Версiя для друку Обговорити в форумi

Кожен день наближає нас до всеукраїнського свята, у яке має вилитися відзначення у нашій державі та усьому світі знаменної події – 200-річчя від дня народження Тараса Григоровича Шевченка. З цієї нагоди за указом Президента 2014 рік оголошено в Україні Роком Тараса Шевченка, створено Координаційну раду з питань підготовки та відзначення ювілею великого Кобзаря. Не лише державні заклади, а й численні громадські організації розробляють цікаві заходи й програми, які будуть приурочені до цієї дати.
Особисто мене приємно вразила неординарна ініціатива відомого політика, голови Комітету Верховної Ради з питань свободи слова та інформації та засновника фонду «Рідна країна» Миколи Томенка. Навесні цього року, під час презентації унікального «Альбому малюнків Тараса Шевченка 1841-1843 років» на своїй рідній Черкащині він пообіцяв замінити у всіх школах портрети Шевченка радянської версії із зображенням старого поета в смушевій шапці та кожусі на автопортрети молодого Шевченка, щоб діти бачили перед собою юного, енергійного та європейського Великого українця. Ініціативу свого земляка підтримали депутати міської і обласної рад, гарантувавши виготовлення й розповсюдження цих портретів у школах області. Можливо, що й інші регіони відгукнуться на їхнє починання.
Зі схожою ініціативою, але всеохоплюючою і надзвичайно людяною виступив у ці дні заслужений майстер народної творчості України, викладач декоративно-прикладного мистецтва Гадяцького училища культури імені І. П. Котляревського і мій давній друг Григорій Кисіль. Він пропонує відродити прадавню українську традицію, коли чи не кожну хату прикрашали вишивані портрети Тараса Шевченка. Здебільшого вишивальниці зображували поета вже у зрілому віці, яким його у 1859 році сфотографував петербурзький портретист Андрій Деньєр. На ньому бачимо чоловіка, втомленого десятилітнім засланням і самотністю, але з твердим і проникливим поглядом, який виразно підкреслює характер людини. Усупереч компартійній радвладі, яка представляла Шевченка грізним революціонером-демократом, у народній пам’яті він залишався щирим праведником, батьком усіх знедолених і скривджених. Тож його образ майстрині оповивали пишними ружами та зелом, що символізують любов до Пророка і його безсмертя.
Григорій Олексійович Кисіль пропонує на ознаменування 200-річчя Тараса Шевченка знову повернути у кожну оселю вишивані портрети Кобзаря та прикрасити ними освітні й культурні заклади. У переддень ювілею Тараса Шевченка він не голослівно закликає вишивати його портрети, і готовий дати кожному в руки художні малюнки-схеми для реалізації такого задуму.
Мало не п’ять років поспіль майстер народної творчості невтомно працював над створенням альбому «Українська вишивка. Портрети Тараса Шевченка». Полтавська обласна влада включила його видання до свого плану ювілейних заходів і навіть передбачила на це витратити 45 тисяч гривень.
Картин у альбомі, як розповів мені автор, буде 29, здебільшого це автопортрети й портрети інших авторів, на яких поет зображений молодим, у розквіті творчих сил. До цього автор додав ще більше тридцяти співзвучних нашому часові афоризмів Кобзаря, оформивши їх народними орнаментами, та чотири ілюстрації до його творів – це «Катерина» Тараса Шевченка, «Перебендя» Івана Їжакевича, «Шевченко з кобзою над Дніпром» Костянтина Трутовського та ілюстрація Опанаса Сластіона до «Гайдамаків» («Прощання Яреми з Оксаною»).

У шевченківський альбом Григорій Кисіль уклав усю душу. «Для мене Тарас Шевченко — це Святе Письмо. Це мій світоч. Він сьогоднішній. Кожне його слово віще», — написав він мені цими днями у листі. А за епіграф до свого альбому пан Григорій узяв співзвучні йому поетичні рядки полтавського письменника Петра Ротача:
Ні, не згаснути барвам вкраїнського чистого неба,
Золотистих пшениць, малинових козацьких одеж,
Доки руки жіночі мережать душі на потребу
Рушники й сорочки, і портрети Шевченкові теж.
Сьогодні Григорія Киселя найбільше непокоїть, як донести до тисяч вишивальниць в Україні й діаспорі такі жадані для них мальовничі схеми портретів Тараса Шевченка. Адже видавництво «Дивосвіт» видасть його альбом накладом лише у 500 примірників. Майже всі вони місцеве керівництво розповсюдить по бібліотеках Полтавщини, хіба що кілька екземплярів пан Григорій отримає замість авторського гонорару. Окремими публікаціями у журналах справі не зарадиш. Тож талановитому майстру народної творчості Григорію Киселю потрібна наша дружня підмога. Як на мене, найкращий варіант – залучити до цієї справи очолювану самим Президентом Координаційну раду з питань підготовки та відзначення ювілею великого Кобзаря. Особливі надії покладаю на секретаря цієї ради пані Ганну Герман. Їй особливо близькі й зрозумілі турботи жінок-вишивальниць, тож, можливо, вона переконає Кабмін чи Міністерство культури додати до плану ювілейних заходів видання масовим тиражем альбому Григорія Киселя «Українська вишивка. Портрети Тараса Шевченка».
Для того, щоб оселі українців, заклади освіти, клуби й книгозбірні у Рік Тараса Шевченка прикрасили вишивані портрети Кобзаря, треба шукати впливових спонсорів і меценатів, ініціативних книговидавців, патріотично налаштованих громадських діячів і бізнесменів та жертводавців. Наостанок звертаюся до потенційних благодійників із проханням виявляти власну ініціативу і по змозі надати Григорію Киселю матеріальну підтримку на збільшення тиражу його альбому. Електронна адреса для спілкування з Григорієм Олексійовичем Киселем — h.kysil@ukr.net.

Сергій ГОРИЦВІТ

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #34 за 23.08.2013 > Тема "Душі криниця"