"Кримська Свiтлиця" > #34 за 23.08.2013 > Тема "Душі криниця"
#34 за 23.08.2013
КРИШТАЛЕВ╤ НАД╤╥ ДЕРЖАВИ
До виток╕в!
М╕жнародний дитячий молод╕жний фестиваль «Кришталев╕ джерела» цього року в╕дсвяткував сво╓ 22-р╕ччя. Ровесник Незалежност╕ Укра╖ни, адже вперше в╕дбувся в серпн╕ 1991 року в м. Кролевець, що на Сумщин╕. За вс╕ ц╕ роки фестиваль проходив у р╕зних м╕стах Укра╖ни, а цьогор╕ч «Кришталев╕ джерела» вже вдруге зустр╕чала в╕нницька земля. Вдруге в сво╖х ст╕нах учасник╕в фестивалю гостинно в╕тав та надав всеб╕чне сприяння В╕нницький нац╕ональний аграрний ун╕верситет, президентом якого ╓ народний депутат Укра╖ни Григор╕й Калетник, який вважа╓, що самим д╕тям важко орган╕зуватися чи доступитися до того, щоб зв╕рити правильн╕сть свого розвитку ╕з тими людьми, як╕ вже досягли вершин усп╕ху, ╕з з╕рками р╕зних напрям╕в мистецтв — к╕но, телебачення, фото... Тому саме так╕ заходи, як фестиваль, ╕ забезпечують ╖м цей доступ ╕ можлив╕сть пор╕вняти св╕й розвиток, св╕й р╕вень, сво╓ бачення ╕ з╕ сво╖ми ровесниками, ╕ з профес╕оналами. Цього року до В╕нниц╕ зав╕тало понад 200 учасник╕в, як╕ пройшли в╕дб╕рковий етап. На фестивал╕ були представлен╕ майже вс╕ рег╕они Укра╖ни. Загалом це 107 д╕тей, 25 студент╕в, 78 дорослих учасник╕в-наставник╕в та профес╕йних митц╕в, як╕ створюють ауд╕ов╕зуальну продукц╕ю для дитячо╖ аудитор╕╖. Також у фестивал╕ взяли участь автори рад╕опередач ╕ к╕ноф╕льм╕в з ╢катеринбурга та м. Зар╕чного Свердловсько╖ област╕ Рос╕йсько╖ Федерац╕╖ ╕ м╕ста Каунас ╕з Литви. Сп╕взасновниками «Кришталевих джерел» ╓ Нац╕ональна рада Укра╖ни з питань телебачення ╕ рад╕омовлення, М╕н╕стерство осв╕ти ╕ науки Укра╖ни, М╕н╕стерство культури Укра╖ни, Державне агентство Укра╖ни з питань к╕но, Нац╕ональна сп╕лка фотохудожник╕в Укра╖ни, Нац╕ональна сп╕лка к╕нематограф╕ст╕в Укра╖ни, Асоц╕ац╕я д╕яч╕в к╕ноосв╕ти ╕ мед╕апедагог╕ки Укра╖ни. Загалом на участь у конкурс╕ «Кришталев╕ джерела — 2013» було подано б╕льше тисяч╕ роб╕т майже з ус╕х рег╕он╕в Укра╖ни, окр╕м Закарпатсько╖, Микола╖всько╖ та Р╕вненсько╖ областей, як╕ не пройшли в╕дб╕рковий тур. До оргком╕тету, зокрема, над╕йшло 120 заявок на конкурс к╕но- ╕ телеф╕льм╕в, 108 телепередач, 59 рад╕опрограм ╕ 775 фотороб╕т. Конкурсн╕ роботи оц╕нювало авторитетне жур╕, до складу якого входило 20 фах╕вц╕в у сфер╕ ауд╕ов╕зуального мистецтва. Головою жур╕ в ном╕нац╕╖ к╕но- ╕ телеф╕льм╕в був уже в╕домий з попередн╕х рок╕в заслужений артист Укра╖ни Олекс╕й Колесник. Жур╕ телепередач представляв Юр╕й ╢лисовенко, заступник зав╕дувача кафедри тележурнал╕стики Ки╖вського нац╕онального ун╕верситету ╕м. Т. Г. Шевченка. Людмила Опанасенко, директор творчо-виробничого об’╓днання рад╕опрограм Ки╖всько╖ ДРТРК, очолювала жур╕ рад╕опередач. А головою жур╕ фотороб╕т був Ростислав Кондрат — секретар правл╕ння з орган╕зац╕йних питань Нац╕онально╖ сп╕лки фотохудожник╕в Укра╖ни. Д╕ти — це не