3 листопада в Будинку художника Кримської організації НСХУ відкрилася персональна виставка заслуженої художниці Автономної Республіки Крим Людмили Полякової. Привітати майстриню у цей день прийшли багато шанувальників її таланту, друзі, знайомі, а також педагоги та студенти Кримського художнього училища ім. М. Самокиша, в якому зараз викладає Людмила Валентинівна. Не багато митців на сьогодні здат-ні поєднати педагогічну діяльність з творчою, оскільки і те, й інше вимагає особливого підходу, неабияких душевних та фізичних сил. Як підкреслювали виступаючі на відкритті експозиції, Людмилі Валентинівні, як нікому, вдалося синтезувати фах художниці і талант прекрасної берегині родинного вогнища - матері трьох дітей. Не дивно, що діти також обрали творчі професії - художників та музикантів. Вимоглива до себе самої, до вихованців поряд з глибокою повагою до особистості кожного - такою постає Людмила Полякова у роботі і повсякденному житті. Тож закономірно, що після навчання під керівництвом такого умілого і розуміючого педагога випускники успішно продовжують здобувати вищу освіту в багатьох престижних навчальних закладах Києва, Харкова, Санкт-Петербурга, інших міст. Сама Людмила Валентинівна народилася в Семипалатинську. І прихильність до Кримського художнього училища не випадкова - вона його випускниця. В 1971 році закінчила інститут живопису, скульптури та архітектури ім. І. Рєпіна в Ленінграді. З 1976-го почала викладати живопис, рисунок та композицію в рідному училищі. Людмила Полякова - член Національної Спілки художників України. Низка її робіт була закуплена свого часу Міністерством культури України (серед них - "Літо", "Теплий день", "В майстерні"). Серію акварелей Л. Полякової в 1994 році побачили любителі образотворчого мистецтва в художній галереї м. Хайдельберга. Її роботи приваблюють своєю ліричністю та колоритом. Це пейзажі, спокійний настрій яких налаштовує на роздуми та фантазії, соковиті барви натюрмортів, що повертають у теплі, сонячні дні весни й літа. У роботах не знайдете якогось пафосу чи надриву, їхня стримана емоційність - від чуттєвості. Вона непоказна, а від того ще більш близька і зрозуміла. Прихована за фарбами жіночність - загадкова і вразлива. На багатьох роботах, написаних останнім часом, - весна. Тому що вона - у душі художниці в усій своїй красі, незважаючи на роки. Неспішний Салгир, узбережжя Азова й Чорного моря, скелі та долини, маленькі будиночки, причали та суденця стали "героями" багатьох робіт художниці. А ще квіти - маки, троянди, дзвіночки, айстри, мальви, піони, букети польових красунь... Тут відпочиває душа від гуркоту міської буденності: мудра і розсудлива краса природи забирає вас у свої тенета... Роботи Людмили Полякової відрізняються особливою теплотою, чи не тому так багато людей приходять у ці дні в Будинок художника познайомитися з талантом кримської художниці. Живописні полотна майстрині зберігаються в приватних колекціях в Англії, Іспанії, Японії, США. Л. Полякова - автор відомих монументальних робіт. Серед них - вітражі палацу "Лівадія" в Ялті. Нею був виконаний розпис в залах Будинку культури колгоспу "Перемога". У 1999 році Людмилі Валентинівні присвоєно почесне звання "Заслужений художник АРК".
КАРТИНИ, НАМАЛЬОВАН╤ СЕРЦЕМ
ГОВОРИТИ. МОВЧАТИ.
МИСТЕЦЬКИЙ Г╤МН НЕЗЛАМНОСТ╤
