Д╤ТИ ВЧИЛИСЯ ПИСАТИ В╤РШ╤ ШЕВЧЕНКА... ГУСЯЧИМ П╤Р’ЯМ
У Льв╕вськ╕й обласн╕й б╕бл╕отец╕ для д╕тей в╕дбувся практичний майстер-клас ╕з скоропису (писання гусячим п╕р’ям), присвячений дню народження Тараса Шевченка. П╕д кер╕вництвом фах╕вця присутн╕ вчилися писати в╕рш╕ Тараса Григоровича в такий спос╕б, як це робив сам великий Кобзар. Так кожен з д╕тей м╕г вибрати невелик╕ рядки з Кобзаря, як╕ ╖м припали до душ╕ ╕ переписати ╖х пером на папер╕-суво╖. При цьому, маючи повну свободу у побудов╕ тексту, з можлив╕стю писати по вертикал╕ чи нав╕ть по д╕агонал╕. Особливо старанн╕ оформлювали сво╖ авторськ╕ суво╖ м╕н╕атюрами й ╕люстрац╕ями, виводячи пером птах╕в та грона калини. Окрасою майстер-класу стала можлив╕сть повправлятися у кал╕граф╕╖ не лише гусячим п╕р’ям, а й страусиним. Як розпов╕в художник та ╕конописець Андр╕й Майовець, до нашого часу д╕йшло три види кириличного письма, це – устав, нап╕вустав ╕ скоропис. «Устав ╕ п╕вустав почали розвиватись з того часу, як Кирило ╕ Мефод╕й створили церковнослов’янську абетку, яка лежить в основ╕ сучасного алфав╕ту. Устав писався металевими перами та дуже строгим шрифтом. У Середньов╕чч╕ посада писаря була дуже в╕дпов╕дальною. Писарями були переважно монахи, як╕ мешкали в кел╕ях, де переписували ╢вангел╕╓. В т╕ часи зам╕ть паперу використовували пергамент, який виготовлявся з шк╕ри молодих телят ╕ з нього зшивалася книжка. Але цей спос╕б був дуже дорогим. Наприклад, на написання одного ╢вангел╕я потр╕бно було зар╕зати стадо телят. Та й на перепис одного ╢вангел╕я витрачалось майже р╕к часу», — розпов╕да╓ Андр╕й Майовець. У скоропис╕ же сама назва говорить за себе — швидко писати. Як самост╕йний вид письма в╕н почав розвиватись ╕з XIV-XV стол╕ття ╕ застосовувався переважно для написання лист╕в ╕ д╕ловодства. Як додала б╕бл╕отекар Валентина Шевченко, метод писання скорописом можна побачити на картин╕ ╤лл╕ Р╓п╕на «Запорожц╕ пишуть листа турецькому султану». Досл╕дники рукопис╕в Тараса Григоровича також стверджують, що в╕н писав саме скорописом. «Сьогодн╕ скоропис в╕дроджу╓ться окремими митцями ╕ використову╓ться переважно у написанн╕ грамот, подяк та оформленн╕ дитячих книг. Такий вид рукописання пером — це корисн╕ вправи для кист╕ руки та передача емоц╕╖ на папер╕ не з допомогою клав╕атури чи планшета, а рукотворною роботою», — каже Андр╕й Майовець. gazeta.ua
КАРТИНИ, НАМАЛЬОВАН╤ СЕРЦЕМ
ГОВОРИТИ. МОВЧАТИ.
МИСТЕЦЬКИЙ Г╤МН НЕЗЛАМНОСТ╤
