"Кримська Свiтлиця" > #45 за 07.11.2014 > Тема "Душі криниця"
#45 за 07.11.2014
ТВОРЧ╤СТЬ НАШИХ ЧИТАЧ╤В
Поет ╕ час
ЗНОВУ ОС╤НЬ
Царю╓ ос╕нь за в╕кном, Лиша╓ н╕жну позолоту, Довк╕ль ще диха╓ теплом, Гаям дару╓ жовту вроду. Пану╓ ос╕нь за в╕кном, За в╕тром лине павутиння, ╤ ср╕бно зблиску╓ разком В пром╕нн╕ сонячне сплет╕ння. Чар╕вна ос╕нь за в╕кном Придбала золот╕╖ шати, Тумани, оповит╕ сном, Стежиною сп╕шать до хати. ╤ знову ос╕нь за в╕кном Малю╓ барвами пейзаж╕, Багрянець сонячним крилом Летить, зда╓ться, в син╕ дал╕.
ОС╤ННЯ МИТЬ
Пахне опалим листям, Ос╕нню пахне в саду, ╤ калиновим намистом Красуються грона в яру. Впали ср╕бн╕╖ роси На трави пожовкл╕ в лугах, В╕тер розч╕су╓ коси Вербам, бер╕зкам в гаях. Збираються зграйками птиц╕ – Лет╕ти у вир╕й пора, Задивились у небо криниц╕, Щоб вибрать соб╕ журавля. Зл╕та╓ багряне╓ листя, Жовте, руде, золоте, Кружля╓ соб╕, веселиться – Ос╕нь стр╕ча╓ тебе. Листяний гра╓ дощик, Ос╕нь на в╕тр╕ шумить – Це н╕жний ос╕нн╕й дотик, Неповторна чаруюча мить.
ОС╤НЬ З НАМИ
Розшум╕вся п╕д ногами Р╕знобарвний килимок. – Ос╕нь з нами! Ос╕нь з нами! – З в╕тром бавився листок. – Ос╕нь з нами! Ос╕нь з нами! – Прокричали журавл╕, — Ми в╕дчу╓м за морями Рад╕сть р╕дно╖ земл╕. Звеселився край веселий, Щедр╕сть людям дарував: Стиглим яблуком рожевим, Сонцем-хл╕бом пригощав. – Ос╕нь з нами! Ос╕нь з нами! – Золот╕╓ вся земля, — Я багатими дарами Ощасливлю вс╕х сповна!
ОС╤НЬ
Вишив хто сорочку клену? Хто невидимий блукав? Нитку в╕в руду, зелену, Золотою гаптував! Добирав вогнисто-жовту, Нав╕ть с╕ру тонко клав, Павутинку безтурботну В коси осен╕ впл╕тав. На г╕лках шипшини, глоду Намистинки нанизав. Жовтокосу св╕тлу вроду Вс╕м бер╕зкам дарував. Це – художник? Це – майстриня? Дуже просто – ос╕нь мила. В не╖ ╓ чар╕вна скриня Повна вит╕вок ╕ дива.
Валентина КОСТЕНЬОВА, учителька м. С╕мферополь
"Кримська Свiтлиця" > #45 за 07.11.2014 > Тема "Душі криниця"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=14263
|