Версiя для друку Обговорити в форумi

- Вікторе Андрійовичу, чи має Ваша родина власні новорічні традиції?
- Мої батьки завжди поважали і берегли традиції. Кожного року на початку грудня ми з мамою і братом щовечора сідали майструвати ялинкові прикраси. Досі пам'ятаю, що найчарівнішою прикрасою у дитинстві мені здавалася зірка із тонкого скла. У повоєнні роки більшість іграшок були саморобними: на ялинку чіпляли пофарбовані шишечки, гірлянди з паперу та вати, цукерки, печиво, а фабричні скляні прикраси були дивиною і здавалися казково красивими. Бігали з хлопцями колядувати й щедрувати - правда, тільки до родичів, бо у радянські часи за такі витівки батькам - сільським вчителям могли винести догану. Цю атмосферу, шанобливе ставлення до традицій намагаюсь зберегти й у власній родині. Можна не пам'ятати, які подарунки тобі дісталися на те чи інше свято, але на все життя залишаються враження, обряди, що пов'язані з цим днем. Переконаний, що саме переддень свята, підготовка до нього є важливим ритуалом для створення особливої атмосфери у сім'ї.
Так повелося, що період новорічних свят у нашій родині починається 7 грудня, на святої Катерини. Мабуть, найбільше цей день любить моя дружина Катя, бо перша отримує подарунки. А вже напередодні 13 грудня, дня святого Андрія, прикрашаємо ялинку. Кожен має долучитися до цієї справи й почепити хоч одну іграшку. Поступово прикрашаємо всю оселю гірляндами, новорічними композиціями і свічками. Таємниче мерехтіння свічок, ялинкових ліхтариків відразу налаштовує на святковий настрій.
Цього року встановили в домі аж дві ялинки - маленьку купили спеціально для молодших доньок Софійки і Христини. Вони самостійно її прикрашали. Не можу сказати, що результат мені зовсім сподобався, деревце вийшло дещо еклектичним, але то вже інша справа...
Впродовж цілого місяця - з середини грудня до січня, від Андрія до Водохреща - ми влаштовуємо вечірки для наших близьких. Це чудова нагода зустрітися з родичами, друзями, приятелями. Обов'язково у дні свят ходимо до церкви.
Взагалі у нашій родині дуже серйозно готуються до дня святого Миколая, вважають це свято надважливим виховним моментом. Дівчата знають, що як будуть чемними, то отримають від Миколайчика подарунок. Якщо ж ні, то від Чортика дістанеться дубчик. Цього року на Миколая у нас був чудовий вечір: зібралася велика компанія друзів, було багато дітей. Прийшли Миколайчик, Чортик, Ангел, хор дівчаток-бандуристок співав колядки. Діти дуже переживали, коли Миколайчик вимірював їхні хороші й погані вчинки за рік.
- Коло Ваших друзів - це, в основному, політики?
- Насправді, серед наших друзів чимало людей, далеких від політики, - акторів, художників, письменників. Я маю приятелів, з якими знайомий більше тридцяти років. Але ціную кожен прожитий рік за нові знайомства, нових товаришів. Безумовно, до цього кола я в першу чергу відношу й членів моєї команди. Минулий рік був непростим для фракції "Наша
Україна", але він згуртував нас, зробив єдиною командою. Новорічні свята - прекрасна нагода сказати слова вдячності моїм побратимам за їх мужність і позицію. Правда, на святковій вечірці у колі наших дружин і дітей ми намагаємося не говорити про політику. До речі, у нашій фракції чимало багатодітних батьків, у декого - по троє - четверо дітей. Цього року у трьох депутатів "Нашої України" народилися діти. У "Нашій Україні" популярний жарт: народився сам - допоможи народитися другому.
- Вікторе Андрійовичу, нещодавно на зустрічі з виборцями Ви обмовилися, що, дасть Бог, у Вашій сім'ї з'явиться п'ята дитина. Ця репліка породила чимало чуток...
- Дай, Боже, щоб усе було гаразд і навесні до нашої оселі прилетів лелека. Я дійсно щаслива людина, люблю свою дружину і це почуття взаємне. Мабуть, це найбільше щастя - мати велику родину і багато дітей.
- Які Ви приготували новорічні подарунки Вашим рідним?
- В нашій родині заведено всі подарунки складати під ялинку і тримати інтригу аж до новорічної ночі. Іноді й сам дивуюся, як у дівчат вистачає терпіння ходити навколо цих яскравих пакуночків і стримувати свою цікавість.
У нас з Катрусею різні погляди на вибір подарунків: дружина, як і більшість жінок, намагається купити щось потрібне, корисне, необхідне в господарстві. А я вважаю, що дарувати краще романтичні, нетривіальні, особливі індивідуальні речі. Каті завжди намагаюсь знайти щось незвичне: чи то старовинне монисто, чи цікаву картину, чи рідкісну книгу. П'ятирічна Софійка розділяє мої погляди на зміст подарунка: вона велика фантазерка і дуже вразлива.
- А в чому Ви зазвичай зустрічаєте Новий рік - чи дотримуєтеся порад гороскопів щодо кольору костюму?
- Чесно сказати, ні. Головна моя вимога до святкового одягу - щоб він був зручний і красивий. У новорічну ніч хочеться відчуття затишку, тому я віддаю перевагу неофіційному стилю або стилю кантрі - отже, ніяких краваток і строгих костюмів.
Якщо говорити про кольорову гаму, то мені подобається шляхетний малиновий колір (маю у гардеробі улюблений червоний светр). Доречною буде й лляна сорочка, вишита білим по білому. Звичайно, жінки більш вимогливо ставляться до новорічного вбрання.
Новорічні свята і Різдво запланували провести там, де сніг і гори. За святковим столом збереться родина і кілька найближчих друзів. На різдвяному столі у нас обов'язково буде 12 страв, серед яких традиційні кутя та узвар. Перша страва, яку ми куштуємо на Святвечір, - це кутя, і треба з'їсти три ложки цієї страви.
Ми шануємо народні традиції і вважаємо, що саме так можна виховати в дитині любов до України, до її історії. За кордоном Різдво вже давно стало комерційним святом, можливо, це данина часу і так і має бути. Але, переконаний, головне пам'ятати, що новорічні і різдвяні свята - це не лише Дід Мороз і подарунки, а в першу чергу духовне свято, коли ми не лише згадуємо свої перемоги й невдачі, просимо прощення за всі помилки й звертаємося з молитвою до Бога, аби він послав нам і нашим близьким мир і спокій у новому році.
Для мене новорічні свята - це передусім можливість побути з
найріднішими людьми, бодай на кілька днів забути про політику. Різдвяні вакації збираюся присвятити гірськолижному спорту. Змолоду дуже любив лижі, а кілька років тому вперше став на гірські й "захворів" ними. Думаю, цієї зими поставити на лижі і Софійку. Сподіваюся, у Карпатах буде сніг і нам вдасться не лише гарно покататися, але й побачити гуцульські різдвяні традиції. Також ми збираємоя родиною трохи помандрувати.
- Напередодні свят не хочеться згадувати про політику... Яким був рік, що минув, для Вас у особистому житті?
- Рік для мене був багатим на важливі родинні події. Мабуть, найголовнішим став день народження мами - на її 85-річчя зібралося кілька поколінь її випускників. Мама жартує, що вона на п'ять років молодша за нашу школу (а цього року Хоружівській школі, де працювали мої батьки, виповнилося 90), але школа не відчуває своїх років так, як її колишні вчителі. Мама належить до того унікального покоління, яке винесло на своїх плечах усі жахи ХХ століття, але при цьому зберегло оптимізм, силу, віру в Україну.
З роками більше цінуєш товариство своїх дітей, намагаєшся якомога більше часу проводити з ними. Мене дуже тішать мої діти, їх успіхи. Син Андрій цього року вступив до інституту. Правда, у вересні нашій родині випало страшне випробування - син потрапив в автокатастрофу. Зараз вже все минуло й про аварію нагадують тільки кілька шрамів.
Трирічна Христинка, нарешті, почала говорити, а Софійку ми вчимо звертатися до батьків на Ви. Поки що виходить через раз, але у неї ще є час. Вона надзвичайно пишається тим, що цього року навчилася плавати, а у дитячому садочку їй вперше доручили роль Русалоньки у новорічному спектаклі.
Я дуже ціную свою команду, людей, які попри шалений тиск залишалися вірними своєму виборцю та ідеалам демократії. Цього року я знову мав можливість об'їхати всі регіони і тішуся тим, що Україна єдина, попри всі намагання влади розколоти її за мовними, ідеологічними чи релігійними ознаками. І це вселяє великий оптимізм на рік майбутній.

