Версiя для друку Обговорити в форумi

Уряд надаватиме грошову допомогу для покриття витрат на оренду житла родинам, які покинули рідні домівки в анексованому Криму чи на сході України та переїхали в інші регіони нашої держави. Задля цього уряд нещодавно ухвалив дві спеціальні постанови.
Про суть такої урядової ініціативи та про практичні поради переселенцям — в інтерв’ю першого заступника міністра соціальної політики України Віталія МУЩИНІНА для «Укрінформу».
— Якою кількістю переселенців нині опікується держава?
— Сьогодні ми можемо говорити лише про тих, хто звернувся до місцевих органів різних регіонів за сприянням у проживанні, а також про громадян, які потребують переведення за іншою адресою своїх пенсій, соціальних виплат чи розраховують із допомогою центрів зайнятості знайти собі роботу.
За оперативною інформацією Міжвідомчого координаційного штабу, в Україні налічується понад 410 тисяч внутрішньо переміщених осіб: зі сходу — понад 391 тис. та Криму — понад 18 тис. українців. Усі вони вже забезпечені тимчасовим житлом. Половина з них є особами працездатного віку, 31% — це діти і 19%, або понад 79 тис., — інваліди та особи похилого віку. Але зрозуміло, що така статистика неповна. Насправді переселенців значно більше, оскільки питання проживання вони вирішують самостійно або за допомогою своїх родичів чи знайомих.
 За отриманням різних видів допомог до нас уже звернулося понад 236 тисяч жителів Донбасу та майже 14 тис. — із Криму. Майже 23 тисячі — з питань переведення різних видів соціальних допомог, понад 147 тисяч — за пенсійними виплатами і понад 14,5 тисячі — щодо працевлаштування.
— Воєнні дії у зоні АТО тривають вже не один місяць. Напевне, всі, хто хотів, уже виїхали, чи не так? Цікаво й інше — яким регіонам найчастіше віддають перевагу переселенці?
— Їхня кількість поки що не стабілізувалася. Люди продовжують виїжджати й надалі. Буквально щодня до Мінсоцполітики надходить мінімум 100 нових звернень.
Хочу нагадати, якщо ще 7 липня ми оперували офіційною інформацією про розміщення 35 тисяч осіб, а 7 серпня — 89, то у вересні — 251,8 тис. осіб. Тобто лише за перших три місяці кількість переселенців зросла вдесятеро. Не поменшало їх і зараз, хоча останнім часом спостерігається процес повернення людей додому.
Суттєво — у 10 разів — зросла й кількість звернень до органів соцзахисту. Зокрема, у Київській, Одеській, Чернівецькій областях збільшення сягнуло чотирикратного розміру, а в Харківській — аж у 16 разів. Тобто навантаження на працівників соціальної сфери у цих областях колосальне. На Дніпропетровську, Харківську, Херсонську та Запорізьку області припадає майже половина переселенців.
— Чи вдалося скоротити до мінімуму саму бюрократичну процедуру оформлення різних видів допомоги?
— Так, і доволі суттєво. Уряд вжив усіх заходів для максимального спрощення механізму переведення виплат та надання послуг переселенцям за новим місцем перебування. Зокрема, йдеться про продовження чи призначення пенсій, державної допомоги при народженні дитини чи малозабезпеченим сім’ям. Спрощено й механізм набуття статусу безробітного, виплати йому матеріального забезпечення, а також послуг з працевлаштування педагогічних та медичних працівників у разі відсутності трудової книжки та диплому. Ухвалено рішення й про видачу дублікатів трудових книжок за новим місцем роботи людини.
Переселенці мають знати про можливість працевлаштування навіть за умови, якщо вони не розірвали трудові відносини із підприємствами, які розміщені у зоні АТО. Скажімо, робота за сумісництвом чи на умовах цивільно-правової угоди не вимагає від переселенців наявності трудової книжки.
Ще більше посилити соціальний захист переселенців покликані й дві останніх постанови Кабміну — «Про надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг» та «Про облік осіб, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції», згідно з якою має бути сформована Єдина інформаційна база даних про переселенців.
— Яка мета створення цієї бази даних? Мінсоцполітики хоче навести лад у статистичній звітності?
— Зовсім ні! Адже таким чином ми зафіксуємо не лише прізвище тієї чи іншої людини, але й весь обсяг її потреб, а отже, допомоги, яку виділятиме держава. Тобто йдеться про гарантоване державою право на отримання фінансової підтримки. Хочу наголосити, особи, які не стоятимуть на обліку в органах соціального захисту населення, не зможуть отримувати від держави передбаченої урядом підтримки.
— Давайте детально пояснимо людям, куди і з яким пакетом документів слід їм звертатися.
— По-перше, переселенці мають стати на облік в органах соціального захисту населення за фактичним місцем проживання (перебування) та отримати відповідну довідку, яка видаватиметься в день подання заяви безоплатно.
По-друге, для отримання грошової допомоги уповноваженому представнику сім’ї слід звернутися до органу соціального захисту населення за фактичним місцем проживання (перебування) з відповідною заявою та пред’явити паспорт громадянина України або інший документ, що посвідчує особу. Необхідні також і довідки всіх членів сім’ї про взяття на облік осіб, які переміщуються.
— Що може слугувати за цей «інший документ»?
— Скажімо, у разі втрати паспорта, слід пред’явити тимчасове посвідчення громадянина України, яке міграційні служби видають протягом одного дня.
— Про яку суму державної допомоги йдеться?
