Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4600)
З потоку життя (7298)
Душі криниця (4291)
Українці мої... (1719)
Резонанс (2369)
Урок української (1007)
"Білі плями" історії (1873)
Крим - наш дім (1481)
"Будьмо!" (273)
Ми єсть народ? (257)
Бути чи не бути? (479)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (284)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ГОЛОВНИЙ П╤ДСУМОК 31-го «РАМШТАЙНУ»:
СОЮЗНИКИ ПЛАТЯТЬ, США – ОЗБРОЮЮТЬ УКРА╥НУ


«РОЗМОВА ДАЛА ЗНАЧНИЙ ПРОГРЕС»?
Трамп п╕сля «продуктивно╖» розмови з Пут╕ним заявив, що плану╓ зустр╕тися з ним у...


РЕАБ╤Л╤ТАЦ╤Я В╤ЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦ╤В ╤ ВЕТЕРАН╤В
Адаптивний спорт ста╓ не лише засобом ф╕зичного в╕дновлення, але й методом психолог╕чно╖...


ЯК РОС╤Я СТИРА╢ УКРА╥НСЬКУ ╤ДЕНТИЧН╤СТЬ
Мета – викор╕нити будь-як╕ прояви укра╖нськост╕…


ПОКРОВА БЕЗ М╤Ф╤В: ЩО МИ ЗНА╢МО ПРО ЦЕ СВЯТО
1 жовтня, Покрова - ун╕кальний день у календар╕ укра╖нц╕в...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #37 за 11.09.2015 > Тема "Резонанс"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#37 за 11.09.2015
КРИМ, ЗВИКАЙ: ПЕПС╤-КОЛА — ЗА ПАСПОРТОМ, А «ПЕРВАШ╤» — БЕЗ ДИТСАДК╤В...

