"Кримська Свiтлиця" > #36 за 04.09.2015 > Тема "З перших уст"
#36 за 04.09.2015
ЗВЕРНЕННЯ Президента Укра╖ни Петра Порошенка щодо голосування у Верховн╕й Рад╕ зм╕н до Конституц╕╖ Укра╖ни
Сам╕ себе звоювали?!
Дорог╕ укра╖нц╕! Сьогодн╕ Верховна Рада у першому читанн╕ ухвалила зм╕ни до Конституц╕╖ в частин╕ децентрал╕зац╕╖. Це, нарешт╕, в╕дбулося п╕сля б╕льш н╕ж р╕чних широких обговорень. Я св╕домо йду на те, щоб под╕литися частиною сво╓╖ влади на користь м╕сцевих громад ╕ п╕дкр╕пити це в╕дпов╕дним перерозпод╕лом ф╕нансових ресурс╕в. Щоби б╕льше грошей, б╕льше влади на м╕сцях ╕ в громадах кореспондувалися з б╕льшою в╕дпов╕дальн╕стю, б╕льшим впливом громад ╕ громадян. Децентрал╕зац╕я докор╕нним чином зм╕ню╓ пол╕тичну систему Укра╖ни. Вона веде нас до ╓вропейсько╖ модел╕ самоврядування. ╤ вона ╓ частиною мого мирного плану. В цьому сенс╕ сьогодн╕шн╓ голосування – нелегкий, але посл╕довний крок до миру. У Москв╕, зрозум╕ло, дуже нервують, бо не отримали того, що хот╕ли. «Кремлю не сподобалися зм╕ни до Конституц╕╖». «МЗС Рос╕╖ забракувало укра╖нську конституц╕йну реформу». «Бойовики незадоволен╕, що Ки╖в не узгодив з ними зм╕ни». Такими заголовками цими днями рясн╕ють газети та ╤нтернет. Ви лише згадайте, як╕ вимоги нам висували ще минулого року. Вони хот╕ли не просто федерал╕зац╕╖, а конфедерац╕╖, в як╕й з десяток укра╖нських областей були би до Рос╕╖ прив’язан╕ б╕льше, н╕ж до сус╕д╕в по Укра╖н╕! Пот╕м мр╕яли про те, що бойовики впливатимуть на ключов╕ зовн╕шньопол╕тичн╕ р╕шення, матимуть право вето на вступ Укра╖ни до ╢вропейського Союзу чи НАТО. Але зам╕сть всього цього – скупий рядок про особливост╕ м╕сцевого самоврядування. Невже хтось дума╓, що добитися цього було так просто? За це – слава укра╖нським во╖нам ╕ спасиб╕ укра╖нським дипломатам. А що було би, якби сьогодн╕ Верховна Рада не проголосувала за зм╕ни до Конституц╕╖? На порядок зросла б загроза руйнац╕╖ м╕жнародно╖ проукра╖нсько╖ коал╕ц╕╖. Зникло би з порядку денного питання про продовження санкц╕й, як╕ дуже боляче б’ють по агресору. Ц╕лком реальною стала би перспектива залишитися сам на сам з агресором. Шановн╕ сп╕вв╕тчизники! Дуже прикро, що частина депутат╕в коал╕ц╕╖, зам╕сть того, щоб свою кипучу енерг╕ю спрямувати на боротьбу ╕з зовн╕шн╕м ворогом, атакували Президента ╕ Верховного Головнокомандувача власно╖ кра╖ни, а також розгорнули кампан╕ю проти наших найближчих союзник╕в – Сполучених Штат╕в Америки, Н╕меччини, Франц╕╖, ╢вропейського Союзу. Я жодним чином не стверджую, що вони — агенти Москви. Хтось, зам╕сть того, щоб зайняти в╕дпов╕дальну позиц╕ю, став у позу – красиву, але цин╕чну та небезпечну для кра╖ни. Хтось – пов╕вся не як державн╕ д╕яч╕, а як его╖стичн╕ пол╕тикани, як╕ не бачать дал╕ 25 жовтня, коли пройдуть вибори до м╕сцевих орган╕в влади. Кр╕м як ударом у спину, як ще можна назвати т╕ под╕╖, як╕ вже п╕сля голосування розгорнулися сьогодн╕ п╕д Верховною Радою?! Це була антиукра╖нська акц╕я, за яку вс╕ ╖╖ орган╕затори, без винятку, вс╕ представники пол╕тичних сил мають понести сувору в╕дпов╕дальн╕сть – юридичну. ╤ я проконтролюю, бо сьогодн╕ у мене в╕дбулася зустр╕ч з ус╕ма силовиками. Дан╕ ч╕тк╕ завдання щодо прозорост╕ розсл╕дування процесу ╕ притягнення до в╕дпов╕дальност╕ не лише виконавц╕в, а й орган╕затор╕в, включаючи пол╕тичних. Намагалися штурмувати Раду. Кинули бойову гранату. Вц╕лили прямо в серце ╕ вбили б╕йця Нац╕онально╖ гвард╕╖! Поранили