Своєрідним жіночим оберегом на Україні завжди був віночок. Віночки на Україні виплітали з різного зілля від весни до осені. Останнім у році був вінок із золотистого кленового листя. До вінка впліталося багато різних квітів з лікувальними властивостями. Вплітались до вінка ружа і деревій, безсмертник і любисток, волошка і ромашка, незабудка і цвіт калини. Найпочесніше місце у вінку належало деревію - символу нескореності. Особливе місце у вінку належить барвінку. Він - символ життя і безсмертя людської душі. Тягнеться барвінок до людських хат. Він прикрашає весільний вінок молодої, одяг гостей, святковий коровай. Всього у повному українському вінку двадцять квіток, і кожна з них є лікарем і оберегом. Плетіння вінка - то ціла наука і дійство. Живуть у народі давні секрети плетіння вінків, зберігання квітів у вінку, яке зілля з яким має сусідити. До дівочого вінка в'яжуть кольорові стрічки. Кожен колір стрічки є символом. Першою в'яжуть світло-коричневу стрічку - символ землі-матері. Зліва і справа від неї - дві жовті - символ сонця. За ними ідуть з різних сторін зелена, світла і темна. Це символи живої природи, краси і юності. За ними в'яжуть синю і голубу - символ неба і води, що дають силу і здоров'я. Український вінок є неповторним символом народу України, свідченням його високої культури, запорукою дівочої чистоти і цноти.
