Версiя для друку Обговорити в форумi

Найбільше видавництво Росії започаткувало нову серію жанрової розважальної літератури «Україна — поле бою. Фантастичний бойовик».
Показовим є сам час її появи. Наприкінці березня — початку квітня оперативно вийшли книги «Український фронт. Червоні зірки над Майданом» Федора Березіна, «Поле бою — Україна. Зламаний тризуб» Георгія Савицького і «Україна в огні» Гліба Боброва.
Написані ці романи ніби під копірку, сюжети дуже схожі. Достатньо ознайомитися з видавничою анотацією одного, щоб отримати уявлення про всі: «Найбільш актуальний фантастичний бойовик від автора легендарних «Червоних зірок»! Відчайдушно «неполіткоректний» роман, заборонений «свідомитами» в Києві! Третя світова війна на порозі. Глобальна пожежа почнеться на Україні. Збройний конфлікт, що спалахнув у Криму, загрожує перекинутися на всю Європу. І Росії не залишитися осторонь вирішальних подій. Головним фронтом майбутньої війни стане Український фронт! Чи будуть по Майдану марширувати натовські «миротворці» — або над «Матір’ю міст Руських» знову зійдуть Червоні зірки?» (Все це — про роман донеччанина Березіна).
Показова фінальна глава зазначеної книги «За співпрацю з окупантами». Головні позитивні герої діловито обговорюють, коли, де і з якою табличкою на грудях потрібно буде стратити — через повішання — головного негідника Данилу Парфенюка: «Я розумію, ми тут всі не кати, але добренькими ми були кілька поколінь. Тому гидота прийняла це за слабкість. Великою мірою, звичайно, так воно і було. Тепер доведеться проявляти силу».
Самі за себе говорять назви останніх глав роману Георгія Савицького: «31. Операція «Зламаний тризуб». 32. «Вільне полювання». 33. Звірячий вишкір «демократії». 34. Штурм. 35. Друга «Переяславська рада».
Варто зазначити, що поки всі три книги нової серії — це перевидання. Вперше вони були видані ще в 2009-2012 роках («після того» не обов’язково означає «внаслідок того», проте в 2008 році на саміті в Бухаресті тодішній прем’єр Путін вперше рішуче сказав про Україну як про failed-state, тобто як про країну-невдаху).
Тоді на книжковому ринку Росії був зафіксований сплеск різножанрової літератури, що фантазує на тему війни на території України. Як приклад можна ще назвати «Український гамбіт. Війна 2015» Михайла Бєлозьорова. Швидше за все, ця книга буде четвертою у серії, поки не підтягнуться інші автори з новими романами. В цей же час популярною стала тема про «повну неспроможність» Української держави, чому присвячені такі творіння, як «Незалежна Україна: крах проекту» Максима Калашникова, Сергія Бунтовського, «Фоліо», Харків, 2009; АСТ, 2010, «Російсько-українські війни» Олександра Севєра, Яуза-Пресс, 2009.
Для тих, хто слабо знайомий з жанровими особливостями фантастичної літератури, варто уточнити деталі. Так звана «бойова фантастика» — один з найпопулярніших її піджанрів. Орієнтований він на чоловіків молодого та середнього віку з брутальними смаками. Тобто саме на ту категорію людей, з числа яких за необхідністю вербуються так звані «політичні туристи» для практичної дестабілізації ситуації в обраних сусідніх країнах.
До економічної кризи 2008 року в одній тільки ЕКСМО-Яуза існувало безліч книжкових серій з пропагандистським відтінком, в рамках яких видавалася подібна література: «Війни завтрашнього дня»; «Війна на порозі»; «Військова фантастика»; «Війни майбутнього»; «Війна. Імперський генеральний штаб». Після різкого скорочення книговидання всі вони були об’єднані в одну серію — «Військово-історична фантастика» (вона ж — «Військово-патріотична фантастика»).
Для романів російської «бойової фантастики» характерні імперськість, агресивність, мілітаризм, радянський реваншизм, аж до шовінізму. Ось, наприклад, назви романів трилогії «Війна 2030» Федора Березіна, що вийшла в серії «Війна. Імперський генеральний штаб»:
1. «Прапори наших дітей» (на обкладинці — солдати в зеленій формі без розпізнавальних знаків встановлюють прапор СРСР на тлі палаючих Капітолію і Статуї Свободи, книга удостоєна премії Сергія Павлова, «Лунная радуга» — 2009). 2. «Пентагон має бути зруйнований!». 3. «Руїнами Пентагону задоволений!».
Загалом усі зазначені автори відомі своїми ультраконсервативними поглядами. Подібну скандальну репутацію має згаданий блогер Максим Калашников. Олександр Севєр прославився книжкою «Сталін проти «виродків Арбату». 10 сталінських ударів по «п’ятій колоні». Йдеться в цьому творі про події багаторічної давнини, книга видана чотири роки тому, а яка актуальна термінологія!
Ці «літератори» регулярно називають своїх опонентів «фашистами», «нацистами». При цьому їхні власні блоги грішать проявами відвертого расизму.
Подібні факти допомагають зрозуміти, як кремлівській пропаганді вдалося переконати більшу частину населення Росії, що українці значною мірою більше не братній народ, що їм потрібно допомогти самоочиститися від «свідомитів», що війна на території України — це нормально. Все це — робота не тільки останніх місяців, але й останніх років. Саме тому, ймовірно, у багатьох росіян образ ворога вдалося сформувати так швидко й ефективно...
Цікаво було б почути коментарі з цього приводу від видавництва ЕКСМО. Проте менеджер відділу маркетингових комунікацій редакції № 1 Антон Білий сказав, що редактор, який міг би дати відповідь на такі запитання, в даний момент у відпустці. Залишається дочекатися повернення...

Олег КУДРІН
Москва

Наші кримські читачі передали до редакції цей журнал з видами зруйнованого Києва і відповідним наповненням — роздавав якийсь чолов’яга ще задовго до появи «зелених чоловічків». Давно готувалися...

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #22 за 30.05.2014 > Тема "З потоку життя"