"Кримська Свiтлиця" > #33 за 14.08.2015 > Тема ""Білі плями" історії"
#33 за 14.08.2015
ХОРТИЦЯ — ТЕРИТОР╤Я СЕНСАЦ╤Й, АБО ЧИЙ ЖРЕЦЬ ПОХОВАНИЙ НА ОСТРОВ╤
Чи╖ сини, яких батьк╕в?
У Запор╕жж╕ на остров╕ Хортиця в балц╕ Генералка виявлено кам’яний культовий комплекс епохи ранньо╖ бронзи, якому понад 4300 рок╕в. Абсолютно╖ ун╕кальност╕ знах╕дц╕ дода╓ поховання стародавнього жерця ямно╖ культури. Адже под╕бних культових комплекс╕в разом ╕з похованням до цього н╕де в св╕т╕ ще не знаходили. Така удача усм╕хнулася учасникам археолог╕чно╖ експедиц╕╖ громадсько╖ орган╕зац╕╖ «Нова археолог╕чна школа» сп╕льно з ученими Нац╕онального запов╕дника «Хортиця». Про те, як проходила експедиц╕я в минуле ╕ ск╕льки та╓мниць ще збер╕га╓ запор╕зька земля, в ексклюзивному ╕нтерв’ю власному кореспондентов╕ «Укр╕нформу» розпов╕ли директор Запор╕зького обласного центру охорони культурно╖ спадщини Олег Тубольцев ╕ генеральний директор Нац╕онального запов╕дника «Хортиця» Максим Остапенко.
КОЛИ РОЗКРИВАЛИ МОГИЛУ ЖЕРЦ╤В, НАД ХОРТИЦЕЮ РОЗВЕРЗЛИСЯ НЕБЕСА
— Олеже Валентиновичу, чим ще, окр╕м давност╕, ун╕кальний знайдений на Хортиц╕ культовий комплекс? — Ун╕кальн╕сть знах╕дки поляга╓ в тому, що под╕бних культових комплекс╕в разом ╕з похованням до цього н╕де в св╕т╕ ще не знаходили. Под╕бн╕ споруди ╓ в Аз╕╖, в Португал╕╖, але вс╕ вони були без поховань. — Що собою явля╓ знах╕дка? — Поховання древнього жерця ямно╖ культури знаходиться всередин╕ гран╕тного овалу, облицьованого кам╕нням. Кр╕м останк╕в, знайдено предмети побуту, скам’ян╕л╕ залишки ╖ж╕, знаряддя прац╕, керам╕ка й к╕стки тварин. — Ви впевнен╕ в тому, що знайдено жерця, а не останки людського жертвоприношення якого-небудь язичницького обряду? — У тому, що це — жрець, нема╓ жодного сумн╕ву. На цьому м╕сц╕ м╕г бути похований т╕льки служитель культу. До того ж навколо могили з часом вир╕с ц╕лий культовий комплекс д╕аметром 50 метр╕в, що склада╓ться з ров╕в, менгир╕в, стовпових ям. Сама споруда зор╕╓нтована на чотири сторони св╕ту. Це означа╓, що зв╕дси велися спостереження за небесними св╕тилами. Усе це т╕льки п╕дтверджу╓ наш╕ здогадки. — Хранитель священних та╓мниць ╕ вершитель доль помер сво╓ю смертю чи загинув в╕д рук невдячних одноплем╕нник╕в? — Жрець похований у поз╕ ембр╕она, що св╕дчить про його природну смерть. Так ховали багато ╕ндо╓вропейських народ╕в. До того ж, незважаючи на те, що похованню ст╕льки рок╕в ╕ скелет практично перетворився на тл╕н, на череп╕ та к╕стках нема╓ жодних сторонн╕х пошкоджень. — Можна визначити в╕к жерця, його зр╕ст ╕ пору року, коли в╕н в╕д╕йшов у ╕нший св╕т, чим в останн╕ дн╕ життя займався? — В╕к визначити, на жаль, неможливо, а на зр╕ст в╕н був не менше н╕ж 180 сантиметр╕в. Тобто люди того пер╕оду були не маленьк╕ й сит╕, про що св╕дчать знайден╕ залишки ╖ж╕. А ╖ли вони свинину, пили молоко. Судячи з поховання, служитель культу помер взимку, а займався, як ╕ вс╕ жерц╕, — астролог╕╓ю. — П╕д час розкопок комплексу в╕дбувалося