До редакції "Кримської світлиці" з м. Джанкоя нещодавно надійшов такий лист від нашого читача:
"Шановна "Кримська світлиця"!
Даремно ви шануєте "Нашу Україну" і її лідера В. Ющенка. Колись і він мені імпонував. Але після того, як його "Наша Україна" не увійшла до складу більшості, а стала в опозицію, і не до Президента, а до народу України, то, на мою думку, нам такий президент не потрібний.
Який з нього буде президент, коли він блокує роботу Верховної Ради? Критикувати владу зараз модно, але влада щось робить, і, хвала Богу, ми живемо спокійно, хоча і скрутно, але це перехідний період і його нам треба пройти. При нинішньому політичному стані (Лебідь, Рак і Щука) треба ще довго чекати поліпшення умов нашого життя.
А що зробив В. Ющенко, коли росіяни стали будувати греблю в Керченській протоці? Покритикував владу і Президента. Критикувати легше, ніж щось робити. Президент і влада працюють з палицями в колесах, але щось роблять. При такому стані справ у Верховній Раді від влади кращого і не можна очікувати. А поведінка Ющенка у Львові, коли він приїхав захищати підприємця, котрий не сплачує податків?
Це не та конячка, панове, на яку можна ставити ставку.
З повагою Василь Іванович ТОДОРОВ,
пенсіонер і учасник війни.
м. Джанкой".
* * *
Сподіваємось, шановний Василь Іванович не образиться на "Світлицю" за те, що ми переадресували його листа до Києва, у штаб "Нашої України", щоб отримати відповіді на всі порушені ним питання, як-то кажуть, з перших уст. І справді, редакція невдовзі отримала з Києва таку відповідь за підписом самого Віктора Ющенка. Публікуючи її сьогодні як для В. І. Тодорова, так і для всіх прихильників "Кримської світлиці", ми закликаємо наших читачів і в майбутньому використовувати нашу газету як місток для діалогу.
Чи запитань до наших українських політиків уже більше нема?

Відрізняти зерна від плевелів...

Якщо подивитися новини на підконтрольних владі каналах, то там ретельно ліплять образ радикальної опозиції, яка тільки те й робить, що блокує трибуну. При цьому думку самих представників опозиції щодо суті бюджету чи так званої конституційної реформи почути неможливо - проти "Нашої України", СПУ та БЮТ розгорнута справжня інформаційна війна.
І хоча українці давно навчилися читати між рядками і бачити між змонтованими за "темниками" з Адміністрації Президента сюжетами, інформаційна блокада все ж дає свої результати: українці не повною мірою обізнані щодо діяльності і позиції антивладних фракцій.
Насправді,  23 - 25 грудня опозиція у парламенті не блокувала роботу, а виступала проти спроб відібрати у народу його законнне право - право обирати владу. Сьогодні 86% українців виступають за збереження прямих, всенародних виборів президента. Знаю, що це позиція і переважної більшості кримчан, які самі хочуть обирати президента, а не делегувати це право 300 депутатам нинішнього підконтрольного Кучмі парламенту.
І якщо влада хоче позбавити народ найважливішого політичного права (соціальні права вже давно знехтувано), а значить, і надії на краще майбутнє, які пов'язуються з виборами, то опозиція буде протистояти цьому усіма законними методами.
Фарс, який було розіграно у парламенті, доводить, що влада у намаганні самозберегтися не зупиниться ні перед чим. Розчаровує позиція лідерів комуністів, які своїми діями, по суті, від-кривають двері для сценарію "третій термін Президента". А щоб більшість та фракція КПУ, були зговірливішими, їм запропоновано хабар у вигляді продовження повноважень Верховної Ради до 2007 року.
Отож, хіба могла демократична опозиція вчинити інакше, крім як блокувати Верховну Раду з метою запобігти конституційному перевороту з боку більшості та КПУ? Особливо, якщо врахувати те, що зміни до Конституції
намагаються запровадити з грубим та цинічним порушенням законів та установлених процедур?
На жаль, не все вдається опозиції - адже ми у меншості. До того ж, комуністи в деяких питаннях схильні підтримувати владу, й тоді ми маємо тільки близько 150 голосів у парламенті, в той час як для прийняття рішень треба 226.
Але навіть у таких складних умовах вдається примушувати владу рахуватися з інтересами людей. Так під потужним тиском "Нашої України" уряд відступився від плану запровадити ПДВ на ліки. Запровадження цього податку привело б до підвищення цін щонайменше на 25%. В ситуації з ПДВ на ліки опозиція впоралася з роллю контролера влади. Аргументований тиск на Кабмін з боку "Нашої України" примусив владу відмовитися від цього антинародного рішення. Нам вдалося захистити малий бізнес від атаки з боку уряду, який планував аж втричі збільшити єдиний податок.
А згоден з Вами я у тому, що критикувати владу сьогодні вже не оригінально. Насправді ми намагаємося не критикувати, а усіма доступними засобами відстоювати інтереси наших виборців. Якщо проаналізувати останній рік, то ми в багатьох випадках намагалися "достукатися до більшості". Було проведено 11 парламентських слухань, ініційованих опозицією, більшість важливих для країни економічних законів (зокрема, про зменшення податку на фізичних осіб, інші), розроблено нашими депутатами й проголосовано завдяки підтримці нашої фракції. Коли виникла кризова ситуація навколо Тузли, саме "Наша Україна" наполягала на тому, щоб парламент прийняв спеціальну постанову, де б виклав позицію законодавчого органу країни. Депутати нашої фракції очолили парламентську делегацію, що їздила на острів. Ми високо оцінили позицію кримської влади, яка на відміну від центральної влади, встала на захист національних інтересів України, продемонструвала державницьку позицію.
Дякую Вам, пане Василю, за Вашу активну громадянську позицію і небайдужість і бажаю всім нам бути мудрими, відрізняти зерна від плевелів, справжні справи від красивих гасел, якими так активно сьогодні оперує влада.                          
З повагою - Віктор Ющенко.

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #1 за 06.01.2004 > Тема "Українці мої..."