близько 120 гвард╕йц╕в та прац╕вник╕в м╕л╕ц╕╖, серед яких – велика к╕льк╕сть учасник╕в АТО, ╓ нав╕ть орденоносц╕. Завдяки дипломатичним зусиллям останнього тижня, в тому числ╕ ╕ мо╖й безпосередн╕й участ╕ п╕д час по╖здки до Брюсселя, вже три дн╕, як обходиться без обстр╕л╕в з важко╖ артилер╕╖. Вже три дн╕, як на Донбас╕ нема вбитих серед наших во╖н╕в. Зате хтось заради реклами сво╖х парт╕йних прапор╕в та к╕лькох м╕сць у райрад╕ вбива╓ захисник╕в В╕тчизни в Ки╓в╕. Кому на руку грали, на чий млин лили воду сьогодн╕ ц╕ так зван╕ псевдопатр╕оти? В╕дпов╕дь очевидна. Дорог╕ сп╕вв╕тчизники! Сьогодн╕шн╓ голосування, до якого ц╕лком природно для конституц╕йних питань загальнонац╕онально╖ ваги долучилися ╕ позафракц╕йн╕, – з ус╕╓ю в╕дпов╕дальн╕стю заявляю, що конституц╕йн╕ зм╕ни мають об’╓днувати усю Верховну Раду, ╕ це не означа╓ переформатування коал╕ц╕╖. Не йм╕ть в╕ри спекуляц╕ям на цю тему. Чинна коал╕ц╕я, попри сьогодн╕шн╕ под╕╖ в Рад╕, продовжить працювати, бо саме так треба в ╕нтересах Укра╖ни! ╤нш╕ вар╕анти не розглядаються нав╕ть в теор╕╖. Це — моя тверда позиц╕я. Укра╖на сьогодн╕ п╕дтвердила свою репутац╕ю над╕йного партнера, посилила ╕м╕дж кра╖ни, яка викону╓ взят╕ на себе м╕жнародн╕ зобов’язання ╕ викону╓ М╕нськ╕ угоди, на в╕дм╕ну в╕д Рос╕╖. ╤ якщо Москва не схаменеться, восени будуть продовжен╕ персональн╕ санкц╕╖ проти ос╕б, причетних до аншлюсу Криму та окупац╕╖ Донбасу, а на початку наступного року — ╕ секторальн╕ економ╕чн╕ санкц╕╖. Сьогодн╕шн╓ голосування не остаточне, але воно дасть величезне поле для маневру укра╖нськ╕й дипломат╕╖. А ф╕нальне р╕шення наприк╕нц╕ року, коли треба буде триста голос╕в, запевняю вас, дорог╕ сп╕вв╕тчизники, буде залежати в╕д того, як протягом цих к╕лькох м╕сяц╕в розвиватиметься ситуац╕я на Донбас╕, ╕ наск╕льки Рос╕я виконуватиме М╕нськ╕ угоди. Проект зм╕н до Конституц╕╖ не передбача╓ особливого статусу для Донбасу. Це, на мою думку, лише кл╕ше, яке для певних пол╕тичних сил стало передвиборною технолог╕╓ю, елементом чорного п╕ару проти зм╕н до Конституц╕╖, проти президента. Б╕льше того, ми прибира╓мо з чинно╖ Конституц╕╖ статтю 92, яка передбача╓ теоретичну можлив╕сть проголошення спец╕ального статусу для окремих м╕ст. Щоб не було нав╕ть щонайменшо╖ юридично╖ зач╕пки для «параду суверен╕тет╕в». Щодо специф╕чного порядку зд╕йснення м╕сцевого самоврядування в окремих районах Донецько╖ ╕ Лугансько╖ областей, то в╕н визнача╓ться окремим законом, який вже дв╕ч╕ ухвалювався Верховною Радою Укра╖ни (попереднього ╕ цього скликання). Терм╕н його правочинност╕ – три роки, ╕з яких один вже майже минув. Б╕льша частина статей цього закону нараз╕ призупинена. Вони можуть запрацювати лише п╕сля проведення на цих територ╕ях вибор╕в зг╕дно з укра╖нським законодавством та стандартами ОБС╢. ╤ лише п╕сля виведення з територ╕╖ Укра╖ни рос╕йських в╕йськ ╕ збро╖, п╕сля в╕дновлення нашого контролю за вс╕м кордоном з Рос╕╓ю. Хто проти цього? В╕дтак зм╕ни до Конституц╕╖ означають не втрату територ╕й, а навпаки, – дають шанс ╕ перспективу пол╕тико-дипломатичним шляхом врегулювати, забезпечити та повернути п╕д суверен╕тет Укра╖ни окупован╕ територ╕╖. Ми обов’язково переможемо, комб╕нуючи зм╕цнення обороноздатност╕ держави з пол╕тико-дипломатичними зусиллями. Слава Укра╖н╕!
31 серпня 2015 р.
"Кримська Свiтлиця" > #36 за 04.09.2015 > Тема "З перших уст"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=15823
|