«Покращення» по-кримськи

Чим хороша документал╕стика? Вже тим, що жива реальн╕сть завжди яскрав╕ша ╕ промовист╕ша за наш╕ фантаз╕╖. Тому ╕ намагаюся передавати слова ╕ под╕╖ з максимальною точн╕стю, дозволяючи соб╕ х╕ба що стил╕стичну правку. Але ╕нод╕ ╕ це зб╕дню╓ картину. Ось, скаж╕мо, щойно розпочав свою роботу кримськотатарський телев╕з╕йний телеканал «М╕ллет», який орган╕зувала влада, аби зам╕нити ним популярний «АТР», незаангажований ╕ незазомбований, де ╕нод╕ ще можна було почути й укра╖нське слово. Показували, як у школ╕ № 42 (збер╕гаю стил╕стику) виступали перш╕ особи в╕д Рескомнацу. «Никому не верьте, что школа это ерунда, и институт тоже ерунда», — д╕лився сво╖ми одкровеннями найголовн╕ший ╕з гостей. А вчителька креативно називала першокласник╕в «первашами».
З напутн╕ми словами звернулася до «перваш╕в» й одинадцятикласниця. ╤ сл╕в то всього к╕лька, але як╕ промовист╕: «Чтоб хорошо училися и не ленилися». Звичайно, розмовна мова не завжди так ╕ проситься в еф╕р, ╕ тут мали б попрацювати телев╕з╕йники. Але лояльн╕сть до влади ще не гаранту╓ нов╕й команд╕ н╕ профес╕онал╕зму, н╕ елементарно╖ грамотност╕. У цьому перекону╓мося майже щохвилини. Ось журнал╕ст пов╕домля╓: «В классы завезли новую технологию», а журнал╕стка: «Роза раскрывается только на своем лепестке». Я це до того, що ╕нод╕ саме стил╕стика дозволя╓ робити висновки про дещо сховане за кадром.
У цьому св╕тл╕ хот╕лося б зберегти для читач╕в у первозданному вигляд╕ й оголошення, що з’явилося у магазин╕ «Фуршет» б╕ля кожно╖ каси, тому прийшла сюди з фотоапаратом, бо в те, що там написано, непросто пов╕рити. Але виявилося, що читати ╕ брати до уваги можна ╕ треба, а фотографувати — не дозволено, ╕ хлопц╕-охоронц╕ ледь не в╕д╕брали у мене фотоапарат. Тому передаю написане у виклад╕, максимально наближеному до документа. «Продажа Пепси-кола, Пепси-RS, Кола, Кола Оболонь, Тархун, Байкал осуществляется строго по паспортам и только лицам, достигшим 18 лет». Про те, що б╕льш як через 50 рок╕в з’ясувалося, що н╕бито ц╕ напо╖ м╕стять в соб╕ страшну наркоту, в╕д яко╖ рос╕йська влада вир╕шила убезпечити малюк╕в ╕ п╕дл╕тк╕в, уже чула, але то було на стад╕╖ законопроекту ╕ здавалося наст╕льки абсурдним, що не взяла до уваги.
Не думаю, що хоча б одна жива душа здобуде в╕д пляшки чи нав╕ть бочки Пепс╕-коли або Тархуну наркотичну залежн╕сть. Але не вважаю, що без цих напо╖в д╕ти не зможуть об╕йтися, хоча ╕нтерес до них, як ╕ до всього забороненого, явно зб╕льшиться. Вт╕м, нехай з цього приводу болить голова у виробник╕в ц╕╓╖ продукц╕╖. Мене ж обурю╓ той цин╕зм, який можна углед╕ти за цим владним р╕шенням, зокрема, на приклад╕ кримського життя.
Тут, у столиц╕ виноградарства, в золоту пору року ц╕ни на цю сонячну ягоду так ╕ не опустилися нижче ста рубл╕в за к╕лограм. А подив╕ться, ск╕льки коштують солодощ╕: цукерки — близько п╕втисяч╕, ╕ печиво найдешевше — за дв╕ст╕ рубл╕в. Найдоступн╕ш╕ т╕стечка та морозиво. Те, що багато д╕тей уже забули, як все це смаку╓, зовс╕м не хвилю╓ кримських п╕клувальник╕в. Тепер ще треба показушно потурбуватися, аби не завдала ╖м шкоди солодка вода. А пост╕йне приборкування сво╖х бажань, зрештою, ав╕там╕ноз чи заздрощ╕ до тих, з ким ще вчора були р╕вними, не завдадуть шкоди? Адже не в кожн╕й с╕м’╖, де працюють нав╕ть обо╓ батьк╕в, можуть брати до уваги бажання дитини.
А там, де працю╓ т╕льки батько? ╤ таких родин багато, нав╕ть якщо мати прагне теж поповнювати с╕мейний бюджет. Серед ╕нших — матер╕, що не можуть влаштувати дитину до дитсадочка, хоч ╕ ставлять ╖╖ на чергу ще в пологовому будинку. На сьогодн╕ тих, хто в╕дв╕ду╓ дитсадок, як ╕ тих, хто сто╖ть на черз╕, в Криму приблизно пор╕вну — по 15 тисяч ос╕б. Але якщо ран╕ше черга рухалася, то тепер вона завмерла. Дехто скаржиться, що за р╕к вона не наблизилася до мети на жодну позиц╕ю, у той час, як у кожному дитсадку випустили не одну старшу групу.
