Версiя для друку Обговорити в форумi

Cлово - зброя!

Шановна редакціє! Від Марії Ярославівни Олійник, моєї вчительки, дуже багато про вас чула. Пишаюся і тішуся тим, що в Криму є справжні патріоти – сподвижники. Вашу «Кримську світлицю» читала неодноразово, тому вирішила завітати до «Світлиці» з добрим словом і найкращими побажаннями. Особливо зараз нам усім потрібна підтримка одне одного. Час настав тривожний. Болить серце за Україну. Але хай краще воно болить, аніж перестає битися чи стає байдужим.
Вірю в те, що все зміниться на краще. Незалежність здобувається дуже важко, особливо тоді, коли її століттями не було. Події на Майдані довели, що «держава – це кров і залізо, свобода – це вістря мечів» (слова із повстанської пісні). Але ніякого песимізму, тільки вперед крок за кроком, крапля за краплею і в українській світлиці засяє сонце і буде в ній справжній господар – український народ, гостинний, чуйний, миролюбний, працьовитий, жертовний.
Приємно мені поділитися з вами маленькою фотопоетичною збіркою «Крапля щастя». Вважаю, що навіть маленька крапля може стати рушійною силою для великих справ. Крапля до краплі і море утвориться. Додаю ще дві поезії про Майдан.
Дорогі кримчани, ми об’єднані українською ідеєю і будемо йти своїм шляхом, та передавати естафету майбутньому поколінню. Життя триває…

З повагою — Мирослава ФЕДУС, м. Тернопіль

МУЗИКА МАЙДАНУ

Коли Майдан співав «Червону руту»,
А снайпери чийсь коротили час,
Ми знали, що здолаємо цю скруту,
І пісня буде завжди поміж нас.
Коли звучало гордо «Ще не вмерла»,
І було чутно, як вогонь реве,
То й ворогам здригались тоді нерви,
Що Україна вистоїть, не вмре.
Як залунало тихо «Пливе кача»,
Серця, здалось, ридали в унісон.
Буває так, що і мужчини плачуть,
Коли Герої йдуть у вічний сон.
Звучи, Майдане, гордо і натхненно,
Щоб не застигла в жилах кров у нас.
Звучи у серці радісно і щемно —
Ця музика безсмертна, як і час.

* * *

Чому Шевченко знаменитий? —
Не раз питала я себе.
Пройшли століття, а відкритий
«Кобзар» не вичерпав себе.
І враз, неначе вибух грому,
Країну сколихнув Майдан!
Підняв з колін народну втому,
Яку сплели брехня й обман.
І на столі «Кобзар» старенький,
Здається, тихо застогнав:
«Не спи, народе, піднімайся,
Великих звершень час настав!»
І пробудилася країна
З Шевченком рідним на вустах.
Не Україна, а руїна –
Та блиск уже кипить в очах.
Здавалось, спав народ, не дихав,
Здавалось, всім вже все одно.
Здійнялась молодь, наче вихор,
І все це правда, не кіно.
Не голлівудська кінострічка —
Столиця наша у вогні,
А десь собі хтось розкошує,
А хлопці гинуть у борні.
Чекали київські каштани
Любові, миру і весни…
Змішалось все: і дим, і рани,
І снайпери, і прапори...
Усе в кривавій круговерті,
Все вочевидь, не на словах.
А молодь йде назустріч смерті,
Щоб Україна розцвіла.
Небесна сотня освятила
Своєю кров’ю наш Майдан.
А хтось співає колискову,
А десь підступний жде тиран.
Хтось ставить свічку в честь героїв,
А хтось тихесенько: «Хи-хи…»
Хтось йде на смерть, а хтось таємно
Міняє душу на гріхи.
Отож борімося — й поборем! —
І я звертаюсь до краян.
Бо ж недаремно на Майдані
Читав Шевченка Нігоян.

Мирослава ФЕДУС

Понад 70 родин померлих майданівців під Кабміном вимагали зустрічі з урядовцями і звіту від силовиків про результати розслідування, — йдеться в сюжеті ТСН.
На закритій нараді міліція та прокуратура звітувала перед родичами. Мовляв, уже затримали сімох, а решта — у розшуку. Здебільшого, це колишні «беркутівці». Чимало з них переховується в Криму та на сході країни. Віце-прем’єр Віталій Ярема запевнив, що до кінця тижня родини отримають обіцяну ще три місяці тому матеріальну допомогу від держави. А також вибачився перед батьками за мовчанку і пообіцяв такі зустрічі тепер проводити регулярно. Наступна відбудеться через місяць.
Родичі вбитих майданівців кажуть, що їм не потрібні пільги чи гроші. Їм важливо дізнатися, хто замовляв і хто вбив людей на Майдані...

ШЕВЧЕНКОВА ЗОРЯ НАД УКРАЇНОЮ

Зійди над Майданом
і кожне життя сохрани!
Тут цвіт України.
В промерзлому серці Майдану
є воля і гідність.
Поети, не спімо…
Орфеї моєї землі,
ви чуєте голос,
чаруючий голос Руслани?
Шевченкова зоре,
вже двісті шокуючих літ
нам світиш натхненно
в дорозі до вільного раю.
Зоря Батьківщини!... –
Я кращої пісні не знаю,
нас кличуть Клички –
і сила, і мужність,
і цвіт…
О, сили небесні,
я знаю, ви теж не спите…
Не дайте, не дайте, не дайте
пролитися крові!
Ми прийдем з Майдану
— я вірю — живі і здорові,
і квітка свободи,
божественна квітка любові
для нас розцвіте!
(Злиняє навіки облудного рабства примара!)

Поетеса Тамара
Місяця грудня, числа 29-го,
року Божого 2013-го

На фото: Мирослава ФЕДУС

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #22 за 30.05.2014 > Тема "Душі криниця"