколи Мірошниченка, збільшення кількості пацієнтів дитячої реанімації пояснюється тим, що батьки дітей, які захворіли, запізно звертаються за медичною допомогою внаслідок подорожчання медпрепаратів. Більшість випадків - різні отруєння. Минулого року дитяче реанімаційне відділення отримало апарат штучної вентиляції легенів, але найболючішим питанням залишається відсутність тут рентгенівського апарата.
"Контекст-медіа".

АНОМАЛІЇ
Одинадцятирічна харків'янка стала матір'ю

Одинадцятирічна харківська школярка, ім'я якої лікарі не називають з етичних міркувань, увійшла в історію незалежної України як наймолодша матір. Нещодавно вона народила  хлопчика вагою 3 800 грамів.
Нетипова породілля останні місяці вагітності перебувала під постійним наглядом медиків. Тож цілком природно, що малюку з'явитися на світ допоміг найтитулованіший жіночий лікар країни академік Валентин Грищенко. Він повідомив журналістам, що юна матір виносила свою дитину досить успішно. Медики навіть очікували традиційних пологів. Але в останні дні мати почала гірше відчувати плід. Після ретельного обстеження з'ясувалося, що дитина дійсно страждає через затяжну вагітність, тому фахівці прийняли рішення провести кесарів розтин.
Операція пройшла вдало. На світ з'явився симпатичний смаглявий хлопчик. Дитина і мати почуваються добре, але у зв'язку з юним віком останньої вони проведуть у лікарні на кілька днів довше, ніж це буває у традиційних випадках.
Медики говорять, що свій професійний обов'язок виконали до кінця. А як складеться доля їхньої пацієнтки і її дитини в майбутньому - сьогодні сказати важко. Вже зараз, наприклад, невідомо, яким чином зареєструвати немовля, народжене неповнолітньою матір'ю, і чи повернеться до сина "дорослий" батько. За неуточненою інформацією, той утік з Харкова аж до Середньої Азії.
Незважаючи на всю нетиповість ситуації, 11-річна школярка в історії української гінекології не була наймолодшою. Сімдесят років тому знову ж таки харківські медики прийняли пологи у шестирічної Лізи Пантуєвої. На жаль, тоді життя дитини лікарям урятувати не вдалося. Та й останній випадок, швидше за все, навряд чи є справжньою сенсацією. Лікарі в неофіційній розмові висловили припущення, що подібні випадки могли траплятися й раніше. Просто далеко не кожній родині до вподоби розголошення подібних проблем.
Лариса САЛІМОНОВИЧ.
Харків.

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #5 за 30.01.2004 > Тема "З потоку життя"