Версiя для друку Обговорити в форумi

Не маючи особливого вибору, частенько переглядаю російські телевізійні кулінарні шоу, де нібито обходяться без політики і не паплюжать мою Батьківщину. Але є інший нюанс, що викликає певне роздратування: майже всі кухарі, особливо московські, пропонують страви із таких інгридієнтів, що не часто потрапляють до холодильників простих кримчан.
Це, скажімо, королівські креветки, анчоуси, сир пармезан, авокадо тощо. Багато складових, непрості маніпуляції з ними, досконала кухонна техніка — все це майже не дає шансів звичайній, заклопотаній життєвими справами людині спробувати щось скопіювати. А ще для пенсіонера таке «свято шлунка» може обійтися у півпенсії, та й більшість зарплат не розраховані на подібні стреси.
До того ж одним із завдань під час приготування таких делікатесів є їхня низька калорійність, аби, скуштувавши цей «плід» надзусиль і спустошення вашої кишені, ви вже за кілька годин знову зголодніли і мусили чимчикувати до магазину, щоб мати змогу перемкнути увагу на не пов’язані з харчуванням справи.
«Перший телеканал» та канал «Москва-24» також дуже полюбляють давати поради, як же вибрати найкраще, найсвіжіше м’ясо, якісні, екологічно бездоганні овочі, смачні, вишукані морепродукти, не пояснюючи, за що все це можна купити. Бо ціна і якість, здебільшого, — близнюки-брати. Іноді здається, що всі ці передачі взагалі розраховані на інопланетян, бо, скажімо, мої знайомі, які виходять на пенсію за російськими законами, одержують від 5,5 до 8 тисяч рублів, при середній для Криму — 11600 руб. Щодо зарплат, то на заводах, які нібито реанімувала Росія після «українського лихоліття», робочий тиждень залишається неповним, тож сусідка, котра працює на Сімферопольському заводі пластмас, за половину робочого тижня одержує на місяць 1,5-2 тисячі рублів, і цих грошей їй точно не вистачить навіть на одну вишукану московську страву, як і на кілограм отого пречудового м’яса.
Ось чому мені хотілося б поговорити про економ-страви, і про те, як зробити їх смачними і ситними, аби ніхто не здогадався, що продуктовий набір куплявся за три дні до зарплати. Переконана, що майже кожна господиня має пов’язані з економією кулінарні хитрощі, а я розповім про свою вимушену кухонну творчість.
Отже, купляємо курячі стегенця, можна найдешевші і на камінь заморожені. Не сумуйте, якщо вони навіть виявляться не першої свіжості, просто такі, розморозивши і промивши у кількох водах, доведеться ще потримати у воді хвилин 40, стегенця посвіжішають. Далі солимо їх, натираємо приправою для курки, яка є вдома, головне, щоб містила у собі спеції. Потім занурюємо у майонез, розведений гірчицею, приблизно у пропорції 80 до 20 відсотків. Але якщо немає ні майонезу, ні гірчиці — це теж невелика трагедія. Обсмажуємо стегенця у незначній кількості олії на сильному вогні в глибокій сковорідці. Доводимо до напівготовності вже на тихому, аби м’ясо випустило із себе достатньо соку. В ньому пастеризуємо нарізану кільцями цибулю і нарізану соломкою моркву, додаємо нарізані кубиками кабачки і болгарський перець. Це в сезон, а взимку можна обійтися цибулею і морквою, але не жаліючи. На дуже повільному вогні доводимо до готовності як овочі, так і стегенця, що тушкуються на овочевій «подушці». Не забуваймо «подушку» посолити і кілька разів обережно перемішати, а стегенця повернути з боку на бік. Довго тушкуючись під кришкою без води, але в овочевому соці, м’ясо стане м’яким та не втратить свого смаку, подібно до вареного. Перед тим, як вимкнути вогонь, щедро посипте страву зеленню.
Овочами з курячим жиром і соком добре мастити картоплю, макарони, гречану та рисову каші: покладіть на порцію по шматочку м’яса, та головне тут овочі, і чим їх буде більше, тим краще смакуватиме гарнір. Звичайно, до овочевої подушки можна було б додати і кілька помідорів, але вони мають надто активний смак і можуть потім домінувати, а смак інших овочів загубиться. Втім, цей рецепт кожен може корегувати по-своєму. А ще дуже б хотілося дізнатися, чим ви годуєте родину за три дні до зарплати? Поділіться досвідом!
Шкода, що українські стегенця, які сьогодні коштують в Криму 68 рублів за кілограм, з 1 липня ми вже навряд чи придбаємо, бо їхнє ввезення на півострів буде різко обмежено. Наші «піклувальники» вважають, що ця продукція може завозитися до України із країн Євросоюзу, де нібито спостерігаються постійні спалахи пташиного грипу. Зізнатися, не дуже в це вірю, бо хіба б мовчали про таке російські ЗМІ, «заточені» на пошуки будь-якого компромату, особливо в Україні, де люди б активно інфікувалися європейськими стегенцями і хворіли. Тим не менше, дешевої курятини кримчани не матимуть, як вже не мають і дешевих українських ковбасних виробів, що користувалися великим попитом у магазинах «АТБ». Тепер за ті ж самі гроші купуємо не м’ясо, а сою з крохмалем та манкою в ковбасній оболонці.
Не вдасться зекономити і за рахунок місцевих ранніх овочів та фруктів. Преса радісно повідомляє, що практично 100% цієї продукції вивозиться із Криму для реалізації в Росії. Воно, звичайно, приємно з братами поділитися, але як наслідок — 100-рубльова черешня і 150-рубльова полуниця вже багатьма сприймаються як заморське авокадо. До речі, позаду третина літа, врожаї ранніх ягід, і змарноване не надолужити. Тож у той час, як москвичі коверзують дарами кримських садів та городів, декому із моїх земляків впору зізнатися, що віддають перевагу всьому нестиглому, дрібному і підгнилому, бажано 5-го сорту, мовляв, таку вже мають нетрадиційну орієнтацію. Бо посилатися на грошові труднощі сьогодні не дуже зручно, оскільки для суспільства споживання головне — це матеріальне забезпечення, яке є запорукою вашого авторитету. Нас ненав’язливо привчають зневажати усіх, хто живе на малі, але чесні доходи, аби не виникало запитань до товстосумів щодо законності шляхів їхнього збагачення. Це для них матеріалізовані московські кулінарні шоу, а для нас — усвідомлення своєї людської гідності, яка не дозволить, аби нами маніпулювали, і взаємна підтримка добрим словом чи хоча б доступним кулінарним рецептом до нашого столу.

Тамара СОЛОВЕЙ
м. Сімферополь

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #26 за 26.06.2015 > Тема "Резонанс"