Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4600)
З потоку життя (7298)
Душі криниця (4291)
Українці мої... (1719)
Резонанс (2369)
Урок української (1007)
"Білі плями" історії (1873)
Крим - наш дім (1481)
"Будьмо!" (273)
Ми єсть народ? (257)
Бути чи не бути? (479)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (284)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
КАРТИНИ, НАМАЛЬОВАН╤ СЕРЦЕМ
Укра╖нськ╕ митц╕ – це потужна сила, яку не можна знец╕нювати…


СУМНА ОС╤НЬ
Наш╕ традиц╕╖


ГОВОРИТИ. МОВЧАТИ.
Чи здатн╕ ми слухати, коли мистецтво промовля╓?..


МИСТЕЦЬКИЙ Г╤МН НЕЗЛАМНОСТ╤
Автори представлених роб╕т - художники, як╕ п╕шли захищати Укра╖ну…


ПОРА НА В╤ДПОЧИНОК...
Наш╕ традиц╕╖




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #52 за 25.12.2015 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#52 за 25.12.2015
«У МЕНЕ, КР╤М В╤ЙНИ, Н╤ЧОГО НЕМА╢, ЯК НЕ БУЛО, КР╤М МАЙДАНУ...»

Його називали художником Майдану. А намальован╕ ним ╕кони майдан╕вц╕ мають по вс╕й Укра╖н╕. В╕д першого дня ╕ до к╕нця березня льв╕вський ╕конописець Левко Скоп був на Майдан╕ у Ки╓в╕. Ск╕льки ╕кон в╕н написав, достеменно не зна╓. Художник пережив ус╕ найважч╕ ╕ кривав╕ под╕╖ Майдану. А нин╕ не уявля╓ сво╓ життя вже без допомоги во╖нам.
Художник, рокер, поет, викладач. Робота – це стан душ╕, вона ма╓ дарувати красу ╕ допомагати ╕ншим. В╕н не бо╖ться експериментувати у творчост╕ ╕ цим дивувати – р╕зних людей по-р╕зному. Хтось назива╓ його шаленим диваком, а хтось — художником в╕д Бога. У цьому весь Левко Скоп. В╕н малю╓ на стар╕й церковн╕й ╜онт╕, малював на дошках, як╕ привозили майдан╕вцям, щоб ╖х палили ╕ гр╕лись.
На Майдан Левко Скоп по╖хав з першого дня. 24 листопада у Ки╓в╕ застудився ╕ вир╕шив на к╕лька дн╕в повернутися додому. Власне, н╕ч, коли «Беркут» бив студент╕в, пров╕в у дороз╕ додому, з Ки╓ва до Дрогобича. Зранку д╕знався про ц╕ под╕╖ ╕ митт╓во забув про св╕й кепський стан. «Н╕ паспорта, жодних документ╕в не мав при соб╕, н╕чого не мав. Одразу поб╕г у центр в Дрогобич╕, де стояли автобуси на Ки╖в, зв╕дти пост╕йно вони ви╖жджали, ╕ по╖хав».
В╕дтод╕ аж до к╕нця березня Майдан не залишав. Ус╕ штурми, провокац╕╖, важк╕ дн╕ ╕, найг╕рше, кривав╕ – там. Дос╕ йому важко згадувати 18 лютого на ╤нститутськ╕й.
«Я тод╕ поб╕г по ╤нститутськ╕й догори. Кам╕ння подавав, шини. Хлопц╕ кричали: «Д╕ду, ти куди?», зв╕сно, жартували. Нас водою облили. Граната то там, то тут вибухала. «Беркут╕вц╕» пустили якийсь газ, спершу б╕лий, а пот╕м рожевий, просто перед╕ мною, я не мав маски, просто вдихнув. Але зрозум╕в, що то щось не те, ╕ закрився хусткою, але було п╕зно. Пот╕м таки потрапив у л╕карню. Це газ був, який просто випалю╓ леген╕. Л╕кувався тривалий час. Найг╕рше тод╕, 18-го, було вт╕кати. По мен╕ «Беркут» пройшовся ногами, зв╕сно, що могли просто вбити. Пригадую, на мене народ навалився, думав, що задихнусь, бо маю астму. Я вскочив у метро «Хрещатик», там теж все заблоковано, але вдалось-таки до╖хати до «Майдану». Мене вже там син розшукував, хтось сказав, ╕ написали нав╕ть у «Фейсбуц╕», що бачили побитого сивого чолов╕ка. Словом, мене вже похоронили».
