Версiя для друку Обговорити в форумi

Галина Петрівна Бригун працює в Сімферопольській загальноосвітній школі І - ІІІ ступенів навчання № 33 вже четвертий рік. До цього сімнадцять років викладала українську мову та літературу у міській школі № 14. Як класний керівник дала у цій школі путівку в життя двом випускам, які вважалися одними з кращих у навчальному закладі.

Потрапила у Крим за розподілом, хоча сама народилася на Чернігівщині. Батьки змалечку прищеплювали любов до професії вчителя, тож не дивно, що спочатку старша сестра обрала фах викладача, а згодом і Галина.
Коли прийшла на роботу у школу № 33, їй, вчительці, котра мала вже чималий досвід, дістався непростий, але дуже цікавий український восьмий клас. Непростий з декількох причин: діти прийшли сюди навчатися з багатьох шкіл, та й класні керівники у ньому чомусь надовго не затримувались. Не все вдавалося одразу - і згуртувати дітей, і завоювати їхню прихильність, і надихнути на співпрацю не лише у процесі навчання, а й у хвилини дозвілля. Галина Петрівна згадує, що відкрилися учні по-новому під час поїздки на Чуфут-Кале - їх зблизила спільна подорож.
Те, що клас виявився багатий на таланти, свідчили і перше місце на шкільному конкурсі КВК, і успіх у глядачів поставлених сценок за творами Лесі Українки ("Лісова пісня"), М. Старицького ("За двома зайцями", Голохвостого грав Тарас Онопрієнко, Проню Прокопівну - Ксенія Мовлян), інсценовані українські свята, вечори. Тож закономірно, що у класі були перші медалісти - Світлана Хазова, Ірина Дякович, Лілія Мамбетова, котрі, до речі, відразу після закінчення школи поступили у вищі навчальні заклади.
Чи підтримує стосунки Галина Петрівна зі своїми випускниками? Першим її вихованцям вже за тридцять. Але, незважаючи на те, що працює вона тепер у 33-й школі, знаходять її колишні випускники.
І чого більше дарують ці зустрічі - радості чи розчулених сліз, сказати важко.

Галина Петрівна зараз викладає українську мову та літературу в 10-х та 11-х класах. Оскільки з нового навчального року вона була призначена на посаду заступника директора з навчально-виховної роботи, зараз класного керівництва у неї немає.
- Я ніколи так не рвалася на уроки, як тепер, - скучаю за дітьми, - говорить вчителька. - У школі завжди кипить напружена робота, оскільки навчання йде російською й українською мовами. До речі, коли тільки я сюди прийшла, то були деякі побоювання стосовно ставлення російських класів до українських. А виявилося, що тут панують пошана й зацікавленість. Учні й вчителі українських класів підручниками забезпечені.
В цьому заслуга директора Людмили Іванівни Горб, котра робить все, щоб українські класи були забезпечені приміщенням, меблями, обладнанням, підручниками. Це одна з шкіл, в якій, хоч як би не було важко, зберігаються українські традиції. На другому поверсі школи плануємо створити етнографічний музей. Нам допомагають діти і з російськомовних сімей - приносять дуже багато речей з українського побуту. Вже зібрано чимало експонатів - є і скрині, і вишивки, і українські хатки, зроблені власноруч. Діти привозять також речі з сіл, куди виїжджають на літо.
Раніше, у часи, коли половина класу не вивчала мови, було набагато важче працювати. Але й зараз мову неможливо вивчати примусово. Заохочуємо дітей до вивчення власного родоводу, пробуджуємо інтерес до історії родини. Приємно, коли вони радіють власним відкриттям та знахідкам. У школі велика увага приділяється українознавству. Хто, як не ми, виховуватиме молодь в українських традиціях?
В наших стінах постійно проводяться учнівські конкурси, семінари для вчителів та директорів шкіл, інші заходи. Інколи наші гості дивуються: як вам вдається підтримувати дисципліну? Не чути у коридорах ніякого крику, немає зривів уроків. Напевне, все тримається на людській свідомості, на вихованості. Це результат колективної роботи педагогічного колективу, який створює в школі своєрідну робочу атмосферу.  
Бути завучем нелегко, оскільки важко бути керівником для тих, з ким товаришуєш. Галина Петрівна, окрім вирішення організаційних питань, продовжує працювати над програмою "Розвиток критичного мислення через читання й письмо". Хай щастить вам, Галино Петрівно, і всім вам, любі наші вчителі, у роботі на плідній ниві навчання.

На фото: Галина Петрівна Бригун з випускниками 2003 року.

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #39 за 26.09.2003 > Тема "З потоку життя"