То хто ж з’╖в ваше сало ╕ хто зайняв м╕сце вашо╖ дитини? Невже теж Укра╖на? Та н╕ ж, така ситуац╕я передбачена рос╕йським законодавством, де користуються п╕льгами не лише д╕ти-╕нвал╕ди та д╕ти ╕з багатод╕тних родин. Ц╕ входять лише до категор╕╖ першочергового забезпечення ╕ мають чекати, поки одержать м╕сце в дитсадочку позачерговики — д╕ти судд╕в, прокурор╕в, так званих груп особливого ризику та ╕нших важливих людей. Разом з ╕нвал╕дами чекатимуть ╕ д╕ти в╕йськових та прац╕вник╕в пол╕ц╕╖, як╕ належать до т╕╓╖ ж п╕льгово╖ категор╕╖, а всього так╕ становлять 40% ус╕╓╖ черги. ╤ лише тод╕, коли ця черга «розсмокчеться», з’явиться шанс у рядових маленьких кримчан. А можливо, не з’явиться н╕коли, бо сьогодн╕ просто хлинули в Крим силовики ╕з Рос╕╖ — в╕йськов╕ та пол╕ц╕я мають захищати його в╕д Америки та Укра╖ни, ╕слам╕ст╕в та екстрем╕ст╕в. А то ╕ просто — ╖хн╕ с╕м’╖ натерп╕лися в╕д холодного кл╕мату ╕ п╕д зав’язок хочуть на╖стися винограду, тим самим височенними доходами п╕дн╕маючи на нього ц╕ни ╕ забираючи його у кримських д╕тей.
Про забезпечення потреб ус╕х маленьких кримчан год╕ й говорити — у С╕мферопол╕ для цього довелося спорудити 24 дитсадочки, а в планах буд╕вництва через матер╕альну скруту — нема╓ жодного. ╤ коли вже вона зак╕нчиться? За попередньою верс╕╓ю, Крим розграбовувала Укра╖на. Сьогодн╕ вона вже н╕чого не може зв╕дси вивезти, навпаки, залишила тут все сво╓ майно. У Крим, що ╕з всезагального годувальника перетворився в глибоко дотац╕йний рег╕он Рос╕╖, йдуть багатом╕льярдна допомога та позики. Хвалимося величезними врожаями та вдалими курортними сезонами, ╕ водночас не вистача╓ нав╕ть на найнеобх╕дн╕ше.
А у Рос╕╖, пом╕ж ╕ншим, с╕м’╖, де малюк╕в не можуть в╕ддати в дитсадочки через черги, одержують певн╕ виплати, що ╕ державу стимулю╓, ╕ для д╕тей п╕дтримка. Але в Криму ця соц╕альна програма не працю╓, бо як махати триколором — в╕н н╕бито б╕льше, н╕ж Рос╕я, а для чогось ╕ншого — особливий рег╕он, де ще вчора з’╖ли останн╕й шматок хл╕ба. Пом╕ж тим, п╕дн╕мати соб╕ зарплати кримська влада можлив╕сть таки знаходить. Сталося таке у серпн╕, але проголосували за таке р╕шення не вс╕: вид╕лився комун╕ст К╕ск╕н, який заявив, що не бачить для цього п╕дстав, бо «держрада» не почала працювати краще. Але ж «глав╕» Криму х╕ба заперечиш?
Тим часом, для с╕мей з д╕тьми, що перебувають у критичн╕й ситуац╕╖, прокуратура радить виборювати м╕сце в дитсадочках через суди, як╕ схильн╕ п╕дтримувати ╕нтереси дитини, бо розраховувати, що пот╕к переселенц╕в ╕з Рос╕╖ ближчим часом вщухне, не доводиться. Нав╕ть для рядових рос╕ян, як╕ встигли за так зван╕ «тучные годы» «нагуляти жирку», умови тут достатньо комфортн╕, ╕ вони охоче в╕дбирають у кримчан не лише м╕сця в дитсадочках, а й трудов╕ ваканс╕╖.
П╕знаються «варяги» не т╕льки по характерн╕й вимов╕. Прим╕ром, у паспортному стол╕ Центрального району, як виявилося, н╕кому з тих, хто працю╓ на видач╕ документ╕в, не в╕домо, що таке вулиця, ╕ вони роздратовано вимагають, аби це слово перекладали для них кл╕╓нти. Невже вся рос╕йська нац╕я така незд╕бна до мов, що нездатна запам’ятати к╕лька спор╕днених сл╕в? А ми дивувалися нашим кримським рос╕янам, як╕ так не дружили з укра╖нською.
Що ж, тим легше ╖м буде ╕нтегруватися в суто рос╕йську реальн╕сть ╕ остаточно перетворюватися на людей «особливо╖ породи» з╕ зламаною волею ╕ хворою псих╕кою, де дом╕нуватимуть ман╕я велич╕ та фоб╕я страху. ╤ боятимуться вони не лише р╕зномастих терорист╕в, а й пепс╕-коли. А кого ще — ╕з Москви п╕дкажуть.

Тамара ФЕДОРЕНКО
м. С╕мферополь

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #37 за 11.09.2015 > Тема "Резонанс"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=15875

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков