Версiя для друку Обговорити в форумi

До витоків!

Міжнародний дитячий молодіжний фестиваль «Кришталеві джерела» цього року відсвяткував своє 22-річчя. Ровесник Незалежності України, адже вперше відбувся в серпні 1991 року в м. Кролевець, що на Сумщині. За всі ці роки фестиваль проходив у різних містах України, а цьогоріч «Кришталеві джерела» вже вдруге зустрічала вінницька земля.
Вдруге в своїх стінах учасників фестивалю гостинно вітав та надав всебічне сприяння Вінницький національний аграрний університет, президентом якого є народний депутат України Григорій Калетник, який вважає, що самим дітям важко організуватися чи доступитися до того, щоб звірити правильність свого розвитку із тими людьми, які вже досягли вершин успіху, із зірками різних напрямів мистецтв — кіно, телебачення, фото... Тому саме такі заходи, як фестиваль, і забезпечують їм цей доступ і можливість порівняти свій розвиток, свій рівень, своє бачення і зі своїми ровесниками, і з професіоналами.
Цього року до Вінниці завітало понад 200 учасників, які пройшли відбірковий етап. На фестивалі були представлені майже всі регіони України. Загалом це 107 дітей, 25 студентів, 78 дорослих учасників-наставників та професійних митців, які створюють аудіовізуальну продукцію для дитячої аудиторії. Також у фестивалі взяли участь автори радіопередач і кінофільмів з Єкатеринбурга та м. Зарічного Свердловської області Російської Федерації і міста Каунас із Литви.
Співзасновниками «Кришталевих джерел» є Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення, Міністерство освіти і науки України, Міністерство культури України, Державне агентство України з питань кіно, Національна спілка фотохудожників України, Національна спілка кінематографістів України, Асоціація діячів кіноосвіти і медіапедагогіки України.
Загалом на участь у конкурсі «Кришталеві джерела — 2013» було подано більше тисячі робіт майже з усіх регіонів України, окрім Закарпатської, Миколаївської та Рівненської областей, які не пройшли відбірковий тур. До оргкомітету, зокрема, надійшло 120 заявок на конкурс кіно- і телефільмів, 108 телепередач, 59 радіопрограм і 775 фоторобіт.
Конкурсні роботи оцінювало авторитетне журі, до складу якого входило 20 фахівців у сфері аудіовізуального мистецтва. Головою журі в номінації кіно- і телефільмів був уже відомий з попередніх років заслужений артист України Олексій Колесник. Журі телепередач представляв Юрій Єлисовенко, заступник завідувача кафедри тележурналістики Київського національного університету ім. Т. Г. Шевченка. Людмила Опанасенко, директор творчо-виробничого об’єднання радіопрограм Київської ДРТРК, очолювала журі радіопередач. А головою журі фоторобіт був Ростислав Кондрат — секретар правління з організаційних питань Національної спілки фотохудожників України.
Діти — це не просто майбутнє України, а майбутнє Світу, і тому попри всі проблеми й труднощі, незважаючи на те, що «Кришталеві джерела» не мають жодної бюджетної підтримки, фестиваль живе і розвивається завдяки ініціативі людей, які вірять в майбутнє українського кіно, телебачення, радіо та фотомистецтва. «Кришталеві джерела» — це традиція. Без традицій, без базису культури, відданості нашій культурі рухатись нема куди. Дуже влучно про фестиваль сказала почесний голова оргкомітету «Кришталевих джерел» народний депутат України Оксана Калетник: «Кожному з вас доля подарувала талант. Але те, що ви присутні тут, на фестивальному дійстві, свідчить ще й про інше — вашу цілеспрямованість, наполегливість, бажання невтомно працювати. Пам’ятаєте, в Антуана де Сент-Екзюпері в «Маленькому принці» сказано, що очі можуть бути незрячі, а слова іноді нічого не висловлюють, усе потрібно бачити лише серцем».
Для того, щоб усе побачити і відчути серцем, фестивальні дні були сплановані так, щоб конкурсанти, як доросліші, так і зовсім юні, щодня мали якусь «гімнастику душі». Адже під час обговорень конкурсних робіт, численних творчих зустрічей, майстер-класів відбувалось не лише професійне становлення юних обдарувань, але й формування їх як всебічно розвинутих особистостей. Тому що кредо фестивалю «Кришталеві джерела» — реалізовані дитячі таланти — запорука гармонійного суспільства.
Кожного фестивального дня після перегляду та обговорення творчих робіт для конкурсантів проводились майстер-класи відомих українських та російських митців. Зокрема, про свої «секрети» відеозйомки розповів оператор Національної телекомпанії України Володимир Таргонський, а про ази радіомовлення конкурсанти дізнались від радіожурналіста, директора творчого об’єднання «Промінь» Національної радіокомпанії України Романа Коляди. Навчала молодь складати сценарій до фільму письменниця, сценарист, головний редактор журналу «Караван історій — Україна» Ірен Роздобудько. Провела майстер-клас заступник директора Кримського республіканського підприємства «Кіновідеопрокат» Олена Куценко, а про інтерпретацію сценарію або літературного твору в кіно розповів народний артист Росії, кінорежисер, професор Всеросійського державного університету кінематографії ім. С. А. Герасимова, член Національної академії кінематографічних мистецтв і наук Росії Володимир Фокін.
