Версiя для друку Обговорити в форумi

Пригадую зустріч із бандуристкою Інною Лісняк, яка відбулася в Ірпінському історико-краєзнавчому музеї. Навесні 2013 року пані Інна виступала на Днях української культури в Латвії. Там познайомилася з українцями із Естонії. Вони запросили її на святкування 25-річчя Українського земляцтва Естонії. Є ще Конгрес українців Естонії і Союз українок Естонії. Ювілей відзначали 30 листопада в приміщенні Національної бібліотеки в Таллінні. Спочатку було показано документальний фільм про створення української громади в Естонії. Потім відбувся концерт. Інна Лісняк виконала дві пісні. З України була тільки вона одна. В греко-католицькій церкві, яка має окреме приміщення в центрі естонської столиці, пані Інна виконала три пісні. Потім у неї ще був сольний концерт.
Населення Естонії становить 1,3 млн. осіб. З них тільки 67 відсотків — естонці. Але щоб отримати естонське громадянство, необхідно скласти іспит із естонської мови.
В Естонії багато островів. Розміри найменшого 6 на 9 кілометрів. Але на ньому є церква і школа. Інна Лісняк поцікавилася, чи є на острові пологовий будинок. Їй відповіли, що немає, але для екстрених випадків є гелікоптер.
Естонська держава підтримує всі національні меншини. Наприклад, коштом держави утримуються українські школи. Але українці нерідко віддають своїх дітей в естонські.
Естонія ще в 1993 році, першою серед країн світу, визнала Голодомор 1932-1933 років геноцидом української нації.
Українці, які раніше жили на Львівщині, Івано-Франківщині, розмовляють українською мовою. Українці, які народилися в Естонії, українською мовою не спілкуються (вони російськомовні), але співають українські пісні і вважають себе українцями.
Одна українка, яка живе в Естонії років 25-30, розповіла, що тільки один раз купалася в Балтійському морі – надто холодна там вода. Але місцеве населення купається. Пані Інні не сподобалося, що в Естонії дме сильний холодний вітер. Естонці двічі на тиждень відвідують сауну. Такий візит коштує 5 євро. Естонці також надають великого значення заняттям спортом.
Пенсіонери бідкаються, що із запровадженням євро ціни зросли і жити стало гірше. Проте інші люди шукають підробітки і не скаржаться. 1990-ті в Естонії теж були складним періодом. Але ці складнощі тривали тільки три роки.
Квиток до Фінляндії коштує 8 євро. Чимало естонців їздять у Фінляндію по харчові пайки. Фінські соціальні служби дають їжу, не запитуючи про громадянство. В Фінляндії найменша пенсія становить 600 євро.
Середня пенсія в Естонії 300 євро. Така ж вартість комунальних послуг за трикімнатну квартиру в центрі Таллінна. Родина пенсіонерів, з якими познайомилася пані Інна, утримувала таку квартиру, чекаючи внука. Онук поїхав на заробітки в Америку, але обіцяв повернутися.
Інна Лісняк познайомилася із Мирославою Бучко-Юріссаар. Пані Мирослава народилася 1927 року на Львівщині. Навчалася у Львівському політехнічному інституті. Але була заарештована і засуджена на 10 років ув’язнення і 5 років позбавлення прав. Вона вийшла заміж за естонця і виїхала в Естонію. В Естонії закінчила педінститут і працювала вчителем історії. Виростила доньку.
Мирослава Бучко-Юріссаар подарувала Інні Лісняк власну збірку віршів «Незабуте», видану в Таллінні 2008 року. Майже вся поезія українською мовою, однак є і російськомовні вірші. Книга відображає життя українців в Естонії.
У вірші «Українці в Естонії» пані Мирослава пише:

«Ось Естонія тепер нам
Друга Батьківщина.
Поважати й цінувати
Треба цю країну.
Мову естів треба вчити,
І культуру знати,
Якщо хочемо тут жити,
Рівноправними стати.
Якщо громадянство дати
Ворогам Естонії,
Незалежність вона втратить
І згине в агонії».

Зворушує вірш Мирослави Бучко-Юріссаар «Скажіть мені, чия вина…».

«Скажіть мені, чия вина,
Що я живу не в Україні,
Де рідний дім, стежки родинні,
Відлуння юності луна?
Скажіть мені, чия вина…
Скажіть, чому ворожа воля
Дівча невинне з юних літ
Заслала у жорстокий світ
На довгі роки у неволю?
Чому така проклята доля…
Скажіть мені, кому на користь
Ця мішанина націй, рас,
Що у ГУЛАГу тім зійшлась,
Де клекотіло людське горе?
Скажіть мені, кому на користь…
Чому дівча там полюбило
(Любов ця ніжна і палка),
Та не свойого земляка
Вогнем кохання запалило?
Чому дівча там полюбило…
Скажіть, чому тиран проклятий
Забрав від мене рідний дім,
Вітчизною заволодів,
Щоб не було куди вертатись?
Чому у нас тиран проклятий…
Скажіть, чому мої нащадки
Не на моїй землі живуть,
А іншій першість віддають?
Хто відгадає цю загадку:
Чому не там мої нащадки?»

Скільки українців можуть підписатися під цим криком душі!

Анатолій ЗБОРОВСЬКИЙ,
директор Ірпінського історико-краєзнавчого музею

 На фото: Інна Лісняк

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #15 за 11.04.2014 > Тема "Українці мої..."