|
"Кримська Свiтлиця" > #44 за 01.11.2002 > Тема "Мовно-комп'ютерний конкурс"
#44 за 01.11.2002
ДЕ ЗЛАГОДА, ТАМ ПЕРЕМОГА!
В. Руденський
"UBI CONCORDIA - IBI VICTORIA" (ДЕ ЗЛАГОДА - ТАМ ПЕРЕМОГА) - з таким чудовим девізом команді Севастопольського медучилища імені Жені Дерюгіної "БІЛІ БЕРЕТИ" тільки вигравати! Прикро, що не вдалося поки що севастопольцям знайти собі суперника для очного поєдинку, щоб здійснити стрімкий ривок до верхніх сходинок таблиці, як зробили це нещодавно команди "Краяни" та "Метеор". Наголошуємо, що листопад - останній місяць, коли таку зустріч ще можна організувати. За традицією ми проводимо їх по п'ятницях (хоч можливо і в суботу). Прикро, але зірвалася сьогоднішня поїздка Аладдіна до Керчі - одна з команд не встигла підготуватися до турніру. Ще раз нагадуємо, що командам, які не зможуть організувати таких зустрічей (агов, спонсори, де ви?), буде зараховано по 10 очок з 25 можливих. Чи вистачить цього для перемоги, чи стане в учасників сил, щоб не розгубити дорогоцінних призових очок в останніх шести турах? Відповідь на це дасть лише Її Величність Гра!
Наступного тижня поважне журналістське журі підіб'є підсумки конкурсу шкільних стінних газет. П'ятниця, 8 листопада, - останній день прийняття відповідей на всі надруковані до сьогодні завдання. Цього ж дня в нашій рубриці буде опубліковане останнє, 15-те у цьому змагальному році завдання (як ви вже бачите з таблиці - релігійне), відповісти на яке потрібно буде до кінця листопада.
А далі - орієнтовно, в останню п'ятницю грудня - фінал. Тож за-кликаємо команди звернути увагу на ті місця в турнірній таблиці, де немає "плюсиків": це означає, що редакція ще не одержала ваших відповідей. Ще є час, щоб виправити ситуацію!
А ми сьогоднішню поміжтурнірну паузу використаємо для того, щоб розповісти з допомогою нашого власного кореспондента Лідії СТепко про дружну севастопольську команду з таким мудрим лозунгом. Знайомтеся: "БІЛІ БЕРЕТИ"!
Поліна Ковернік - капітан команди. Кредо життя: "Сказано - зроблено!"
Вона змалку мріяла про професію лікаря. Після закінчення медичного училища вступатиме до медичної академії. Збирає медичну літературу. Любить твори Вікторії Токарєвої та фільми за її сценаріями. Україн-ську мову цінує за багату синонімічність. Бере участь у комп'ютерно-мовній грі, бо це - нові знання, нові знайомства, а ще дуже хоче виграти комп'ютер. Капітаном ще ніколи не була, але обрана одностайним рішенням. На думку товаришів по команді, Поліна - особлива: найвідповідальніша, прагне самовдосконалення, має мету і наполегливо йде до неї.
Катя Кічаєва. Мріє побудувати два будинки: один для безпритульних кішок, другий - для собак. В дитинстві хотіла стати ветеринаром. Понад усе любить свою родину. А ще любить ліс, нічну прохолоду, зоряне небо, ніжну романтичну музику, біологію та білий халат. Вірить, що у Всесвіті ми не самотні. Захоплюється англійською. Щодня після занять грає на піаніно. Українську мову любить за ліричні пісні, в літературі цінує ідею чистої любові.
Дуже не любить несправедливість і через це інколи свариться, бо не може промовчати. Впевнена, що у житті люди виправляють помилки минулих поколінь. Не хоче, аби світ став ідеальним, бо життя тоді стане нецікавим.
Белла Рамонова. Осетинка, що народилася у Севастополі. З задоволенням вивчає українську мову, бо відчуває в ній якусь особливу лагідність. Після закінчення медучилища мріє вступити до медичного інституту. Хоче стати патологоанатомом. Хобі: музика, спорт, моделювання весільного вбрання.. Закохана. Переконана, що кохання є джерелом наснаги у житті. Професію лікаря обрала, бо любить красивих і здорових людей.
Оля Яковченко. Любить геть усе на світі, насолоджується життям і хоче ділитися радістю буття з іншими. Відчуває себе затишно у родині, отримує задоволення від спілкування з друзями, любить подорожувати. А ще їй до вподоби веселі розумники, сонце, море, рідний Севастополь та музика. На її думку, музика відіграє чи не найважливішу роль у житті людини.