просто майбутн╓ Укра╖ни, а майбутн╓ Св╕ту, ╕ тому попри вс╕ проблеми й труднощ╕, незважаючи на те, що «Кришталев╕ джерела» не мають жодно╖ бюджетно╖ п╕дтримки, фестиваль живе ╕ розвива╓ться завдяки ╕н╕ц╕атив╕ людей, як╕ в╕рять в майбутн╓ укра╖нського к╕но, телебачення, рад╕о та фотомистецтва. «Кришталев╕ джерела» — це традиц╕я. Без традиц╕й, без базису культури, в╕дданост╕ наш╕й культур╕ рухатись нема куди. Дуже влучно про фестиваль сказала почесний голова оргком╕тету «Кришталевих джерел» народний депутат Укра╖ни Оксана Калетник: «Кожному з вас доля подарувала талант. Але те, що ви присутн╕ тут, на фестивальному д╕йств╕, св╕дчить ще й про ╕нше — вашу ц╕леспрямован╕сть, наполеглив╕сть, бажання невтомно працювати. Пам’ята╓те, в Антуана де Сент-Екзюпер╕ в «Маленькому принц╕» сказано, що оч╕ можуть бути незряч╕, а слова ╕нод╕ н╕чого не висловлюють, усе потр╕бно бачити лише серцем». Для того, щоб усе побачити ╕ в╕дчути серцем, фестивальн╕ дн╕ були спланован╕ так, щоб конкурсанти, як доросл╕ш╕, так ╕ зовс╕м юн╕, щодня мали якусь «г╕мнастику душ╕». Адже п╕д час обговорень конкурсних роб╕т, численних творчих зустр╕чей, майстер-клас╕в в╕дбувалось не лише профес╕йне становлення юних обдарувань, але й формування ╖х як всеб╕чно розвинутих особистостей. Тому що кредо фестивалю «Кришталев╕ джерела» — реал╕зован╕ дитяч╕ таланти — запорука гармон╕йного сусп╕льства. Кожного фестивального дня п╕сля перегляду та обговорення творчих роб╕т для конкурсант╕в проводились майстер-класи в╕домих укра╖нських та рос╕йських митц╕в. Зокрема, про сво╖ «секрети» в╕деозйомки розпов╕в оператор Нац╕онально╖ телекомпан╕╖ Укра╖ни Володимир Таргонський, а про ази рад╕омовлення конкурсанти д╕знались в╕д рад╕ожурнал╕ста, директора творчого об’╓днання «Пром╕нь» Нац╕онально╖ рад╕окомпан╕╖ Укра╖ни Романа Коляди. Навчала молодь складати сценар╕й до ф╕льму письменниця, сценарист, головний редактор журналу «Караван ╕стор╕й — Укра╖на» ╤рен Роздобудько. Провела майстер-клас заступник директора Кримського республ╕канського п╕дпри╓мства «К╕нов╕деопрокат» Олена Куценко, а про ╕нтерпретац╕ю сценар╕ю або л╕тературного твору в к╕но розпов╕в народний артист Рос╕╖, к╕норежисер, професор Всерос╕йського державного ун╕верситету к╕нематограф╕╖ ╕м. С. А. Герасимова, член Нац╕онально╖ академ╕╖ к╕нематограф╕чних мистецтв ╕ наук Рос╕╖ Володимир Фок╕н. Ц╕кавий майстер-клас про те, як зняти мультф╕льм удома, пров╕в к╕нодраматург, сценарист, поет-п╕сняр ╤гор Жук. Ну ╕, звичайно, на завершення зустр╕ч╕ в╕н засп╕вав п╕д г╕тару сво╖ щойно написан╕ ╕ п╕сн╕ минулих рок╕в. Овац╕╖ п╕сля зустр╕ч╕ з ним довго не припинялись, адже не часто доводиться не т╕льки чути, але й бачити одного з класик╕в укра╖нсько╖ бард╕всько╖ п╕сн╕. А п╕зн╕ше учасники «Кришталевих джерел» разом ╕з доктором мистецтвознавства, членом-кореспондентом Нац╕онально╖ академ╕╖ мистецтв Укра╖ни ╤риною Зубав╕ною