Цікавий майстер-клас про те, як зняти мультфільм удома, провів кінодраматург, сценарист, поет-пісняр Ігор Жук. Ну і, звичайно, на завершення зустрічі він заспівав під гітару свої щойно написані і пісні минулих років. Овації після зустрічі з ним довго не припинялись, адже не часто доводиться не тільки чути, але й бачити одного з класиків української бардівської пісні.
А пізніше учасники «Кришталевих джерел» разом із доктором мистецтвознавства, членом-кореспондентом Національної академії мистецтв України Іриною Зубавіною шукали засоби виразності в короткометражних фільмах. Надзвичайно цікавими були зустрічі із зірками українського і російського кіно і театру, з людьми, які завдяки своєму таланту і наполегливій праці над собою зуміли досягти значних успіхів у своєму творчому житті. На фестиваль «Кришталеві джерела» цього року завітали народна артистка СРСР, Герой України Ада Роговцева, народний артист Росії Олександр Голобородько, а також заслужені артисти Росії Людмила Гладунко та Борис Токарєв. Кожен з гостей фестивалю — це митці і люди з великої літери, які все своє життя присвятили щоденній кропіткій роботі над собою заради тих коротких миттєвостей, коли глядач у залі, затамувавши подих, шепоче: «Це прекрасно»... І тому кожна творча зустріч — це був урок, як професійний, так і урок виживання у світі мистецтва. Народний артист Росії Олександр Голобородько, якого добре знають кримчани старшого віку по його роботі в Кримському російському академічному театрі ім. М. Горького, працює в Москві близько 40 років, а народився Олександр Олександрович і ходив до школи в Дніпродзержинську, закінчив театральний інститут ім. Карпенка-Карого в Києві. Так склалось його творче життя, що постійно працював у російському театрі й знімався в російськомовних фільмах, та рідної мови, мови своїх батьків, не забув. Розпочав свій творчий вечір О. Голобородько з поезії О. Пушкіна, потім перейшов на С. Єсеніна, а на завершення прочитав «І мертвим, і живим, і ненародженим...» Т. Шевченка, та прочитав так, що зал затамувавши подих ловив кожне слово, переживав з актором кожну паузу. Олександр Олександрович не пропустив у творі жодного рядка, з сумом вдивляючись в зал, продовжував читати: «Доборолась Україна до самого краю. Гірше ляха свої діти її розпинають...». А коли він завершив «Обніміться ж, брати мої, молю вас, благаю», в залі спочатку була тиша, потім почулось жіноче коротке «ох», хтось схлипнув, і потім уже всі учасники фестивалю оваціями вітали нашого земляка, котрий нагадав, що незабаром 200-та річниця від дня народження українського пророка Т. Шевченка. В далекій Москві Олександр Голобородько не тільки не забув своїх коренів, але Шевченковим словом додає віри й нам: «І оживе добра слава. Слава України».
Ну, а 12 серпня кожен учасник фестивалю запам’ятає на все життя, бо цього дня відбувся творчий вечір народної артистки СРСР, Героя України Ади Роговцевої. Ада Миколаївна зайшла в зал у чорній сукні (траур за сином, якого не стало рік тому), вона зайшла, ніби вибачаючись, що 16 липня їй виповнилось 76 років, притискаючи щойно видану книгу спогадів «Свідоцтво про життя», зупинилась, подивилась на присутніх, які ще щось обговорювали (мабуть, її вбрання), і спокійно сказала: «Пробачте, я — жінка тиха, я можу голосно, але не хочу», і зал затих. Потім знову огледіла присутніх і продовжила: «Мені 76 років, а в душі я ще та дівчинка» (в цей час на екрані були кадри з кінофільмів юності Ади Миколаївни, адже вона почала зніматися з першого курсу інституту). Продовжила. «Боже, як швидко летить час. Відрізок між народженням і смертю дуже швидко проходить, і тому треба поспішати, не лінуватись», — це вже вона зверталась до юних конкурсантів. Та чи зрозуміють вони її, молоді, у яких все життя попереду і воно їм здається нескінченним, адже кожен із цих юних бажає швидше стати дорослим, а старість — це не про них. Ада Миколаївна ще сильніше притисла до грудей «Свідоцтво про життя» — книгу про всіх, до кого доторкнулась серцем, з ким зводила доля. Вона писала її 10 років, та бажання швидше видати прийшло після смерті сина Кості — біль, який вже ніколи не пройде, — продовжувала Ада Миколаївна.
