Версiя для друку Обговорити в форумi

Доктор Лоренс Брітт — політолог, який займався вивченням фашистських режимів Гітлера (Німеччина), Муссоліні (Італія), Франко (Іспанія), Сухарто (Індонезія) і Піночета (Чилі). Він дійшов висновку, що всі фашистські режими мають 14 спільних ознак, які складають характеристику фашизму.
1. Потужний і тривалий націоналізм — фашистські режими постійно використовують націоналістичні гасла, девізи, символи, пісні і так далі. Прапори можна побачити скрізь, як і символи прапора на одязі і в громадських місцях.
2. Нехтування загальновизнаними правами людини — зі страху перед ворогом і під приводом забезпечення безпеки фашистська влада переконує, що права людини можуть ігноруватися в певних випадках заради «необхідності». Людей змушують «думати по-іншому» або навіть схвалювати побиття, вбивства, тривале позбавлення волі затриманих.
3. Виявлення ворога/спокутні жертви як об’єднавча основа — народи при фашистських режимах гуртуються в патріотичному русі в боротьбі проти спільної небезпеки або противника: расових, релігійних чи національних меншин, лібералів, комуністів, соціалістів, терористів.
4. Переважне становище збройних сил — навіть якщо в країні є багато гострих внутрішніх проблем, збройні сили отримують непропорційно велике бюджетне фінансування, а внут-рішні проблеми залишаються невирішеними. Пропаганда нав’язує привабливий образ військових і військової служби.
5. Сильна дискримінація за ознакою статевої приналежності — у фашистських урядах домінують чоловіки. Традиційні гендерні ролі жорстко закріплені. Негативне ставлення до абортів і гомофобія.
6. Контроль над ЗМІ — вони контролюються безпосередньо урядом або побічно через співчуваючих журналістів чи керівників ЗМІ. Поширена цензура — особливо у воєнний час.
7. Маніакальне захоплення національною безпекою — страх використовується як мотиваційний інструмент уряду для тиску на маси.
8. Переплетення релігії і уряду — уряди фашистських країн використовують релігію як інструмент управління громадською думкою. Релігійна риторика і термінологія використовуються урядовими лідерами, навіть коли головні принципи релігії діаметрально протилежні діям чи політиці уряду.
9. Захист корпорацій — промислова і ділова аристократія у фашистських державах часто є єдиною силою, котра ставить лідерів до влади, створюючи взаємовигідні ділові відносини з владною елітою.
10. Утиски профспілок — оскільки профспілки є єдиною реальною загрозою для фашистських урядів, вони або повністю відсутні, або серйозно позбавлені можливостей.
11. Презирство до інтелігенції і мистецтва — фашистські держави заохочують або терпимо ставляться до проявів відкритої ворожості до вищої освіти і до вчених. Найчастіше вони зазнають переслідувань чи арештів. Уряд часто відмовляється фінансувати мистецтво.
12. Нав’язлива ідея злочину і покарання — при фашистських режимах поліції даються майже необмежені повноваження. Люди в ім’я патріотизму в багатьох випадках воліють не помічати поліцейських зловживань, навіть порушення своїх громадянських свобод. Часто створюється національна поліція з необмеженою владою.
13. Неприборкане кумівство і корупція — фашистськими режимами майже завжди керують клани приятелів і партнерів, які призначають одне одного на урядові посади і використовують владу для захисту членів свого клану від відповідальності. Найчастіше урядові лідери привласнюють або навіть безпосередньо розкрадають державні ресурси і скарбницю.
14. Шахрайські вибори — вибори у фашистських державах часто перетворюються на фарс. Нерідко проводиться наклепницька кампанія (або навіть вбивства) кандидатів від опозиції, законодавство використовується для маніпулювання чисельністю виборців, межами округів, засобами масової інформації. Фашистські режими часто використовують судову систему для маніпулювання виборами.
20khvylyn.com

Білборд біля Волновахи, що неподалік Донецька

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #38 за 19.09.2014 > Тема "Бути чи не бути?"