Версiя для друку Обговорити в форумi

Є в місті Лева, в Україні,
Поліграфічний інститут.
І молодь славна та сумлінна
Освіту здобувала тут.
Надав нам Львів тоді наснаги,
Духовних злетів і чеснот.
Ці поривання й переваги
Вели до істинних висот.
Цвіли каштани на Підвальній,*
У скверику, що нагорі.
Там вчили хімію запально
Ми з Ковтуновою Лілі.
Домівкою став гуртожиток,
Де вирувало все тоді.
Скромненький мали ми пожиток,
Були щасливі, молоді,
Такі натхненні і завзяті,
Зухвалі, милі мрійники,
Що за ідею на багатті
Могли б згоріти залюбки...
Так де ж ти, Ліля Ковтунова?
Кордони розділяють нас...
Про тебе думаю я знову
У надвечірній тихий час,
І дякую тобі я щиро
За радість років молодих.
Живе в мені ще ніжна віра,
Що й ти плекаєш в серці їх.
Про Україну, Львів прекрасний
Якої думки зараз ти?
Невже й тобі, як іншим, ясно,
І ти кричиш до хрипоти,
Що тут всі начебто фашисти!
(О, телебачення бридке!)
Але, якщо душею чистий,
Хіба повіриш у таке?!
Згадай же українську ласку,
Привітність і квітучий мир...
Невже потрапила у пастку,
І Путін також твій кумир?!
Згадай ти мову солов’їну,
Як дружно ми жили колись.
І помолись за Україну,
І за Росію помолись...

Тетяна КОМЛІК
м. Київ, 09.08.2014 р

*Підвальна — вулиця у Львові

Фото з львівського випускного альбому. Олена Марченко також була нашою подругою, вона родом зі Львова, але вже давно живе під Москвою, у м. Красногорську...

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #33 за 15.08.2014 > Тема "Душі криниця"