Як і книга, ця зустріч стала сповіддю. Ада Миколаївна розповідала про своє життя, і все сказане цією красивою жінкою, яка прожила зіркове, але ох яке важке життя, зал сприймав із захопленням. Це і монолог Гелени із «Варшавської мелодії», вистави, яку вона зіграла 676 разів! Навіть розповідь про біографію актриси не залишила глядачів байдужими. Народилась Ада у 1937 році в місті Глухів, що на Сумщині. У 1959 році закінчила Київський театральний інститут ім. Карпенка-Карого й одразу пішла працювати в Київський російський театр ім. Лесі Українки, в якому прослужила 35 років. Ада Роговцева багато років викладала акторську майстерність у рідному інституті, на курсі мого педагога професора Леоніда Артемовича Олійника. Українській мові своїх студентів вчила за новелами Стефаника, і конкурсантам також радила спробувати цю методику на собі. А ще Ада Миколаївна на цій зустрічі читала свої вірші: «Я змінюю, я змінюю, я змінюю адреси. Розмінюю, розмінюю, розмінюю життя. Актриса професійна і трішки поетеса. Що сталось, то вже сталось — немає вороття...». У 23 роки вона стала заслуженою артисткою УРСР, у 40 — народною артисткою Радянського Союзу, в 70 — Героєм України. Про себе говорить без пафосу: «Дівчинка, жінка, мати, онукова бабуся. Так і було, і буде, все змеле плин життя. Я жорна зупинити зухвало не боюся, аби не залишити полову та сміття».
А ще Ада Миколаївна закликала молодь читати поезію, яка дає людині крила. Звичайно, вона читала вірші Ліни Костенко і наводила приклади, як з телебачення поступово витісняли поетичне слово. Після того, як Ада Роговцева завершила свою зустріч-сповідь про тих, кого згадувала у своєму «Свідоцтві про життя», про таких акторів, як Віктор Халатов, Михайло Романов, Олег Борисов, Павло Луспекаєв, Богдан Ступка та багато інших, навіть про прибиральницю Таню, яку всі актори поважали і побоювались, бо вона завжди говорила їм правду про їхню гру на сцені, — зачарований зал... мовчав. І лише через паузу зірвався оплесками. А потім Ада Миколаївна ще довго роздавала свої автографи.
22-й міжнародний дитячий молодіжний фестиваль аудіовізуальних мистецтв «Кришталеві джерела — 2013» завершив свою роботу. Члени журі підбили підсумки в номінаціях «Кіно», «Телебачення», «Радіомовлення» та «Фото». ДТРК «Крим» цього року представляло дві телепрограми: «Рідна хата» Олександра Польченка та «Республіка — Ді» Марії Бакало. Марія — студентка ТНУ ім. В. Вернадського, навчається на філологічному факультеті, а ще працює редактором дитячих програм на ДТРК «Крим». Перші кроки в журналістиці Марія зробила, ще коли навчалась в школі і в зразковій театральній студії «Світанок» КРЦДЮТ, саме тоді керівник студії і радіожурналіст Алла Петрова повірила в дівчинку і довірила їй робити юнацькі радіопрограми на Кримському радіо. І тому ще більш приємно, що саме телепрограма Марії Бакало в номінації «Культурно-мистецька телепрограма (студенти)» стала лауреатом фестивалю і посіла друге місце. Браво, Маріє!!!
А перше місце вибороли Полтавська та Харківська ОДТРК. В номінації «Кіно» перше місце посіла студія «Веснянка» з м. Дніпропетровськ та телефільм юних авторів з м. Каунас (Литва). В номінації «Радіо» перше місце здобули Олена Коваленко (м. Луцьк), Раїса Овшарська (м. Чортків) та ТРК «Бриз». В номінації «Фото» кращими стали Василь Брода (м. Чортків), Ганна Буряк (м. Суми).
Найбільш хвилюючим і радісним моментом для конкурсантів стало вручення Гран-прі — адже інтрига тривала до останньої хвилини. І ось названий останній переможець — телефільм «Сповідь маленького листочка», а нагорода поїде в Івано-Франківську область до студії «Тисмениця».
Цей фестиваль для багатьох учасників став своєрідною сходинкою до професіоналізму, що дає поштовх до нових ідей і задумів. Кожен, хто побував на «Кришталевих джерелах — 2013», повернувся додому трішки іншим, можливо, з більшою вірою в себе, у свої сили і, що найважливіше, з вірою в нашу багату талантами і творчими перспективами Незалежну Державу, якій, як і фестивалю, саме виповнюється 22 роки. З днем народження, «Кришталеві джерела»! Зі святом Незалежності, Україно!

Олександр ПОЛЬЧЕНКО,
учасник фестивалю, редактор ДТРК «Крим»
Вінниця — Сімферополь

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #34 за 23.08.2013 > Тема "Душі криниця"