Версiя для друку Обговорити в форумi

Кінорежисер Станіслав Говорухін одним із перших вислужився перед Володимиром Путіним, підтримавши ініційовану ним анексію Криму. При цьому колишній глава штабу Путіна під час виборів президента РФ, наслідуючи свого шефа, не проминув нагоди жбурнути жменю багнюки в бік України. Він заявив: «20 літ я жив і працював в Одесі, на Одеській кіностудії, і добре знаю, що таке український націоналізм. На собі неодноразово відчував».
В пам’ять про ці болісні два десятиліття, які провів у стінах Одеської кіностудії С. Говорухін, активісти Автомайдану встановили на її фасаді двометрову пластикову меморіальну дошку. Вони увічнили його в образі отруйного скорпіона, що має людську подобу. Тут перелічені стрічки, зняті режисером в Одесі, й наведена цитата про його страждання від націоналістів. У 2000 році Говорухін і сам балотувався у президенти РФ, але набрав лише 0,44% голосів. Його тодішнє висловлювання про переможця виборчих перегонів теж наведено на меморіальній дошці: «Путін зобов’язаний своєю перемогою рабській психології народу: покажи йому нового царя, він за нього і голосує». Нині Говорухін і сам демонструє рабську психологію, підтримуючи кожен крок і вітаючи кожен чмих російського царя Путіна.
На відвертий антиукраїнський випад Говорухіна відреагували і його українські колеги — було оприлюднено адресований йому відкритий лист одеських кінематографістів. Наведу кілька цитат із нього.
«Пане Говорухін, Станіславе Сергійовичу! Ще не так давно для багатьох із нас ви були «просто Славою»: колегою, товаришем, другом. Із багатьма з нас ви були на «ти». І лише тепер, більш як через чверть століття, виявилося: то були для «нашого Слави» роки кошмару і тиранії. Тому-то власноручним підписом ви благословляєте війну проти народу України. Адже, судячи зі слів «нашого (у минулому) Слави», саме в Одесі, на Одеській кіностудії, він добре пізнав, «що таке український націоналізм. На собі неодноразово відчував». Ну, як тут не поспівчувати керівникові виборчого штабу російського президента і народному артисту путінської Росії! Адже саме у нас, в Україні і в Одесі, йому дали змогу дебютувати в кіно. Саме у нас він ставив фільм за фільмом із завидною регулярністю. І поставив за двадцять літ десять фільмів.
Пане Говорухін, сказавши «А», — скажіть-но «Б»: хто саме, як і чим пригнічував вас в Одесі, на нашій рідній кіностудії? Які садисти на нашому Французькому бульварі безжально вивертали вам руки і мізки, вимагаючи екранізувати книжки злобствуючих і закоренілих українських націоналістів Даніеля Дефо, Марка Твена, Агати Крісті й Жуля Верна, та ще й російською мовою? Які саме українські націоналісти хотіли підкараулити вас із своїми кривими турецькими шаблями в сановних останкінських кабінетах Центрального (московського) телебачення СРСР, на замовлення якого ви ставили в Одесі свої телевізійні фільми? І які саме лицарі бандерівських плащів і петлюрівських кинджалів погрожували вам пальчиком у коридорах і буфетах Держкіно СРСР у тій же Москві, де ви здавали ваші прокатні стрічки?
Пане Говорухін, поінформуйте, якщо не всю Одесу, яка дуже велика, то хоч би ваших поки що знайомців і сусідів за списками Одеського відділення Національної спілки кінематографістів України: хто ж і чим вас так скривдив? І не шукайте чорну кішку в темній кімнаті, якої там зроду не було. Словом, чекаємо на вашу відповідь, але без посилання путінських солов’їв-розбійників до українського літа».

Сергій ГОРИЦВІТ
м. Одесса

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #15 за 11.04.2014 > Тема "Резонанс"