— Для непрацездатних осіб, до яких належать пенсіонери, інваліди та діти, уряд виділятиме щомісяця 884 гривні на одну особу (члена сім’ї), а для працездатних — 442 гривні на одну особу (члена сім’ї).
Грошова допомога надаватиметься з дня звернення за її призначенням, однак загальна сума допомоги на сім’ю не може перевищувати 2 400 гривень.
— Із чого виходили, встановлюючи максимальну «стелю» допомоги для сім’ї у 2,4 тис. грн?
— Такий розмір встановлено, виходячи із моніторингу Мінрегіонбуду, який вважає, що це є середній розмір плати за житло для оренди. Якщо цих грошей буде сім’ї недостатньо, то родина може також оформити і житлову субсидію чи компенсацію і, таким чином, збільшити рівень свого соціального захисту в умовах подорожчання цін на енергоносії.
Допомога призначається не більш як на півроку та припиняється після зняття з обліку. Скажімо, якщо людина вирішить повернутися через місяць чи два додому, то гроші їй більше не виплачуватимуться.
Розмір такої допомоги не оподатковується, а отже, і не зараховується до сукупного доходу родини. Це дуже важливо.
— За отриманням «живих грошей» слід звертатися в орган соцзахисту чи на пошту?
— Ні. Виплата грошової допомоги здійснюється шляхом перерахування на банківський рахунок. Для цього слід відкрити рахунок у банківській установі. Однак пенсіонерам та отримувачам інших видів соцдопомоги, які вже отримують свої виплати через банки, новий рахунок відкривати не потрібно. Ми на ці їхні рахунки будемо також перераховувати й щомісячну адресну допомогу для покриття витрат на проживання та житлово-комунальні послуги.
— За яких умов родині можуть відмовити у призначенні допомоги?
— Якщо у володінні сім’ї є житлове приміщення, яке знаходиться за межами зони АТО, два і більше транспортних засоби — для вітчизняних — це 10 років експлуатації, для інших — понад 15 років. Окрім того, не призначається допомога, коли на банківському рахунку є більш ніж десятикратний прожитковий мінімум для працездатних осіб.
— Призначена сума фінансової допомоги є сталою чи може бути зменшена з плином часу?
— Сьогодні передбачено, що допомога може бути зменшена на 50 відсотків у разі, якщо працездатні члени сім’ї протягом двох місяців з дня її призначення не працевлаштувалися.
Виняток — це особи, які доглядають за дітьми до досягнення 3 років. Усі норми, які дозволяють особам працездатного віку отримувати допомогу і не працювати, ми чітко прописали.
Якщо протягом двох місяців особа не працевлаштувалася і навіть після зменшення допомоги на 50 відсотків не пішла на роботу, то виплата допомоги припиняється остаточно. Наголошую, йдеться лише про працездатних громадян. Іншим членам родини допомога буде виплачуватися у попередньому розмірі.
— Уявімо, людина вирішила приховати свої попередні банківські рахунки, на яких знаходять заощадження, що перевищують 10-кратний прожитковий мінімум. Як боротиметеся із такими фактами приховування?
— Цей механізм у нас вже давно працює. Ми знаємо, як проводити такі перевірки і будемо це робити. У разі виявлення факту подання недостовірної інформації, надміру виплачена сума допомоги буде повертатися на вимогу органів соціального захисту або за судовим рішенням.
— Проте виїжджали люди не лише із зони бойових дій, а й із тих районів Донбасу, де не стріляли? Вони теж можуть розраховувати на таку допомогу?
— Безперечно, до виплати таких коштів підпадають усі переселенці з Донбасу. Іншими словами, зоною АТО для нас зараз вважаться вся Луганська та Донецька області.
— А якщо родина переселенців живе у родичів чи, скажімо, у профілакторії?
— Їй також буде виплачуватися фінансова підтримка у належному розмірі. Це — не причина відмовляти переселенцям у державній допомозі.
— Де візьмете кошти?
— Виплата допомоги буде відбуватися за рахунок субвенцій держбюджету для надання пільг із житлових субсидій. За нашими розрахунками, сьогодні є економія таких коштів на виплату. Тому грошей у нас вистачить, щонайменше, до кінця року. Якщо кількість людей не збільшиться, на наступні три місяці потрібно буде приблизно від 500 до 600 млн. грн. Окрім того, ми розраховуємо і на донорську допомогу міжнародних організацій.
— Чи вдасться, бодай цього разу, уникнути людям сумнозвісних черг?
— Не складно передбачити, що до управлінь соцзахисту буде звертатися маса людей. Щоб запобігти чергам, ми суттєво спростили процедуру отримання довідок для осіб, які проживають у місцях масового поселення. Прийняття заяв та видача довідок здійснюватиметься уповноваженими особами із виїздом на місця компактного проживання переселенців.
Іншими словами, у нас запрацюють так звані мобільні офіси, в організації роботи яких надасть суттєву підтримку представництво Управління Верховного Комісара ООН у справах біженців, як це було зроблено свого часу у Грузії. Тобто наші працівники, уповноважені особи управлінь соцзахисту, будуть виїжджати до масових поселень переселенців, реєструвати їх там та надавати усю необхідну допомогу. Ба більше, наших працівників УВКБ ООН пообіцяв «озброїти» ще й сучасними мобільними пристроями, — щоб заносити всю інформацію не на папір, а відразу передавати її в режимі онлайн. Отже, ми не возитимемо папери возами, а люди зможуть оформити свою допомогу якнайшвидше.
Упевнений, що нам вдасться провести облік усіх переселенців, які зараз мешкають не за місцем свого постійного проживання, у найкоротші терміни.