щось незвичайне? — З незвичайного — погода. Щойно ми розпочинали роботу ╕ торкалися цього поховання, в╕дразу починався дощ ╕ лив як ╕з в╕дра. ╤ так тривало к╕лька дн╕в. На фотограф╕ях видно, що весь комплекс повн╕стю залитий дощовою водою. — Ви не вбача╓те в цьому елемент╕в м╕стики? Наприклад, можна сказати, що нав╕ть природа була проти втручання в та╓мниц╕ минулого. — З цього приводу можна висувати будь-як╕ верс╕╖, нав╕ть найбожев╕льн╕ш╕. Але в багатьох археолог╕в ╓ прикмета, — якщо п╕д час розкопок йде дощ, — це до удач╕, до ц╕кавих знах╕док. Так ╕ вийшло. Ще хочу зазначити той факт, що цього поховання могло не бути. Свого часу його сильно пошкодили п╕д час саджання дерев на остров╕. Тому воно ун╕кальне в ус╕х в╕дношеннях. — Чим ще ц╕кава ця знах╕дка? — Насамперед, тим, що вона кам’яна. До цього року ми не знаходили кам’яних конструкц╕й. До реч╕, цю круглу, облицьовану кам╕нням конструкц╕ю можна вважати предтечею сучасного храму. ╤дея буд╕вництва дуже схожа. — Чому саме кругла, а не трикутна ╕ не квадратна? — Все це — сонячна символ╕ка дохристиянсько╖ культури. Чому коло, а не квадрат? ╤деально правильна форма кола, яке древн╕ бачили щодня, — це сонце ╕ м╕сяць, що й знайшло сво╓ в╕дображення в обрядах, побут╕ та культур╕. — Олеже Валентиновичу, п╕д час розкопок знайдено велик╕ посудини ╕ фрагменти шнурово╖ керам╕ки. Зустр╕ча╓ться цей орнамент ще де-небудь? Яким стол╕ттям дату╓ться? — Шнурова керам╕ка — це перший древн╕й орнамент ╕ прикраса керам╕чних вироб╕в, при створенн╕ яких використовували в╕дбитки шнура. Посудини дуже велик╕, вони датуються II тис. до нашо╖ ери, тобто ╖м понад 4 тисяч╕ рок╕в. Цей орнамент з’явився ╕ поширився практично одночасно в╕д Уралу до Велико╖ Британ╕╖ та Португал╕╖. Можна сказати, що з╕ шнуровою керам╕кою виникла традиц╕я прикрашати керам╕чн╕ вироби. — Про що цей орнамент може розпов╕сти археологам? — Про те, що люди, як╕ жили на ц╕й територ╕╖, були для свого часу досконал╕. Вони обробляли кам╕ння ╕ к╕стки, причому досягли найвищо╖ якост╕ та майстерност╕. Виготовляли керам╕ку, займалися ткацькою справою. Жили ц╕ люди в достатку, ╖ж╕ в них було нав╕ть у надлишку. — А можна зробити комп’ютерну реконструкц╕ю останк╕в жерця? Ц╕каво подивитися на людину, яка жила б╕льш н╕ж 2 300 рок╕в до нашо╖ ери на Хортиц╕... — За черепом в╕дновити портрет не вийде. Якщо до нього доторкнутися, в╕н просто розсиплеться. Поховання законсервовано до наступного року. ╢дине, що можна зробити, — анал╕з ДНК, але на це нема╓ кошт╕в. — Добре, а можна д╕знатися, до якого племен╕ в╕н належав? — До ╕ндо╓вропейського або ╕ндоар╕йського племен╕: 4300 рок╕в тому тут жили стародавн╕ ар╕╖. Уперше вони згадуються в священних книгах ╕нд╕йсько╖ культури «Р╕гвед╕» ╕ «Авест╕», як╕ датуються тим же другим тисячол╕ттям до нашо╖ ери, що й наш╕ знах╕дки. Ар╕╖ — одна з найдавн╕ших назв, що збереглася до наших дн╕в. ╤, судячи з тих артефакт╕в, як╕ археологи знайшли на Хортиц╕, вони можуть належати ар╕ям.
