Версiя для друку Обговорити в форумi

ВІТАННЯ КОНКУРСАНТАМ! Сьогодні подаємо відповіді на "ВОЛИНСЬКІ" запитання, тож тим командам, які ще не відзвітувалися з цієї теми, вже й не варто поспішати. Все, вибачайте, у вас - нулі, а шкода, бо блок "волинських" запитань давав командам можливість заробити максимум 20 очок (вищим балом оцінювалася повна відповідь). Деякі учасники відповіли просто блискуче - на рівні літературних дослідників! Хоча, щоб здобути максимальну оцінку, вистачило б і такого:
1. Юнус Кандим. Переклав також кримські новели М. Коцюбинського, а також "Роберт Брюс", "Давня казка", "Іфігенія в Тавриді" Лесі Українки.
2. Олена Пчілка, мати Лесі Українки, інші діти якої також прислужилися Україні. За радянських часів творчість Олени Пчілки замовчувалася через "українські національні тенденції". Нині її ім'я носить наукова бібліотека в Луцьку.
3. У Ялті Лесю відвідали сестри Оксана й Ольга. Саме Ольга, лікар за фахом, була найближчою Лесі по духу. Ольга Косач-Кривинюк написала великий том "Леся Українка. Хронологія життя і творчості" - (Нью-Йорк, 1970). Це видання є по великих бібліотеках України.
4. Всеукраїнський інформаційно-культурний центр у м. Сімферополі передав до музею Л. Українки в Колодяжному на Волині МАРАМУ - кримськотатарську жіночу накидку.
Якщо у когось із учасників є запитання стосовно отриманої оцінки, телефонуйте за номером 51-13-24.

НАРОДОЗНАВЧІ ВПРАВИ ВІД ПИСЬМЕННИКА ВАСИЛЯ СКУРАТІВСЬКОГО

Цієї осені до нашої редакції завітав відомий український письменник з Києва Василь Тимофійович Скуратівський, якого ми попросили трохи підсобити нашому комп'ютерно-українознавчому змаганню. Вчителям української мови, напевне, добре відома книга Василя Скуратівського "Берегиня" - справжня скарбниця нашої української духовності, народних традицій, обрядів, звичаїв. Тож і запитання нашого гостя - саме із цієї царини. Відповіді на них приймаються до кінця листопада, але не відкладайте усе на останній день, щоб раптом не підвела пошта, бо ж на фініші нашого мовно-комп'ютерного марафону буде дуже несправедливим загубити дорогоцінні призові бали. Отже, запитання.
1. Під час різдвяних празників тричі готували традиційну святвечорову страву - кутю. Кожна з них мала свою назву: багата, щедра і голодна. Вкажіть числа чи празники, яким призначалась та чи та кутя, напишіть, скільки страв подавали до столу і які з них були пісними.
2. Традиційно в Україні відзначають два Нових роки - 1 та 14 січня.
Які обряди пов'язані зі старим Новим роком?
3. До прийняття християнства наші давні пращури відзначали Новий рік весною. Матері випікали дітям сорок "жайворонків" - ритуальне обрядове печиво і розвішували на гілках фруктових дерев, а в обід гурти дітлахів виходили за село з такою накличкою:
Пташок прикликаю
З теплого краю:
- Летіть, соловейки,
На нашу земельку!
Спішіть, ластівоньки,
Пасти корівоньки...
На які празники це відбувалося? Різдво (7.01), Обертіння (09.03), Євдохи (14.03), Сорок святих (22.03), Теплого Олекси (30.03), Благовіщення (07.04) чи на Покрову (14.10)?
4. Про писанки і крашанки знає майже кожен. Назвіть, яка між ними різниця, до якого свята виготовляли їх і в яких обрядодіях використовували?
5. Свято Наума припадає на 14 грудня. За народними уявленнями, Наум - покровитель розуму, знань і доброчинства, тому селяни були переконані: якщо на свято пророка почати навчання (у давнину так і було), то дитина успішно отримає і засвоїть знання, набереться розуму. Які прислів'я відомі вам на цю тему?
6. Хрещений батько і хрещена мати. Яку роль відігравали вони в давніші часи, кого запрошували в куми? Яка різниця між "кумами" і "хресними"?
5 балів - така максимальна оцінка за кожне з шести запитань (усього - 30!), отже, попрацювати над народознавчими вправами варто дуже й дуже серйозно. Дерзайте, аладдінівці!