Наталія АНДРУСЕНКО

ТИМ ЧАСОМ...
ВЕРХОВНА РАДА УХВАЛИЛА ЗАКОН ПРО ЗАХИСТ БІЖЕНЦІВ З ДОНБАСУ ТА КРИМУ

Верховна Рада підтримала закон «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб». За ухвалення в цілому проголосували 249 депутатів при мінімально необхідних 226. Документом встановлюються гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб.
Як йдеться у пояснювальній записці, закон передбачає забезпечення належних умов соціальної адаптації, тимчасового житла, сприяння у працевлаштуванні, продовження здобуття освіти, сприяння можливості залучення коштів гуманітарної, благодійної допомоги, в тому числі з боку міжнародних установ, організацій та закордонних країн.
За даними ООН, станом на 15 вересня, нараховується принаймні 310 тисяч осіб, переміщених із території Криму і Донбасу.
Водночас голова Держслужби України з надзвичайних ситуацій Сергій Бочковський повідомив, що майже 40 тисяч жителів Донецької і Луганської областей, які на час бойових дій залишили свої будинки й переїхали до інших регіонів України, повернулися додому. За його словами, нині число переміщених осіб зменшилося і становить 268,5 тисячі.
Нагадаємо, що у неділю під Кабінетом Міністрів внутрішньо переміщені особи вимагали ухвалити закон для захисту їхніх прав. Пікетувальники облаштували «спальне місце» з «відписок» від чиновників, також влаштували виставку фотографій зруйнованих війною домівок, в які неможливо повернутися, повідомляє Громадське ТБ. «Не приймаючи закон, депутати і Кабмін залишають без житла і підтримки держави півмільйона людей. Також це заважає отримувати міжнародну допомогу. Влада думає лише про вибори та про те, на чому вони можуть зекономити», — заявила Олександра Дворецька, координатор правового напрямку ініціативи «Восток-SOS». Як бачимо, спрацювало!

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #43 за 24.10.2014 > Тема "З перших уст"