Версiя для друку Обговорити в форумi

Це свято належить до числа рухомих, бо безпосередньо залежить від дати Великодня, але його завжди відзначають на сороковий день після Воскресіння Христового, і воно завжди припадає на четвер. Цього року – 29 травня. Тому жартують: «Ніколи не бувати Вознесінню у середу», а ще додають: «Вознесіння – дорога у літо».
Повна церковна назва свята – Вознесіння Господнє, у народній традиції – Вознесіння, Вшестя, Ушестя. В його основі – євангельський переказ про Воскресіння Ісуса Христа та Його Вознесіння на Небо через сорок днів після земної смерті на хресті.
Свідками Вознесіння Сина Божого, яке сталося на Елеонській горі поблизу Єрусалима, були апостоли та Богородиця, докладний опис про що знаходимо у Євангеліях від Марка і Луки та в Діяннях Апостолів. Зокрема, Лука пише: «І Він вивів за місто їх аж до Віфанії, і, знявши руки Свої, поблагословив їх. І сталося, як Він благословляв їх, то зачав відступати від них, і на Небо возноситись. А вони поклонились Йому і повернулись до Єрусалима з великою радістю».
Після Свого Воскресіння Господь не перебував з учнями безпосередньо, а являвся їм у різний час і в різних місцях, відкриваючи Себе в абсолютно живому, воскреслому тілі. Він розмовляв з апостолами та навчав їх, тобто поводив себе як звичайна жива людина. Головне було – увірувати. Апостолу Фомі навіть дозволив доторкнутися до Своїх ран. А ось після Вознесіння Спасителя апостоли спочатку розгубилися, злякалися, що Син Божий їх покинув…
У цей час з’явилися ангели і повідомили апостолам: Ісус Христос, який тільки-но вознісся на Небо, таким же чином знову повернеться на землю. Так було виголошене пророцтво про друге пришестя Ісуса Христа.
За християнським віровченням, свято Вознесіння Господнього символізує перемогу обожненої людської природи, її причетність до Тайни Пресвятої Трійці.
За іконописною традицією, Ісус Христос, що вознісся не Небо, зображується у білому одязі в ореолі тонких золотих променів – символі Божественності, досконалості. Ангели, що возносять Христа, — у червоному одязі. Цей колір нагадує мирянам про муки та терпіння Сина Божого перед розп’яттям на хресті.
Починаючи з IV століття, свято Вознесіння Господнього стає загальновизнаним. Історик церкви Сократ (не плутайте його з античним філософом Сократом) називає Вознесіння «всенародним празником». У цьому ж столітті цариця Олена (Єлена) поставила храм на місці Христового Вознесіння.
Цікаве свято і в народному побуті. На відміну від церковної традиції тут воно отримало своє особливе тлумачення. Наприклад, у деяких етнографічних регіонах України і тепер до свята Вознесіння випікають обрядове печиво у вигляді драбинки, яка, за народним уявленням, повинна допомогти Воскреслому Ісусові швидше піднятися на Небо.
Також пекли великі довгі пироги, верх яких викладався впоперек щаблями. І їх називали драбинками. Ці пироги приносили до церкви на освячення, після чого частину з них роздавали вбогим.
Разом з печивом-драбинками пекли млинці, які називали «Божі онучі». Онучі були обов’язковим елементом селянського взуття, тож і вони мали допомогти Господньому сходженню на Небо.
Вознесінням закінчується великодня обрядовість і розпочинається троїцька.
Народні прикмети стверджують:
— На Вознесіння гарна погода – до врожаю хліба.
— Вознесіння з дощем – Ілля Громовержець (2 серпня) буде з грозою.

Підготував Тарас ЛЕХМАН,
Журналіст

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #21 за 23.05.2014 > Тема "Душі криниця"