╢вропейський Союз та Рада ╢вропи розпочинають в Укра╖н╕ новий проект «Культура ╕ креативн╕сть» у рамках сп╕льно╖ програми для кра╖н «Сх╕дного партнерства». Серед ╖╖ завдань – розвиток креативних ╕ндустр╕й, промоц╕я укра╖нських митц╕в за кордоном та досл╕дження потреб укра╖нсько╖ культури. Тим часом к╕лька укра╖нських м╕ст уже працюють за програмами ╢С, що спрямован╕ на захист культурно╖ спадщини та розвиток м╕сцевих громад. Програма «Культура ╕ креативн╕сть» розрахована на три роки, стартувати ма╓ у вересн╕, розпов╕да╓ кер╕вник програми ╢С-«Сх╕дне партнерство» «Культура» Терр╕ Сандел. Один ╕з ╖╖ пр╕оритетних напрямк╕в – накопичення статистики щодо культурно╖ ситуац╕╖ в Укра╖н╕. Таких даних нараз╕ дуже мало, поясню╓ експерт, а це не дозволя╓ спиратися на реальн╕ потреби людей у побудов╕ культурно╖ пол╕тики. П╕сля вступу до «Креативно╖ ╢вропи» «Культура ╕ креативн╕сть» сприятиме також промоц╕╖ укра╖нських митц╕в за кордоном. Окр╕м того, програма передбача╓ розвиток креативних ╕ндустр╕й. «В Укра╖н╕ розум╕ння культури дещо завузьке. Ви радше сприйма╓те ╖╖ як традиц╕йне, народне мистецтво. Сучасна культура ╕нод╕ не пом╕тна для державних установ. Але у ╢вроп╕ креативн╕ ╕ндустр╕╖ дуже важлив╕ для економ╕чного ╕ соц╕ального розвитку. Наприклад, у Британ╕╖ так╕ ╕ндустр╕╖ складають близько семи в╕дсотк╕в економ╕ки – б╕льше, н╕ж виробництво автомоб╕л╕в», – каже Терр╕ Сандел. Тим часом в Укра╖н╕ вже д╕ють к╕лька ╓вропейських програм, спрямованих на розвиток малих м╕ст. Одна з них – COMUS, яка розпочалася у с╕чн╕ ╕ триватиме два роки, розпов╕да╓ укра╖нський координатор програми Олександр Буценко. Участь у н╕й беруть поки що лише Луцьк ╕ Жовква, як╕ обран╕ за конкурсом. ╥хн╕ представники мали подати так╕ проекти розвитку м╕ста, як╕ вимагали б участ╕ ус╕╓╖ громади. COMUS нац╕лений, передус╕м, на охорону культурно╖ спадщини. Орган╕затори спод╕ваються, що п╕сля зак╕нчення проекту укра╖нськ╕ м╕ста стануть ц╕кав╕шими для ╕нвестор╕в – нац╕ональних або закордонних. Так у Жовкв╕ збираються в╕дновити к╕лька ключових арх╕тектурних об’╓кт╕в, серед яких – Жовк╕вський замок. А у Луцьку грош╕ та фахов╕ зусилля будуть спрямован╕ на в╕дновлення старо╖ частини м╕ста, розпов╕да╓ начальник в╕дд╕лу охорони культурно╖ спадщини управл╕ння Луцько╖ м╕сько╖ ради Петро Троневич. Йдеться не лише про збереження арх╕тектури, а й про залучення мешканц╕в до рев╕тал╕зац╕╖. «П╕сля представлення проекту COMUS актив╕зувалася м╕ська громада ╕ фах╕вц╕, як╕ орган╕зували вже десять еф╕р╕в на м╕сцевому телебаченн╕. Ц╕ проблеми дуже активно обговорюють», – зауважу╓ Троневич. За п╕дтримки Ради ╢вропи в Укра╖н╕ д╕╓ також платформа ╕нтеркультурних м╕ст. Один ╕з ╖╖ учасник╕в – шахтарське м╕сто Павлоград Дн╕пропетровсько╖ област╕. Олена Шул╕ка, в минулому – заступниця мера м╕ста, а нин╕ – кураторка ╕нтеркультурного проекту у Павлоград╕, розпов╕да╓: у 2013 роц╕ починалося усе з простих громадських ╕н╕ц╕атив – люди прибирали парки, облаштовували вулиц╕. Через соцмереж╕ вдалося долучити молодь. Зрештою, у Павлоград╕ з’явилися публ╕чн╕ простори для сп╕лкування та творчост╕. А три м╕сяц╕ тому у м╕ст╕ в╕дкрили «╤нтеркультурну в╕тальню». «Ми не знали про особливост╕ ╕нших нац╕ональностей, як╕ мешкають поряд ╕з нами. У «В╕тальн╕» можна поговорити, представити сво╖ звича╖, кухню, молодь дивиться серйозне документальне к╕но про нац╕ональн╕ осередки, як╕ мешкають у м╕ст╕», – каже Олена Шул╕ка. Кураторка також зауважу╓, що у маленьких м╕стах зм╕ни мають починатися «згори». А прац╕вник╕в культури потр╕бно навчати та ознайомлювати з ╕ноземним досв╕дом – адже ╕н╕ц╕атива розвитку часто йде саме в╕д них. ╢вген╕я ОЛ╤ЙНИК (www.radiosvoboda.org)
КАРТИНИ, НАМАЛЬОВАН╤ СЕРЦЕМ
ГОВОРИТИ. МОВЧАТИ.
МИСТЕЦЬКИЙ Г╤МН НЕЗЛАМНОСТ╤
