Версiя для друку Обговорити в форумi

Як повідомив мешканець Сімферополя, уродженець села Хомутинці, що на Вінниччині, Анатолій Єфімов, напередодні 141-ої річниці від дня смерті поета — 2 травня 2014 року на Масандрівському цвинтарі ялтинці традиційно вшанували пам’ять класика української літератури, лікаря і поета Степана Руданського. Весняна сонячна днина зібрала коло могили почесного громадянина Ялти, її першого міського лікаря, фундатора санаторно-курортної справи в Криму, засновника санітарної та ветеринарної служби в Ялті, громадського діяча, людини-патріота, людини-добродія шанувальників творчості поета. Працювало телебачення.
Могила доглянута, поновлена ланцюгова огорожа навколо могили. Зацвіли на могилі посаджені в минулі роки іриси та тюльпани, привезені з Батьківщини поета.
Пам’ятник прикрасили ювілейний Шевченківський рушник з Майдану та подільський рушничок, подарований земляками поета шкільному музею, а також портрет поета роботи дніпропетровського художника – подарунок керівникові міського методоб’єднання вчителів української мови та літератури Валентині Адамівні Овсейчук. Майоріли жовті та сині стрічки на ланцюговій огорожі.
У покладанні квітів на могилі поета взяли участь в.о. директора Ялтинського музею Лесі Українки — Алла Сергіївна Фролова, представник Ялтинської міської ради – заступник начальника управління культури Тетяна Анатоліївна Пришко, студенти Кримського гуманітарного університету, медичного коледжу, учні ЯНВК № 15 «Гімназія-школа-садок» з українською мовою навчання імені Степана Руданського, що по вулиці, яка названа його ім’ям, та школи-ліцею № 9 разом зі своїми вчителями – методистами української мови та літератури Світланою Миколаївною Регрут та Валентиною Адамівною Овсейчук, голова міського осередку Товариства «Просвіта» ім. Т. Г. Шевченка Володимир Олійник, а також гість із Сімферополя, автор книги «Мій земляк Степан Руданський» Анатолій Олексійович Єфімов, представники української громади міста.
Захід вела Алла Сергіївна Фролова. Розпочала урок пам’яті Степана Руданського учениця ЯНВК № 15 Зоряна Янчишина словами з вірша лауреата премії ім. Степана Руданського Валентини Свиридівни Козак «У Ялті»:

Звисає тиша неба голуба.
Портрет на камені і напис лаконічний.
Стою я на шпилечку горба,
Де спить подільський син
у славі вічній...

Учні школи-гімназії ім. Степана Руданського Приходько Аліна та Хабібулін Ярослав розповіли про вшанування в Ялті 180-річчя з дня народження поета і лікаря. Душа поета ожила у дотепних співомовках, майстерно прочитаних учнями Валерією Єршовою (5-А), Миколою Приступою (5-Б) – ЯНВК № 15, Діаною Ганіною, Єлизаветою Каверіною, Данилом Туртою (6-Г), Олегом Комашком (4-А) – школа-ліцей № 9. Прозвучали гуморески лауреата премії ім. Степана Руданського Анатолія Гарматюка «Якою мовою писати», «Бабусині руки», «Довгожданий обід», «Дивний лікар» про петербурзькі та ялтинські епізоди життя С. Руданського у виконанні п’ятикласників Данила Марева, Ольги Чеботарьової, Віктора Кащенка, Олександра Герасимчука (ЯНВК № 15), Катерини Федюк (11-Б, школа-ліцей № 9). Степан Руданський любив українську пісню і сам гарно співав, тому учні школи-ліцею Христина Стояна і Олександр Лещенко з любов’ю виконали пісню «Ой у гаю при Дунаю…». У виступах лунали слова про сподвижницьке життя Степана Руданського в Ялті, його високий професіоналізм, громадську активність, добродійництво, високі патріотичні почуття.
Анатолій Єфімов у своєму виступі наголосив про необхідність створення в Ялті пам’ятника і музею Степана Руданського. Згадали присутні і про трепетне кохання поета до Марії Княгницької, після чого всі присутні заспівали пісню-гімн коханню «Повій, вітре, на Вкраїну», перекладену 114-ма мовами світу, яка вже стала народною.
Хай понесе її кримський легіт до домівки поета у Калинівський край зі звісткою про те, що ялтинці з любов’ю згадують сьогодні подолянина, який став частиною їхньої історії. Доки зберігається пам’ять, доти живе поет.

Ольга ЮРЧИШИНА,
головний бібліотекар Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #21 за 23.05.2014 > Тема "Українці мої..."