Версiя для друку Обговорити в форумi

71 рік тому радянська влада зважилася на підступний і нелюдяний акт — депортацію кримських татар. Поки чоловіки цього народу билися на фронтах війни, стосовно беззахисних людей похилого віку, жінок і дітей готувалася операція НКВC, мета якої — стерти з лиця землі корінний народ Криму.
Чи готова сьогодні Росія, заклопотана відродженням СРСР, щиро покаятися у гріхах радянської влади або погодитися, нарешті, згорнути прапори сталінізму, і не декларативно, а на ділі прийняти біль пригнічених народів?
Події в Криму говорять про те, що російська влада, яка так безцеремонно порушила мирне життя людей в українському Криму, бачить у кримських татарах джерело нестабільності і вважає, що усі 280 тисяч представників корінного народу Криму повинні беззастережно визнати нову «владу».
Про те, що в окупантів є «хороші» і «погані» кримські татари, говорить хоча б той факт, що традиційну акцію «Запали вогник у своєму серці», яку, до речі, цього року провели у Києві, Берліні, Варшаві, Харкові, Львові та Анкарі, дозволили провести не авторам цієї ідеї — Кримськотатарському молодіжному центру (КМЦ), який з 2007 року запалює в центрі Сімферополя свічки у ніч на 18 травня, а сину «голови» Рескомнацу Аслану Смирнову, під якого минулого року і був створений комітет кримськотатарської молоді.
До речі, теплий і завжди по-домашньому спокійний захід цього року пройшов суєтно і за великого скупчення охоронців «глави» Криму Аксьонова, який «вшанував» акцію своєю увагою. На площу не пускали «неакредитованих» журналістів, чого ніколи не було раніше.
Перший голова КМЦ Ескендер Барієв обурився у Фейсбуці, що Смирнов-молодший, не придумавши своєї ідеї, вкрав чужу і намагається піаритися на ній. Що особливо обурює — новоспечений кримськотатарський лідер не лише підтримав встановлення пам’ятника Сталіну в Ялті, а й брав участь у його відкритті, заявив Барієв.
Що стосується Сталіна, то про розуміння його ролі у трагічній історії кримських татар свідчить той факт, що на недавно встановленій на його честь у Сімферополі меморіальній дошці у день трагедії була покладена яскраво-червона троянда, оповита колючим дротом. Таким чином представники Українського культурного центру в Криму показали своє ставлення до особи тирана і Дня пам’яті жертв депортації.
Крім того, українські активісти виступили з відеозверненням до кримських татар, в якому зачитали рядки з кримськотатарського національного гімну на тлі знакових для народу пам’ятних місць.
Мабуть, наймасовішою у Криму з усіх подій, приурочених до 71-ї річниці депортації, можна назвати підйом на вершину Чатир-Дагу (на фото). Молодь і представники старшого покоління брали цього року нову, складнішу висоту — Еклізі-Бурун, і брали участь в акції близько 4-х тисяч осіб — майже удвічі більше, ніж минулого року.
Що стосується проведення мітингів та маршей у містах і селищах Криму, то у більшості випадків їх спочатку заборонили, десь — дозволили, але в останню мить відкликали дозвіл.
У Меджлісі кримськотатарського народу розповіли, що традиційний траурний мітинг — з транспарантами і гаслами — пройшов у селі Воїнка Красноперекопського району та у м. Судак.
У селищі Октябрське Красногвардійського району пройшли нечисленні траурні збори за участі «голови» селищної ради.
В Ялті «голова» адміністрації міста на згадку про трагічну дату відкрив меморіальну дошку на автостанції — звідси кримських татар відвезли на машинах до залізничної станції, де людей вантажили у вагони. Проте захід намагалися провести настільки скромно, тихо і непомітно, що промовцям навіть не дозволили використовувати мікрофони. Люди обурювалися, що їхні голоси на траурному заході заглушають шум і метушня буденного міського життя.
У Севастополі і Джанкої цього дня кримським татарам дозволили тільки помолитися у мечеті, а в Сімферополі поліція затримала близько 60 учасників автопробігу, присвяченого пам’яті жертв депортації, що стартував до Бахчисарая.
За останніми даними «Кримської польової місії», учасники автопробігу надали свідчення в районному відділенні поліції, у них взяли відбитки пальців. Біля поліцейської будівлі на вулиці Павленка у Сімферополі чергували знервовані родичі затриманих. Після шестигодинного допиту всіх учасників автопробігу відпустили.
Відпустили і двох затриманих у Криму російських журналістів, які представляють видання «За права людини». Вони працювали біля пам’ятного знаку жертвам депортації на залізничному вокзалі у Сімферополі.
Так пройшов день 18 травня у Криму через 71 рік після того, як кримських татар відправили на загибель.
Як повідомлялося, «влада» заборонила в Криму проведення всекримського траурного мітингу, присвяченого 71-й річниці депортації кримськотатарського народу. До російської окупації Криму 18 травня у Сімферополі щорічно проводилися спільні траурні заходи Меджлісу кримськотатарського народу і представників української громадськості.

Катерина ЛИСИЦИНА
(«Укрінформ»)
м. Сімферополь

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #21 за 22.05.2015 > Тема "З потоку життя"