К╕лька дн╕в п╕сля кривавих лютневих дн╕в на Майдан╕ художник не м╕г н╕як оговтатись. Не мав в╕дпов╕д╕ на запитання, чому молод╕ люди загинули, а в╕н залишився живий. З цього стану вийшов завдяки малюванню. Хоча ╖хав сюди без жодних помисл╕в малювати. Але, побачивши дерев’яний щит, таки не втримався.
«Хтось зробив дерев’яний «брон╕к». Вс╕ ще з того витвору посм╕ялись. Я соб╕ сказав, що мен╕ цей «брон╕к» подоба╓ться. Взяв ╕ розмалював. ╤ п╕сля того як почав малювати! Мен╕ дзв╕нок з одного намета, другого, у когось день народження, треба намалювати образ. Спочатку дарувалось просто нашим. Один чолов╕к був на Грушевського, я запитую, який хочеш образ. Вибирай дошку, ота п╕д╕йде, велика така була, в╕н каже, що так. ╤ ма╓ велику ╕кону. Не пам’ятаю, ск╕льки тих ╕кон намалював. 18-го, коли почався штурм, люди рятували мо╖ роботи з виставки. Занесли ╖х у профсп╕лки. Там вони ╕ згор╕ли. Залишився архистратиг Миха╖л, який потрапив у музей Майдану».
На Майдан╕ була його виставка, продав ╕кони на аукц╕он╕, а грош╕ в╕ддавав на потреби Революц╕╖ г╕дност╕. Майдан – це с╕м’я, а в╕йна – це родина, каже митець. Малю╓, проводить благод╕йн╕ аукц╕они ╕ на з╕бран╕ грош╕ купу╓ все необх╕дне для б╕йц╕в. «У мене, кр╕м в╕йни, н╕чого нема╓ ╕ не може бути, як не було, кр╕м Майдану».
У Станиц╕ Луганськ╕й Левко Скоп на ст╕н╕ будинку культури, що постраждав в╕д обстр╕л╕в, намалював зображення Покрови Богородиц╕. Його образи ╓ у каплиц╕ в Краматорську ╕ в наметах б╕йц╕в. «Я вважаю, що це — честь в╕д Бога, що я можу для них малювати».
Майдан, ситуац╕ю на Донбас╕ Левко Скоп назива╓ еволюц╕йним процесом Укра╖ни, ╕ цей шлях, каже, держава ма╓ пройти до к╕нця. «Н╕хто не в╕рив, що буде незалежна Укра╖на. Не було б путчу, то ╖╖ не було б. Кравчук це зрозум╕в. Бо хто не хоче бути президентом? А люди були до цього не п╕дготовлен╕. 30-т╕, 40-в╕, 50-т╕ роки, репрес╕╖, репрес╕╖, репрес╕╖, сексоти народжувались, боягузи прилаштовувались, талановитих людей нищили, нормально╖ люстрац╕╖ так ╕ не було. Як це може бути, що колишн╕й сексот, комуняка, який писав проти Укра╖ни, зараз виклада╓ в ун╕верситет╕? Вони молодь вчать жити…».
Левко Скоп любить говорити, що це не в╕н малю╓, а ангели водять його рукою. Але в╕н може намалювати ╕ к╕лька образ╕в за день, а може жодного за к╕лька дн╕в. Для когось може створити ╕кону за к╕лька годин, а для когось – н╕коли.

Галина ТЕРЕЩУК
http://www.radiosvoboda.org

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #52 за 25.12.2015 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=16418

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков