УКРА╥НСЬКУ СТР╤ЧКУ ПРО КРИМСЬКУ ТАТАРКУ, ЯКА ВРЯТУВАЛА ╢ВРЕЙСЬКИХ Д╤ТЕЙ, ЗН╤МАТИМУТЬ У ГРУЗ╤╥
Ф╕льм «╥╖ серце» режисер Ахтем Сейтабла╓в плану╓ зн╕мати в Груз╕╖. Про це в╕н розпов╕в у коментар╕ «Телекритиц╕». «У 2014 роц╕ на ОМКФ я познайомився з директором Нац╕онального к╕ноцентру Груз╕╖ Наною Джанел╕дзе. ╥й сподобався проект ф╕льму «╥╖ серце». П╕сля анекс╕╖ Криму, коли постало питання, де зн╕мати стр╕чку про кримську татарку, яка, ризикуючи власним життям, ряту╓ ╓врейських д╕тей, ми звернулися до грузинських к╕нематограф╕ст╕в, адже ландшафт ц╕╓╖ кра╖ни якнайкраще п╕дходить для в╕дтворення Кримських г╕р. Грузинська сторона в╕дгукнулася на нашу пропозиц╕ю. Нараз╕ йдуть перемовини, аби у проекту з’явився грузинський копродюсер», — розпов╕в Ахтем Сейтабла╓в. Як писала «Телекритика», драма «╥╖ серце» заснована на реальних под╕ях. Прототипом головно╖ геро╖н╕ ф╕льму Сел╕ме стала Са╖де Ар╕фова, яка п╕д час Друго╖ св╕тово╖ в╕йни врятувала в╕д фашист╕в к╕лька десятк╕в ╓врейських д╕тей-сир╕т. Са╖де була вихователькою дитячого садочка у Бахчисара╖. П╕д час н╕мецько╖ окупац╕╖ вона дала д╕тям татарськ╕ ╕мена, навчила ╖х мов╕ та молитися за мусульманською традиц╕╓ю. Фашисти допитували Са╖де, а д╕тям влаштували ╕спит, як╕ той склали, а вихователька нав╕ть п╕д тортурами не з╕зналася у тому, що д╕ти — не татари. П╕сля того, як до Криму ув╕йшли радянськ╕ в╕йська, Са╖де врятувала д╕тей вдруге, тепер в╕д депортац╕╖, встигнувши показати оф╕церу схован╕ метрики. Коли Са╖де депортували, врятован╕ нею д╕ти б╕гли за машиною ╕ кричали: «В╕ддайте нашу маму Са╖де». ╤м’я головно╖ геро╖н╕ ф╕льму ╕нше, бо режисер прагне створити узагальнений образ, адже п╕д час фашистсько╖ окупац╕╖ Криму багато татар рятували життя ╕ншим мешканцям п╕вострова. «Зараз мо╖ друз╕ шукають в арх╕вах ╕нформац╕ю про врятованих д╕тей, адже живих св╕дк╕в тих под╕й сьогодн╕ вже нема. В ╤зра╖л╕ зац╕кавилися ц╕╓ю ╕стор╕╓ю, й у раз╕, якщо ми надамо документальн╕ п╕дтвердження даного факту, Яд ва-Шем визна╓ Са╖де Ар╕фову праведницею св╕ту, ╕ саме з цього еп╕зоду я планую розпочати св╕й ф╕льм», — каже режисер. За задумом автора, цей ф╕льм, насамперед, про людян╕сть, добро ╕ любов, як╕ рятують життя, незважаючи на те, яко╖ людина нац╕ональност╕ чи в╕роспов╕дання. Кожен герой ф╕льму буде говорити сво╓ю мовою, тобто фашисти — н╕мецькою, радянськ╕ в╕йськов╕ — рос╕йською, у в╕тчизняному прокат╕ ф╕льм матиме або субтитри, або дуже як╕сний укра╖нський дубляж. Виробництвом стр╕чки займа╓ться компан╕я «╤дас ф╕льм». Продюсер — ╤ванна Дядюра. Автор сценар╕ю — Микола Рибалка. Загальний бюджет ф╕льму близько 31,5 м╕льйона гривень, з них частка Держк╕но — 10 м╕льйон╕в. Нагада╓мо, попередн╕й ф╕льм Ахтема Сейтабла╓ва «Хайтарма» також заснований на реальних под╕ях ╕ розпов╕да╓ про депортац╕ю кримських татар радянською владою у травн╕ 1944 року. Ф╕льм отримав дв╕ прем╕╖ на м╕жнародному к╕нофестивал╕ «К╕ммер╕я» в ╤тал╕╖ (Kimera International Film Festival) за найкращу режисуру й як найкращий ф╕льм, також перем╕г у ном╕нац╕╖ «Найкращий повнометражний ф╕льм, рекомендований для шк╕л» на фестивал╕ «Ф╕льм за мир» (A Film for Peace Festival) у м╕ст╕ Тр╕╓ст (╤тал╕я), отримав рос╕йську к╕нопрем╕ю «Н╕ка» у ном╕нац╕╖ «Найкраща картина кра╖н СНД та Балт╕╖», а Нац╕ональна сп╕лка к╕нематограф╕ст╕в Укра╖ни назвала «Хайтарму» кращою укра╖нською стр╕чкою 2013 року. «Телекритика»
КАРТИНИ, НАМАЛЬОВАН╤ СЕРЦЕМ
ГОВОРИТИ. МОВЧАТИ.
МИСТЕЦЬКИЙ Г╤МН НЕЗЛАМНОСТ╤
