Версiя для друку Обговорити в форумi

Кримський Майдан
КРИМСЬКА БІБЛІОТЕКА ВТРАТИТЬ «УКРАЇНСЬКЕ» ІМ’Я?

Кримська республіканська установа «Універсальна наукова бібліотека ім. І. Я. Франка» після ліквідації почне працювати як Державна бюджетна установа культури Республіки Крим «Кримська республіканська універсальна наукова бібліотека». Про це йдеться на сайті бібліотеки. Таким чином, бібліотека втратить ім’я українського письменника Івана Франка, на честь якого була названа в 1956 році.
Згідно з опублікованою інформацією, головою ліквідаційної комісії є директор установи Людмила Дроздова. Рішення про ліквідацію прийняте на підставі розпорядження «ради міністрів» Криму від 19 серпня 2014 року. Яких-небудь інших подробиць на сайті не повідомляється.
«Крим.Реалії» звернулися за коментарями до прес-служби «міністерства культури» Криму, в підпорядкуванні якого перебуває бібліотека ім. Франка, щоб з’ясувати, чому бібліотеку збираються перейменувати, прибравши з назви ім’я українського письменника. У відомстві пообіцяли прокоментувати ситуацію пізніше, однак досі інформацію так і не надали.
З’ясувати думку керівництва бібліотеки з цього приводу також не вдалося. Секретар у приймальні установи пояснила кореспонденту «Крим.Реалії», що директор на місці відсутній, а його заступник зараз перебуває на лікарняному. Крім них, за словами секретаря, ніхто не зможе відповісти на поставлені запитання. Вона також додала, що поки рано говорити про перейменування бібліотеки, а всю офіційну інформацію з цього приводу запропонувала відстежувати на офіційному сайті бібліотеки або на сайті «міністерства культури» республіки.
Тим часом, одна із співробітниць закладу на умовах анонімності повідомила кореспонденту «Крим.Реалії», що наразі процес перереєстрації бібліотеки в нових умовах нібито призупинений. «До нас приїжджали люди з Москви, пояснювали, що і як, але більше нічого не відбувалося. Ми поки самі перебуваємо в невіданні», – сказала співрозмовниця. На запитання, як вона особисто ставиться до перейменування бібліотеки, співробітниця, посміхнувшись, відповіла: «Мені все одно, аби була робота і платили зарплату».
Один з літніх відвідувачів бібліотеки, до якого «Крим.Реалії» звернулися із запитанням про його ставлення до можливого перейменування установи, у своїй відповіді був категоричний. «Я — проти. Навіщо нам уподібнюватися бендерівцям, які зносять пам’ятники Леніну? Всі в Криму знають цю бібліотеку, як бібліотеку Франка. Її збудували при Україні. Цю назву потрібно зберегти. Якщо перейменують, то обов’язково завалиться дах, щось зламається. Не треба», – сказав чоловік. Він підкреслив, що сам уже давно живе в Криму і сьогодні є громадянином Росії.
Опитані кореспондентом «Крим.Реалії» політики з протилежних таборів виявилися єдині в думці: в перейменуванні бібліотеки немає необхідності.
У минулому керівник кримської організації Конгресу українських націоналістів Василь Овчарук, який відразу після «референдуму» був змушений виїхати із Сімферополя, вважає, що таким чином влада хоче «викреслити в Криму все, що пов’язане з Україною». «Я вважаю, що сьогодні кремлівська влада, яка має повний вплив і управляє з Москви Кримом, намагається будь-який зв’язок півострова з Україною розірвати, викреслити все в назвах, повністю викреслити весь період перебування Криму у складі України, щоб не відчувалося ніде, що тут є українське, що тут щось пов’язане з Україною, з відомими і видатними українськими людьми. Це і є послідовна політика Кремля і тих опричників, які перебувають на території Криму», – сказав В. Овчарук.
Перший секретар комітету Кримського республіканського відділення партії «Комуністи Росії» Леонід Грач ініціативу влади щодо перейменування бібліотеки назвав «ідіотизмом хворих, який призведе до біди». «То вони з українського театру зняли назву (українську), то — з російського, то – за перейменування вулиць, тепер – бібліотеки, – обурився Грач. – У Криму — бардак, злидні, безробіття. У Криму на кожному кроці корупція, куди не ступи, а їм тільки давай ось цією ахінеєю займатися. Це — маячня ідіотів».
На думку Грача, ініціатори перейменування бібліотеки також «грубо зневажають Конституцію Криму». «У ній проголошено рівність трьох мов: російської, української та кримськотатарської. Це означає, що мова і культура, й історична культура нерозривно пов’язані. Як же можна такі речі робити? Що, Франко тепер уже не в моді? Як можна чинити так? Вони доведуть до біди», – підсумував комуніст.
Примітно, що проти зміни назви бібліотеки відкрито виступив один з активних прихильників «приєднання» Криму до Росії, колишній перший віце-прем’єр Криму, а нині повноважний представник Республіки Татарстан у Казахстані Рустам Теміргалієв. «Друзі, в запалі емоцій дуже важливо не підміняти нашу незгоду з антиконституційним переворотом у Києві, наше нерозуміння агресивної антиросійської політики чинної української влади, наш протест проти вбивства мирних громадян на Донбасі й в Одесі на відверту ненависть до всього українського», – написав він на своїй сторінці в Facebook.
Теміргалієв зазначив: «Україна для нас — братня країна, багато українців, на жаль, перебувають під впливом антиросійської пропаганди і рано чи пізно повернуться до своїх давніх родинних стосунків з народами Росії». «У Криму проживають близько 20% етнічних українців, українська мова разом з російською та кримськотатарською є державною. Навіщо позбавляти центральну кримську бібліотеку імені відомого українського письменника Івана Франка?» – дивується Теміргалієв. Його думку підтримали більше двохсот користувачів соціальної мережі.
Як відомо, за останній час з ініціативи влади в Криму перейменували два театри. Кримський академічний український музичний театр у Сімферополі втратив з назви «український» і тепер називається «Державним академічним музичним театром Республіки Крим», а Російський академічний драматичний театр ім. Горького отримав назву «Кримський академічний драматичний театр». Планується, що й Кримськотатарський академічний музично-драматичний театр незабаром змінить свою назву і стане державним.
Нагадаємо, що не так давно на півострові почали змінювати україномовні дорожні покажчики на російськомовні. «Нас критикували, що це — не найважливіше. Але для нас у політичному плані це дуже важлива подія. Навіть, напевно, важливіша за хліб – відкинути від себе все це насильницьке українське, яке нам нав’язувалося і досягло піку у вигляді українського фашизму», – пафосно наголосив під час установки одного із знаків російською мовою спікер «Держради» Володимир Константинов.
А відразу після «референдуму» в березні поточного року з фасаду будівлі Верховної Ради Криму зникли назви українською та кримськотатарською мовами. При цьому віце-спікер Ремзі Ільясов в інтерв’ю для «Крим.Реалії» повідомив, що їх можуть повернути до кінця року.
Як стало відомо, з приводу перейменувань у Криму Л. Грач навіть звернувся до президента Росії В. Путіна. Детальніше про це — на 9-й стор.

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #50 за 12.12.2014 > Тема "Резонанс"