Цьогор╕ч свято Водохреща ╕ в Криму було з морозцем. Але людей б╕ля храму св. Володимира та Ольги Укра╖нсько╖ православно╖ церкви Ки╖вського патр╕архату в С╕мферопол╕ назбиралося чимало. Арх╕╓пископ С╕мферопольський ╕ Кримський Климент в╕дслужив Святкову Л╕тург╕ю, почав освячувати воду. Зривався сн╕жок — за прикметами, кажуть, на урожай... Хтозна, може, й оце колись назвуть прикметою: коли владика обходив ╕ окроплював в╕рян свяченою водою, до гурту п╕дб╕гли к╕лька пол╕цейських (зрозум╕ло, рос╕йських — ╕нших у Криму тепер нема). Зняли шапки, д╕ждались, коли священик (патр╕архат — не проблема!) спряму╓ кропило ╕ в ╖хн╕й б╕к, освятились, перехрестились ╕ поб╕гли дал╕. На службу... Чогось хочеться в╕рити, що життя у нас в Криму не зупинилося, а всього лише... пригальмувало. Може, з Божою пом╕ччю, ще й виберемося на шлях?
КАРТИНИ, НАМАЛЬОВАН╤ СЕРЦЕМ
ГОВОРИТИ. МОВЧАТИ.
МИСТЕЦЬКИЙ Г╤МН НЕЗЛАМНОСТ╤
