Версiя для друку Обговорити в форумi

Новою  сенсацією  кримського  спелеоцентру  "Онікс-тур" стала  знахідка  цілого  палеонтологічного  звіринця

Як звірі стали експонатами

Наштовхнулися на унікальну колекцію в 16-метровому вертикальному проваллі випадково, готуючи для огляду туристів галерею в одній з найчарівніших печер світу - Еміне-Баір-Хосар (глибокий колодязь біля дуба) на нижньому плато Чатирдагу. Біля дивовижого за формою гігантського сталактиту побачили гору глини з величезною кількістю крупних кісток. Щоб з'ясувати, звідки вони з'явилися, довелося видертися на десять метрів угору по обліпленій скам'янілими наростами стіні, де з ущільненої віками глини ще однієї просторої підземної галереї законсервованих у часі предковічних кісток стирчало ще більше. Сімферопольські фахівці-палеонтологи виявили в цьому гігантському "їжаку" кістяки десятків різноманітних древніх тварин, серед яких скелети стародавніх лисиць, косуль, вовків, оленів, коней, бізонів, величезного печерного ведмедя і лева, шерстистого носорога і на-
віть... євроазіатського мамонта. Всього у цій підземній пастці вчені нарахували більше тридцяти різних видів викопних тварин і кістяк прадавньої людини. Вразила кількість дивом вцілілих скелетів доісторичних тварин, які вдавалося витягти з надр непошкодженими.
Цілком збереженим виявився і кістяк мамонта, який спелеологи винесли з підземелля і розклали просто неба біля входу в печеру. Останки і фрагменти подібних гігантів знаходили на півострові й раніше. Цей вид, останні представники якого вимерли біля трьох тисяч років тому, спелеологи невдовзі покажуть туристам у вигляді велетенського змонтованого цілісного кістяка. Як не дивно, до унікальної за кількістю екземплярів колекції древньої фауни Європи офіційна вітчизняна наука інтересу не виявила і досі. Проте відразу ж примчали дослідити сенсаційну знахідку чернівецькі й румунські палеонтологи, яких привіз президент Української спелеологічної асоціації Богдан Ридуш. Що це - кладовище тварин, де вони опинялися, провалившись у природну пастку - занесену снігом печеру, харчовий склад неандертальців, музей впольованих древніми звіроловами трофеїв, загінна яма прадавніх мисливців? Цього ще не знає ніхто.
Залишки тварин збереглися прекрасно. Нині тисячі попередньо сфотографованих і пронумерованих кісток і черепів, просякнули особливим розчином і зберігають... в ящиках у сараї біля входу в печеру. А в глибині Еміне-Баір-Хосар, серед її краси і дивовиж - обмережаних крапельками вологи і вкрапленнями кристалів підземних кам'яних палаців, обрамлених застиглими квітами, водоспадами, гірляндами, бурульками і цілими колонами велетенських сталагмітів і сталактитів, гротів, колодязів, озер, інших заповнених кришталевою водою і сухих карстових порожнин, з'явилася ще й рукотворна цікавинка - любовно створений, без жодної втрати і шкоди природі, палеонтологічний музей під землею. Його скляні вітрини зберігають лише малу дещицю підземних знахідок кримських спелеологів - тих, що вмістила облаштована зала печери. Вона стала екзотичним філіалом задуманого ентузіастами привабливого для туристів, унікального за багатством експонатів, гірського палеонтологічного музею останків древніх викопних тварин Криму, навіть ще неоформленій колекції якого може позаздрити будь-яка країна.

Стежки у дивосвіт

Тут вічна вервечка туристів. Інтерес до палеонтологічних знахідок у спраглих до краси гір і печер нині такий, що спелеологи "Онікс-туру" почали за свій кошт ремонтувати і убезпечувати гірську дорогу до цього мальовничого узгір'я Чатирдагу, де розташувався єдиний в Україні екскурсійний печерний комплекс. Цей здавна популярний серед "мандрівного племені" шлях розсипається далі виповненими романтики стежками до серцевинних вершин в ланцюгу Кримських гір. До верхнього плоского плато люди з рюкзаками прагнуть, щоб на початку маршруту надихатися ялівцем, буйними травами, померзнути у спеку в Холодній печері (Суук-Коба), дійти до Тисячоголової (Бінбаш-Коба), де знайдено велетенську гору людських кісток епохи війн середньовіччя; помилуватися трьома входами і дивами печери Триглазки, дійти до шахт Бездонної і Обвальної, в якій виявлено чимало залишок фауни льодовикового періоду; прошкуючи дикою Тисовою ущелиною, лісовими стежками, здійнятися на уривчасту понад 1,5-кілометрову вершину Еклізі-бурун, з якої видно, як море омиває увесь півострів. Розлоге нижнє плато, що плавно збігає майже до Сімферополя, помережане й карстами, широкими, замкнутими з усіх боків, котловинами з крутими скелястими схилами, численними вирвами, що нагадують лійки, а загалом - скам`яніле розбурхане море, в яке на десятки і сотні метрів заглиблюються численні печери, карстові колодязі і шахти, деякі зі збереженими навіть у найбільшу спеку снігом і льодом, заплутаними лабіринтами проходів і зал з вічно холодними підземними озерами, іншими дивами печер, у які професійні спелеологи аматорам самостійно залазити не рекомендують. Як не дивно, найбільший відсоток надзвичайних випадків трапляється в найосвоєніших і найчастіше відвідуваних місцях: на Ай-Петрі - де знайдено 285 печер, шахт і колодязів; Демерджі, Карабі, у Великому Каньйоні та Чатирдазі - де знайдено 135 підземних порожнин. Дику красу його неповторного, "місячного" ландшафту оживляють лише букові гаї у байраках та духмяні до запаморочення трав`янисті галявини, які повсякчас змінюють розлогі поля потрісканих, посічених вивітреннями сліпучо-білих вапняків - так звані карри. Донедавна натовпи туристів найчастіше оглядали Холодну і Тисячоголову печери на півночі нижнього плато. Вони доступні й для непідготовлених любителів гірських пейзажів і вповні дають уявлення про розмаїття підземних проходів, зал і галерей. Але після того, як "дикі скелелази" безжально знищили внутрішні оздоби печер - унікальні за мальовничістю і тендітністю віковічні сталактити і сталагміти, не пожаліли навіть могутні натічні колони та інші дива підземного світу, а натомість "увічнили" своє невігластво і варварство битим склом після оргій, "автографами" на стінах та іншими "шедеврами" наскельного розпису сучасних дикунів, - колишній інтерес до цих тисячолітніх витворів природи відчутно поменшав.