Оля не любить сумний дощ, сильний вітер та нудну одноманітність. Хоче, аби кожен день був несхожим на інший. Їй, росіянці, дуже подобаються в українській мові вітання і побажання. Професію медика обрала, бо хоче дарувати людям надію.
Надя Пилипенко (зліва). Любить людей говірких, чесних та добрих. Вважає, що кожен має право на помилку. Вибачити людині можна все, окрім зради, підлості та лицемірства. Надя - росіянка, але укра-їнську вивчає вже п'ять років і цінує її за милозвучність та ніжність. Серед літературних героїв їй до вподоби Мавка. Погодилася взяти участь у мовно-комп'ютерній грі, бо любить достойне суперництво і, звичайно ж, хоче виграти комп'ютер. Серед особистих уподобань: музика та спілкування з друзями. Мріє нести людям добро, тому й обрала професію медика.
Пожарнова Світлана. Їй подобається українська через ніжність мови закоханих. Любить твори Івана Франка. У вільний час слухає музику та спілкується з друзями. Про професію лікаря мріяла з дитинства, бо, понад усе, любить допомагати людям. Світлані до вподоби дух змагань. Через участь у грі вона сподівається розширити ерудицію та виграти комп'ютер.
Оля Колесниченко. Збирає м'які іграшки і мріє про круго-світню подорож. Вона переконана, що кожен має своє покликання. Людина у житті - як мандрівник, що з безлічі життєвих шляхів обирає єдиний, свій. Її шлях веде до дітей: завжди мріяла стати лікарем-педіатром. Українську мову вивчає з великим задоволенням, бо це дає змогу читати твори в оригіналі. Серед них дівчина вирізняє поему "Катерина" Т. Шевченка. А ще Оля хоче справдитись як жінка: мати родину, дітей, а потім плести кіски онучці. Бере участь у грі, бо дуже азартна людина і хоче набути нових друзів.
Алла Хом'як. Мріє стати лікарем світового масштабу і бути потрібною людям. Хоче залишити свій слід в медичному училищі і виграти для нього комп'ютер. Її хобі - вирощувати кімнатні квіти.
Алла - росіянка, українську вивчає лише рік, але з великим задоволенням. У звичаях українців полюбляє шанобливе звертання до батьків. А ще їй до вподоби Іван та Марічка з "Тіней забутих предків" М. Коцюбинського. У грі бере участь, бо цікаво дізнаватись про нове.
Олена Ткаченко (зліва). Професію лікаря обрала, бо вона від Бога: тут не можна грішити.
Любить українські пісні та азартні ігри. Єдина в команді вивчала укра-їнську цілих десять років. На дозвіллі з задоволенням співає разом з татом. Любить спілкуватися з друзями. Дуже сподівається на виграш комп'ютера. Назву команди "Білі берети" вважає крутою. Життєве кредо: "Вперед! Вперед! Ні кроку назад!".
Іван Пояс. Полюбляє анатомію та життя у всіх його проявах. Пого-джується з визначенням фахівців, що сміх подовжує життя. Має хобі: усіляких комах та музику. Єдиний гравець команди чоловічої статі, він переконаний, що жити - значить кохати, а кохати - те ж саме, що жити. Вважає медиків чистими душею, помислами і справами. Професію обирав, наслідуючи батьків. Мріє про червоний диплом та вступ до інституту. Вивчав українську три роки. Серед свят полюбляє Масляну, бо смакують млинці. Бере участь у мовно-комп'ютерній грі, аби на інших подивитися і себе показати.
А допомагає цій чудовій команді вчителька української мови та літератури Севастопольського медичного училища Тамара Тимофіївна Жога (фото внизу). То де ж ви, "очні" суперники, з якими "Білі берети" зможуть випробувати своє командне гасло "Де злагода - там перемога!" у дії?
"Кримська Свiтлиця" > #44 за 01.11.2002 > Тема "Мовно-комп'ютерний конкурс"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=156
|
«Cв╕тлицю» читайте — ноутбук вигравайте!
«СВ╤ТЛИЦЮ» ЧИТАЙТЕ — НОУТБУК ВИГРАВАЙТЕ!
«СВ╤ТЛИЦЮ» ЧИТАЙТЕ — НОУТБУК ВИГРАВАЙТЕ!
«СВ╤ТЛИЦЮ» ЧИТАЙТЕ — НОУТБУК ВИГРАВАЙТЕ!
«СВ╤ТЛИЦЮ» ЧИТАЙТЕ — НОУТБУК ВИГРАВАЙТЕ!
