Минулого тижня севастопольці мітингували. Почали у п'ятницю комуністи, що боролися на початку мітингу - за збереження пільг ветеранам, трохи пізніше за відновлення Радянського Союзу, бо тоді їм жилося краще. І вже насамкінець організатори все-таки збилися на передвиборні заклики. Правда, треба відмітити, зібрали на площі Нахімова десь півтори тисячі пенсіонерів. Таких численних мітингів у Севастополі не було давно. Злиденне життя змушує людей похилого віку виходити на вулицю. А в неділю до нас завітали гості, прогресивні соціалісти: Наталія Вітренко та Олександр Марченко. Важко сказати, з якою метою, бо спочатку закликали боротися з Америкою. Всі негаразди в Україні через тих клятих американців, котрі, зі слів Н. Вітренко, наших пенсіонерів просто ненавидять. І ніхто не бореться з тим заокеанським лихом, бо в нинішній Верховний Раді, як порахувала партійний лідер, знайшли собі притулок 305 вітчизняних мільйонерів. А ще жодна фракція в українському парламенті не бореться відкрито за союз України, Росії й Білорусі. Адже боротися треба за політичний союз, а не "за якийсь там спільний економічний простір". Їй просто шкода Путіна, бо він грає по правді, "а наш - врозтяжку". Якби не так, то хіба б поїхав одразу після Ялти до Америки? Про те, що й Путін відбув згодом в той же бік, пані Вітренко, мабуть, не знала (давно в дорозі). А ще на мітингу севастопольці довідалися, хто переможе на президентських виборах. Голова ПСПУ хоч і не ясновидиця, але жахала городян тим, що переможе Ющенко. І тоді, - каже, - російську мову заборонять взагалі. На мітинг прийшло 40 - 50 севастопольців. Їм прогресивні соціалісти продавали партійну газету по 25 копійок. Якщо хтось брав чотири старі номери на гривню, то найсвіжіший номер - за серпень, давали безкоштовно. А ще пані Вітренко докоряла севастопольцям, що не вступають до лав ПСПУ та оголосила, що після мітингу відбудеться запис бажаючих. І справді, мітинг тривав недовго, а потім партійний лідер дістала шкільний зошит і почала записувати новоприбулих. Бажаючих виявилось небагато, серед них і 92-річна бабуся. Розповіла, що народилася на Донеччині, пам'ятає революцію, а сюди прийшла, бо царя Миколу ІІ зараз роблять святим, а вона з цим не згодна. Пані Вітренко переписала всіх власноруч. Каже, що нікому не може довірити таку важливу справу. Олександр Марченко не записував, говорив мало і лише про боротьбу з Америкою. На лацкані він носить значок із зображенням Ернеста Че Гевари, бо це його кумир, і взагалі він, О. Марченко, любить Кубу. Прогресивні соціалісти, з їх слів, подорожують плідно: у Сімферополі записали аж 80 чоловік. У Севастополі їм поталанило трохи менше. Бажаючих було п'ятнадцятеро, і якби не Микола ІІ, думається, було б ще менше...
М╤ФИ ПРОТИ Г╤ДНОСТ╤:
ЯК НАПИСАТИ ╤СТОР╤Ю СВОГО РОДУ
МИ ╢, ДОКИ ╢ НАША Л╤ТЕРАТУРА
Професор Юр╕й Ковал╕в: «ГОЛОВНА ╤ДЕЯ УКРА╥НСЬКО╥ Л╤ТЕРАТУРИ –