Вберегти дива природи

Щоб не допустити наступних втрат, спелеологи "Онікс-туру" взяли шефство над нині найпопулярнішими у туристів сусідніми, вражаючими уяву, печерами: півторакілометровою з заглибленнями на 125 метрів Еміне-Баір-Хосар - з її унікальними палеонтологічними знахідками і триповерховою Мармуровою - відомою усьому світу тим, що за красою і популярністю у відвідувачів зарахована незалежними експертами до п'ятірки найвідоміших печер Землі, має найбільшу в Криму печерну залу заввишки у дев'ятиповерховий будинок, не менш унікальні зали - Гурову і Плотинну, найдивовижніші галереї - Казок і Тигровий хід. Їх облаштували для масових екскурсій, зробили доступним підземний світ навіть дітям і нині сумлінно охороняють від губителів безцінних природних унікальностей, які, без перебільшення, належать усьому людству. 
- Рідкісні ж палеонтологічні експонати зберігаються сьогодні не в омріяному екзотичному гірському музеї, а в тимчасовій дощаній підсобці біля входу в печеру. Відвідувачам-туристам їх не покажеш - соромно, - говорить Олександр Козлов - директор спелеологічного центру "Онікс-тур", недавно нагородженого премією АР Крим "за збереження природи краю і створення йому належного курортного іміджу".
"Вождь кримських спелеологів" облаштовував найперший в Криму туристичний печерний комплекс, 15 років дбайливо, за принципом "Не пошкодь!" опоряджує з колективом однодумців-ентузіастів гірські печери до загальноєвропейского рівня туристичних об'єктів. Та спорудження унікального музею без спонсорів не подужає. Розповідає, що розвідані його друзями підземелля - то лише "краплинка в морі" знаменитих карстових порожнин Криму. Їх на сьогодні тут відомо близько тисячі (!) - найунікальніших предковічних підземних колодязів і проваль, печер і шахт. Спільна довжина цього підземного царства, про яке першу літературну згадку лишив ще в І ст. до н. е. Овідій, мало не 90 глибинних кілометрів, площа - біля 250 тисяч квадратних метрів, а об`єм - до двох мільйонів кубометрів. Доволі таємничим хитросплетіння кримських печер, чимало з яких заслуговують бути внесеними у Книгу рекордів Гіннесса, залишається досі. Навіть у давно вивченій найдовшій в Європі 16-кілометровій шестиповерховій Червоній (Кизил-Коба), де теж знайдено кістки печерних ведмедів і матеріальні сліди древньої людини. Найглибшій - понад півкілометровій Солдатській. Найвище розташованій на півострові - Тріщинній. Найнижчій, що "сховалася" на 10-метровій морській глибині на півострові Тарханкут - Безіменній. Найнебезпечнішій - Каскадній на Ай-Петрінському масиві, яка зібрала найбільшу кількість жертв і нещасних випадків, та ще сотнях інших.
Знахідки множаться. У печерах Ені-Сала виявили сліди древніх святилищ епохи заліза. Повсякчас дивують щедрими несподіванками 3500 вирв, 235 колодязів, шахт і печер плато Карабі-яйли, де трапляються останки древніх диких котів, гієн, печерних левів. На схилі Байдарської долини в Скельській сталактитовій печері з семиметровими сталагмітами теж знайдено силу-силенну кісток давно вимерлих тварин. В обмережаній наскельними зображеннями печері Чокурча виявлено цілий арсенал кремневої зброї і 10 пар бивнів мамонтів. Неподалік - у Вовчому гроті знайдено біля тисячі щонайдревніших кремневих знарядь та гори кісток вимерлої флори Криму, зокрема й мамонта...
Десь глибоко під землею чекають своїх нових дослідників таємничі підземелля. Всі вони доступні кожному. Але по-справжньому насолодитися їх чарами можна лише під керівництвом досвідчених екскурсоводів - професійних скелелазів і спелеологів. Тільки з ними ви безпечно і вповні зможете відчути захват від незвичайної краси та свою спорідненість з природою й історією рідного краю.

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #40 за 03.10.2003 > Тема "З потоку життя"