НАГАДУЄМО конкурсантам, що до зафіксованих у таблиці очок слід приплюсувати ще й 25 балів, які будуть нараховані кожній команді як компенсація за непроведену очну зустріч. Нагадуємо, що в такій зустрічі можна вибороти максимум 50 балів, тому домовляйтеся з командою, яка готова ризикнути так само, як і ви, та давайте про це знати Аладдіну (тел. 51-13-24). Таке змагання можна провести і в стінах редакції - досвід у нас вже є!
Як видно з таблиці, конкурсантів очікує лише одне нове завдання, тож закликаємо вас боротися за кожне дорогоцінне очко, бо за їхньою сумою і буде визначена група команд-фіналісток, які продовжать боротьбу за
головні призи - комп`ютери. Окремий комп`ютер розіграють між собою лідери команд - усіх без винятку, які дійдуть до фінішу (незалежно від того, яке місце займе команда). Тому - грайте до кінця!
Після сьогоднішньої публікації журналістської роботи команди "Криничка" до роботи, нарешті, приступить компетентне журі, члени якого зобов'язуються доповісти результати уже в наступну п'ятницю.
Слідкуйте за турнірною таблицею!

СПРАВЖНІЙ ВЧИТЕЛЬ

Справжній вчитель - хто це? На мій погляд, справжній вчитель - це той, хто може вплинути на своїх учнів вмінням прищепити їм не тільки інтерес, але й любов до свого предмета. У нашій школі № 21 міста Сімферополя є багато талановитих, добрих і розумних вчителів. Але ми хотіли б розповісти про вчителів-мовознавців, яких називають "мовниками". Таким "мовником", істинним майстром своєї справи можна назвати Ольгу Григорівну Гайдук - народного вчителя. Так, саме народного вчителя, адже це чуйний та уважний вихователь. Її досвід праці - наочний приклад та показник того високого рівня, на який може вийти сучасна школа.
Ольга Григорівна народилася на Дніпропетровщині, на історичній землі, яка пов'язана з життям отамана Івана Сірка. Після школи поступила до Нікопольського педагогічного училища. Закінчивши його, працювала вчителем початкових класів.
У 1985 році почала навчатися заочно в Сімферопольському державному університеті на відділенні української мови та літератури. З 1987-го викладає українську мову та літературу. Ольга Григорівна вчителює вже двадцять шість років - із них двадцять два - у нашій школі. Має багато нагород, серед яких - грамота Міністерства освіти та науки України. Учні, яких навчає Ольга Григорівна, беруть активну участь в олімпіадах, конкурсах і т. д. Учениця 11-го класу Ельвіра Бекірова зайняла призове місце у конкурсі на кращого читця віршів з теми "Леся Українка і Крим". Відвідала Музей Лесі Українки, нагороджена дипломом. Ольга Григорівна дуже багато подорожує з нами по рідному краю. Наш гурток займається народознавством. В кабінеті облаштували невеличкий музей, де знаходяться старовинні речі, наприклад, прядка, праски, національні костюми, рушники, глечики, горщики, які нам вдалося відшукати у кримських жителів. Дуже часто проводимо уроки з народознавства, які проходять жваво, цікаво. Вони надовго залишаються в нашій пам'яті.
Учні 7-го класу, де Ольга Григорівна класний керівник, організували ансамбль української пісні. Діти беруть активну участь у міських конкурсах.
Ми постійно разом з Ольгою Григорівною знайомимося зі змістом газети "Кримська світлиця", з її працівниками. У нашої вчительки є послідовники, які обрали професію вчителя української мови та літератури, наприклад, Тетяна Зажигалова працює в селі Сизівка. 31 жовтня - у нас ювілей. Вчителі та учні святкують 35-річчя нашої школи, і у нас є велике бажання, щоб команда "Криничка" виграла на честь цієї дати у конкурсі!
Ми щиро вдячні Вам, Ольго Григорівно, за Вашу кропітку і невтомну працю і зичимо міцного здоров'я, успіхів у Вашій благородній і почесній роботі.
Юлія КУЗЬМЕНКО,
учениця 9-го класу школи № 21 міста Сімферополя, капітан команди "Криничка".

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #45 за 07.11.2003 > Тема "Мовно-комп'ютерний конкурс"