В╤Д ХОРТИЦ╤ РОСИ НЕ БОЯЛИСЯ ПАЧИНАК╤ТА
— Отже, культовий комплекс на остров╕ Хортиця ╓ ун╕кальним, не т╕льки зважаючи на поховання жерця, а й на те, що артефакти, знайден╕ п╕д час розкопок, належать ар╕ям. Зв╕дси виплива╓, що кор╕нн╕ жител╕ Запор╕зького рег╕ону та Укра╖ни загалом ╓ нащадками ар╕╖в? — Якщо розглядати жител╕в Укра╖ни й укра╖нський етнос, то в╕н т╕сно пов’язаний з ╕ндо╓вропейською, ар╕йською групою. Зрозум╕ло, що це все наш╕ далек╕ предки, ╕ про це можна говорити досить см╕ливо, — вважа╓ Максим Остапенко. — Наск╕льки вони предки, ск╕льки ╕нших етнос╕в ╕ мовних груп брало участь у виникненн╕ сучасних народ╕в, це вже питання неск╕нченних наукових дискус╕й. Але те, що територ╕╖ Причорномор’я ╕ б╕льшо╖ частини Укра╖ни, у тому числ╕ Запор╕зько╖ област╕, були прабатьк╕вщиною найдавн╕ших ╕ндоар╕йських племен, як╕ пот╕м розселилися на величезн╕й територ╕╖ в╕д Алтаю до ╤нд╕╖, це точно. ╤, безумовно, Хортиця в цьому процес╕ в╕д╕гравала певну роль. — Ц╕каво, як нашу Хортицю називали ар╕╖? — За одн╕╓ю з верс╕й «Хортич», «Хорз», «Хорта» — це стародавня ╕ндо╓вропейська назва, за ╕ншою — тюркська. Тут знову-таки питання великих л╕нгв╕стичних суперечок, але те, що «Хорз», безумовно, давня культова назва, яка позначала територ╕ю найвищого ступеня святост╕ для стародавн╕х народ╕в, це однозначно. Уперше, як п╕дтвердження цьому, особливий статус острова документально заф╕ксований у Х стол╕тт╕ нашо╖ ери в╕зант╕йським ╕мператором Костянтином Багрянородним у трактат╕ «Про управл╕ння ╕мпер╕й». В╕н назива╓ Хортицю островом Святого Григор╕я ╕ опису╓ як м╕сце розташування загальнослов’янського на той момент святилища на торговому Дн╕провському шляху. «До цього м╕сця спускаються пачинак╕ти ╕ воюють проти рос╕в. П╕сля того, як пройдено це м╕сце, вони (роси — ред.) досягають острова, що ма╓ назву Св. Григор╕я. На цьому остров╕ вони зд╕йснюють сво╖ жертвоприношення, оск╕льки там сто╖ть велетенський дуб: приносять в жертву живих п╕вн╕в, закр╕плюють вони ╕ стр╕ли навколо дуба, а ╕нш╕ — шматочки хл╕ба, м’ясо ╕ що ма╓ кожен, як велить ╖хн╕й звичай. Кидають вони ╕ жереб про п╕вн╕в: або зар╕зати ╖х, чи з’╖сти, чи в╕дпустити ╖х живими. В╕д цього острова роси не бояться пачинак╕та», — йдеться в ╕мператорському трактат╕. Тобто цей остр╕в, нав╕ть для в╕зант╕йц╕в, як╕ на той момент уже прийняли християнство, мав особливий статус. Безумовно, ця свят╕сть у ставленн╕ до Хортиц╕ передавалася з б╕льш давн╕х час╕в в╕д племен до племен. ╤ слов’яни, як╕ влаштували тут святилище вже у ранньому середньов╕чч╕, напевно, знали, що остр╕в був священним для вс╕х народ╕в, як╕ тут ╕снували. — Чому саме Хортицю древн╕ вибрали святим м╕сцем? — Найб╕льший остр╕в на Дн╕пр╕ розташований на стику двох феноменальних природних географ╕чних зон. ╢ Дн╕провськ╕ пороги, ╕ ╓ Великий Луг за порогами, ╕ територ╕я, яка зараз затоплена водами Каховського водосховища. Саме через Хортицю проходили дв╕ найважлив╕ш╕ для життя та ╕снування племен ╕ народ╕в переправи. Оск╕льки стародавн╕ люди пост╕йно сюди приходили, це потребувало певних культових практик, заведених у тих чи ╕нших народ╕в. ╤ ось ц╕ культов╕ м╕сця, як╕ вже досл╕джен╕ на Хортиц╕, а ще й у б╕льш╕й к╕лькост╕ нев╕дом╕, ╓ п╕дтвердженням того, що р╕зн╕ рел╕г╕йн╕ обряди тут, на Хортиц╕, мали величезне значення для древн╕х. Не господарська д╕яльн╕сть, а саме