Версiя для друку Обговорити в форумi

— Кримськотатарська група художників — це потужна сила в кримському мистецькому цеху, — сказав на відкритті виставки витворів образотворчого мистецтва депортованих народів Криму в Будинку художника Сімферополя Микола Моргун, голова Республіканської спілки художників, заслужений художник України. — Різними жанрами — пейзажу, портрета, сюжетних картин вони по-філософськи осмислюють трагедію народу в період Другої світової війни, виражають віру в його світле майбутнє.
Формат експозиції цього року, за словами голови Асоціації кримськотатарських художників Ірфана Нафієва, заслуженого художника Криму, змінений порівняно з минулорічним. За основу взято концепцію виставки, що відбулася в цих же залах у 1991 році, коли розпочалося масове повернення кримських татар з місць депортації додому. З фондів Кримськотатарського музею культурно-історичної спадщини вивісили декілька картин, створених у той період. А в центрі залу розмістили колективний знімок художників — учасників тієї вже історичної експозиції.
Серед них була й Зарема Трасінова, чиїми графічними ілюстраціями з поетичними, одухотвореними образами до творів класиків кримськотатарської літератури Ашика Умера та Бекіра Чобан-заде, до народного епосу відкривається нинішня експозиція в першому залі. Вони загадкові й довірливо відкриті, як колиска любові та ніжності. Поряд – картини її чоловіка Аліма Усеїнова: диптих «Юнак з тюльпанами і дівчина», «Хлопчик із кішкою», «Повернення з полів» (с. Кудріне Бахчисарайського району).
— Такі, як на фото, ми були чверть століття тому, — говорить Рамазан Усеїнов, заслужений художник України.
Сьогодні роки додали йому досвіду, на волосся — сивини, але не забрали з душі оптимізму, по-юному веселого настрою, а іноді й іронії в розроблюваних темах. Життя народу в минулому й сьогоденні він точним, виразним окресленням характерів персонажів у різних побутових ситуаціях зображує в яскравих і світлих тонах. Це підтвердив і недавній пленер в Алушті. Там, за його словами, за східні теми взялися навіть російські художники, в доробку яких не було їх ніколи.
Пленерні роботи зайняли цілу стіну в третьому залі, й оцінити їх можуть самі глядачі, бо живописна мова не потребує перекладу. По-моєму, вийшло яскраво, колоритно, немов на святі, де для всіх гостей вистачить коржів у руках дівчини з картини Наталії Перової «Древнє місто».
На виставці є твори, які нагадують про те, як вивозили кримських татар у товарних вагонах з півострова, як чужина надовго немов повісила замок на їхні долі. Скільки в них суму, глибини в очах, переживань! Зупиняєшся біля портретів батька — «Рефат Аппазов» Халіла Мемедляєва, серії графічних композицій про Бахчисарай Раміза Нетовкіна, «Автопортрета» Рустема Емінова, осмислюєш, задумуєшся. Різні жанри, а думка одна: їхнє серце живе і дихає рідним краєм. Воно багато до чого зобов’язує, надає особливої значущості кожному твору.
Хотілося б, щоб період образ і гіркоти минув, щоб на зміну чорно-сірим, похмурим фарбам приходили яскраві й оптимістичні. Приміром, кожна картина Ісмета Веліуллаєва – «Арманчик», «Алтин Бешик», «Курбан-Байрам», «Кримськотатарський неболіт» — це невеличка розповідь про будні, традиції та звичаї народу. На східний базар заводить нас Мамут Чурлу в творах «Чизмакаш», «Ургута», «Бухарський майстер», «Торговець прянощами». У кожній з цих картин минуле переплітається з сьогоденням у культурі та побуті кримських татар.
Добротою, теплом і гармонією проникнуті «Дівчатка і птахи», «Червоний натюрморт» Рамазана Усеїнова. Немов перегортає сторінки історії народу Ірфан Нафієв у картинах «Наречена», «Червоний віз», «Гарячий день». Свій варіант святкового натюрморту та образу дівчини зображує Мустафа Муртазаєв.
А за картинами Нурі Якубова немов здійснюєш подорож по колоритних, найбільш затребуваних туристами кримських місцях з древньою архітектурою: «Бахчисарайська вуличка», «Кой», «Айсерез», «Вуличка з мечеттю в Старому Криму».
Духом творчих відкриттів пронизані полотна Алі Бекірова «Нова сім’я», «Нічний Байдар», «Мій батько», «Доля». Гори в серпанковій сині над Байдарською долиною – це його Крим, де жили предки, куди він часто приїжджає на етюди. Проникнути в таємниці природи у властивій йому декоративній манері дозволив багаторічний творчий пошук пейзажиста, автора численних портретів діячів країни, художника-постановника Кримськотатарського академічного музично-драматичного театру, за що був удостоєний звань заслуженого працівника культури Узбекистану, заслуженого художника Криму.
Своєрідною технікою, заснованою на малюнку тканин у смужку, популярних у східних народів, створені акварелі «Хаял-Омюр» Р. Абдушемілєва.
Експозиція – як місто сонця, в якому щедрість ллється прямо з облич, дахів будинків, проникає в глибину віків, знімає пелену з їхніх таємниць. Живопис, графіка, скульптурні форми й різьблення по дереву, не вистачає лише, за словами М. Моргуна, масштабних полотен, потенціалом для створення яких володіють кримськотатарські художники. Отже, є над чим працювати і митцям з фотографії 25-річної давнини, і кому сьогодні тільки виповнилося 25. Перед пам’яттю і тим, чим дорожить народ, вони рівні.

Валентина НАСТІНА

ШАНОВНІ ЧИТАЧІ!

Оскільки жодних офіційних наказів або розпоряджень, що стосуються зміни формату випуску «Кримської світлиці», з моменту окупації Криму ми не отримували (а згідно з українським законодавством, такі рішення узгоджено приймаються лише співзасновниками засобів масової інформації або судом), продовжуємо готувати до друку щотижневі номери газети і направляти їх до київської друкарні. Як і раніше, починаючи з 2002 року, на редакційному сайті щоп’ятниці виставляється електронна версія тижневика, зокрема у pdf-форматі. Розміщену нижче інформацію про умови передплати «Кримської світлиці» та інших культурологічних видань продовжуємо публікувати як нагадування «борцям» за інформаційний простір України про їхні держслужбові зобов’язання перед читачами і державою.

Редакція «КС»

ОФОРМИТИ ПЕРЕДПЛАТУ на всеукраїнську загальнополітичну і літературно-художню газету «Кримська світлиця» та інші культурологічні видання ДП «Національне газетно-журнальне видавництво» (газету «Культура і життя», журнали «Українська культура», «Український театр», «Театрально-концертний Київ», «Музика», «Пам’ятки України: історія та культура») можна в будь-якому поштовому відділенні зв’язку України. У країнах далекого зарубіжжя оформити передплату на ці видання можна через сайт www.presa.ua на сторінці «Передплата On-Line». Передплатити та придбати окремі примірники видань в електронній версії можна за адресою -
http://presspoint.ua/. Така послуга доступна в будь-якій країні світу.
Довідки за тел.: (044) 498-23-64; e-mail: nvu.kultura@gmail.com

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #21 за 22.05.2015 > Тема "Душі криниця"