культова, про що св╕дчать ╕ недавн╕ розкопки поховання жерця. Якщо пор╕вняти к╕льк╕сть культових об’╓кт╕в ╕ поселень на Хортиц╕, то саме культов╕ та поховальн╕ об’╓кти дом╕нують над ╕ншими. Перебуваючи на остров╕, древн╕ могли ч╕тко в╕дсл╕дковувати сх╕д сонця, сонцестояння, р╕внодення, зах╕д сонця, насамперед затемнення, — тобто в╕дсл╕дковувати астролог╕чно значущ╕ дн╕. Ц╕ астроном╕чн╕ обчислення були пов’язан╕ ╕ з поховально-ритуальними д╕ями, ╕ з духовною культурою м╕сцевого населення. ╤ жерц╕ волод╕ли ц╕╓ю ╕нформац╕╓ю. Хортиця протягом багатьох стол╕ть була м╕сцем паломництва не т╕льки стародавн╕х людей, а й наших класик╕в ╕ сучасник╕в. — У Шевченка було дуже трепетне ставлення до Хортиц╕... — Шевченко любив Хортицю. В╕н прагнув побувати на остров╕, бо знав, що це якась м╕стична територ╕я. А коли в╕н при╖хав сюди ╕ побачив, що остр╕в зайнятий ╕нов╕рцями — н╕мцями-колон╕стами, був не просто засмучений, а сповнений обурення! Хортиця в «Кобзар╕» згаду╓ться щонайменше 7 раз╕в. А рядок «На Хортиц╕ у матер╕ буде добре жити» св╕дчить про те, що поет сприймав Хортицю як мат╕р Укра╖ни, як ╓диний символ об’╓днання кра╖ни. Вона ╕ в наш╕ дн╕ ╓ символом об’╓днання Укра╖ни. — Максиме Анатол╕йовичу, як давно проводяться розкопки в балц╕ Генералка ╕ коли вони продовжаться знову? — Розкопки тривають уже 15 рок╕в, нараз╕ вдалося досл╕дити менш н╕ж чверть територ╕╖. Роботи з досл╕дження знайденого ун╕кального культового комплексу на Хортиц╕ триватимуть наступного року. Тут величезне скупчення р╕зних пласт╕в ╕стор╕╖ на обмежен╕й територ╕╖. Кожн╕ 20-30 метр╕в — ун╕кальний об’╓кт. Це — концентрац╕я духовних практик. Ми ╖х повинн╕ досл╕джувати ╕ зберегти.
ОСТР╤В ЯК ПРИКМЕТА ДЛЯ ПОЛ╤ТИК╤В
Зауважимо, що проводять розкопки на остров╕ й роблять сенсац╕йн╕ в╕дкриття ентуз╕асти. ╤ новими в╕дкриттями ми зобов’язан╕ виключно альтру╖стам. Концепц╕я програми розвитку Нац╕онального запов╕дника «Хортиця», яка понад 10 рок╕в перебува╓ на розгляд╕ в Каб╕нет╕ М╕н╕стр╕в, — уже давно вкрилася товстим шаром пилу. Так, сам запов╕дник ╕сну╓ багато в чому лише завдяки патр╕отично налаштованому колективу. У запор╕жц╕в з цього приводу ╓ прикмета — хто з високопоставлених ос╕б допомага╓ запов╕днику, у того пол╕тична кар’╓ра склада╓ться вдало. 1. Леон╕д Кучма, будучи прем’╓ром, видав указ про ф╕нансування запов╕дника «Хортиця». В╕н допомагав запов╕днику ╕ як прем’╓р, ╕ як президент. Хоча в лих╕ 90-т╕ часи були н╕трохи не кращ╕, н╕ж зараз. 2. В╕ктор Ющенко на початку свого президентства теж почав займатися питаннями Нац╕онального запов╕дника, але кинув це нец╕каве заняття на п╕вдороз╕. Чим для нього зак╕нчилася пол╕тична кар’╓ра, знають ус╕ — рейтинг дов╕ри народу — 2%. 3. В╕ктор Янукович п╕д час перебування прем’╓ром, отримавши з рук громадськост╕ пернач, сказав: «Хортиця — це наше все, ╕ я буду робити все для ╖╖ блага». На цьому його допомога, турбота та кар’╓ра зак╕нчилися... Запор╕жц╕ впевнен╕, тому пол╕тику, який буде серйозно займатися проблемами ╕ питаннями острова Хортиця, безсумн╕вно, пощастить. ╢ в цьому якась метаф╕зика, вважають городяни. Однак нова влада ще поки н╕чого не зробила для розвитку Нац╕онального запов╕дника «Хортиця». А дарма.
Л╕л╕я КЛИМЕНКО Запор╕жжя
"Кримська Свiтлиця" > #33 за 14.08.2015 > Тема ""Білі плями" історії"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=15738
|