шукали засоби виразност╕ в короткометражних ф╕льмах. Надзвичайно ц╕кавими були зустр╕ч╕ ╕з з╕рками укра╖нського ╕ рос╕йського к╕но ╕ театру, з людьми, як╕ завдяки сво╓му таланту ╕ наполеглив╕й прац╕ над собою зум╕ли досягти значних усп╕х╕в у сво╓му творчому житт╕. На фестиваль «Кришталев╕ джерела» цього року зав╕тали народна артистка СРСР, Герой Укра╖ни Ада Роговцева, народний артист Рос╕╖ Олександр Голобородько, а також заслужен╕ артисти Рос╕╖ Людмила Гладунко та Борис Токар╓в. Кожен з гостей фестивалю — це митц╕ ╕ люди з велико╖ л╕тери, як╕ все сво╓ життя присвятили щоденн╕й кроп╕тк╕й робот╕ над собою заради тих коротких митт╓востей, коли глядач у зал╕, затамувавши подих, шепоче: «Це прекрасно»... ╤ тому кожна творча зустр╕ч — це був урок, як профес╕йний, так ╕ урок виживання у св╕т╕ мистецтва. Народний артист Рос╕╖ Олександр Голобородько, якого добре знають кримчани старшого в╕ку по його робот╕ в Кримському рос╕йському академ╕чному театр╕ ╕м. М. Горького, працю╓ в Москв╕ близько 40 рок╕в, а народився Олександр Олександрович ╕ ходив до школи в Дн╕продзержинську, зак╕нчив театральний ╕нститут ╕м. Карпенка-Карого в Ки╓в╕. Так склалось його творче життя, що пост╕йно працював у рос╕йському театр╕ й зн╕мався в рос╕йськомовних ф╕льмах, та р╕дно╖ мови, мови сво╖х батьк╕в, не забув. Розпочав св╕й творчий веч╕р О. Голобородько з поез╕╖ О. Пушк╕на, пот╕м перейшов на С. ╢сен╕на, а на завершення прочитав «╤ мертвим, ╕ живим, ╕ ненародженим...» Т. Шевченка, та прочитав так, що зал затамувавши подих ловив кожне слово, переживав з актором кожну паузу. Олександр Олександрович не пропустив у твор╕ жодного рядка, з сумом вдивляючись в зал, продовжував читати: «Доборолась Укра╖на до самого краю. Г╕рше ляха сво╖ д╕ти ╖╖ розпинають...». А коли в╕н завершив «Обн╕м╕ться ж, брати мо╖, молю вас, благаю», в зал╕ спочатку була тиша, пот╕м почулось ж╕ноче коротке «ох», хтось схлипнув, ╕ пот╕м уже вс╕ учасники фестивалю овац╕ями в╕тали нашого земляка, котрий нагадав, що незабаром 200-та р╕чниця в╕д дня народження укра╖нського пророка Т. Шевченка. В далек╕й Москв╕ Олександр Голобородько не т╕льки не забув сво╖х корен╕в, але Шевченковим словом дода╓ в╕ри й нам: «╤ оживе добра слава. Слава Укра╖ни». Ну, а 12 серпня кожен учасник фестивалю запам’ята╓ на все життя, бо цього дня в╕дбувся творчий веч╕р народно╖ артистки СРСР, Героя Укра╖ни Ади Роговцево╖. Ада Микола╖вна зайшла в зал у чорн╕й сукн╕ (траур за сином, якого не стало р╕к тому), вона зайшла, н╕би вибачаючись, що 16 липня ╖й виповнилось 76 рок╕в, притискаючи щойно видану книгу спогад╕в «Св╕доцтво про життя», зупинилась, подивилась на присутн╕х, як╕ ще щось обговорювали (мабуть, ╖╖ вбрання), ╕ спок╕йно сказала: «Пробачте, я — ж╕нка тиха, я можу голосно, але не хочу», ╕ зал затих. Пот╕м знову оглед╕ла присутн╕х ╕ продовжила: «Мен╕ 76 рок╕в, а в душ╕ я ще та д╕вчинка» (в цей час на екран╕ були кадри з к╕ноф╕льм╕в юност╕ Ади Микола╖вни, адже вона почала зн╕матися з першого курсу ╕нституту). Продовжила. «Боже, як швидко летить час. В╕др╕зок м╕ж народженням ╕ смертю дуже швидко проходить, ╕ тому треба посп╕шати, не л╕нуватись», — це вже вона зверталась до юних конкурсант╕в. Та чи зрозум╕ють вони ╖╖, молод╕, у яких все життя попереду ╕ воно ╖м зда╓ться неск╕нченним, адже кожен ╕з цих юних бажа╓ швидше стати дорослим, а стар╕сть — це не про них. Ада Микола╖вна ще сильн╕ше притисла до грудей «Св╕доцтво про життя» — книгу про вс╕х, до кого доторкнулась серцем, з ким зводила доля. Вона писала ╖╖ 10 рок╕в, та бажання швидше видати прийшло п╕сля смерт╕ сина Кост╕ — б╕ль, який вже н╕коли не пройде, — продовжувала Ада Микола╖вна. Як ╕ книга, ця зустр╕ч стала спов╕ддю. Ада Микола╖вна розпов╕дала про сво╓ життя, ╕ все сказане ц╕╓ю красивою ж╕нкою, яка прожила з╕ркове, але ох яке важке життя, зал сприймав ╕з захопленням. Це ╕ монолог Гелени ╕з «Варшавсько╖ мелод╕╖», вистави, яку вона з╕грала 676 раз╕в! Нав╕ть розпов╕дь про б╕ограф╕ю актриси не залишила глядач╕в байдужими. Народилась Ада у 1937 роц╕ в м╕ст╕ Глух╕в, що на Сумщин╕. У 1959 роц╕ зак╕нчила Ки╖вський театральний ╕нститут ╕м. Карпенка-Карого й одразу п╕шла працювати в Ки╖вський рос╕йський театр ╕м. Лес╕ Укра╖нки, в якому прослужила 35 рок╕в. Ада Роговцева багато рок╕в викладала акторську майстерн╕сть у р╕дному ╕нститут╕, на курс╕ мого педагога професора Леон╕да Артемовича Ол╕йника. Укра╖нськ╕й мов╕ сво╖х студент╕в вчила за новелами Стефаника, ╕ конкурсантам також радила спробувати цю методику на соб╕. А ще Ада Микола╖вна на ц╕й зустр╕ч╕ читала сво╖ в╕рш╕: «Я зм╕нюю, я зм╕нюю, я зм╕нюю адреси. Розм╕нюю, розм╕нюю, розм╕нюю життя. Актриса профес╕йна ╕ тр╕шки поетеса. Що сталось, то вже сталось — нема╓ вороття...». У 23 роки вона стала заслуженою артисткою УРСР, у 40 — народною артисткою Радянського Союзу, в 70 — Геро╓м Укра╖ни. Про себе говорить без пафосу: «Д╕вчинка, ж╕нка, мати, онукова бабуся. Так ╕ було, ╕ буде, все змеле плин життя. Я жорна зупинити зухвало не боюся, аби не залишити полову та см╕ття». А ще Ада Микола╖вна закликала молодь читати поез╕ю, яка да╓ людин╕ крила. Звичайно, вона читала в╕рш╕ Л╕ни Костенко ╕ наводила приклади, як з телебачення поступово вит╕сняли поетичне слово. П╕сля того, як Ада Роговцева завершила свою зустр╕ч-спов╕дь про тих, кого згадувала у сво╓му «Св╕доцтв╕ про життя», про таких актор╕в, як В╕ктор Халатов, Михайло Романов, Олег Борисов, Павло Луспека╓в, Богдан Ступка та багато ╕нших, нав╕ть про прибиральницю Таню, яку вс╕ актори поважали ╕ побоювались, бо вона завжди говорила ╖м правду про ╖хню гру на сцен╕, — зачарований зал... мовчав. ╤ лише через паузу з╕рвався оплесками. А пот╕м Ада Микола╖вна ще довго роздавала сво╖ автографи. 22-й м╕жнародний дитячий молод╕жний фестиваль ауд╕ов╕зуальних мистецтв «Кришталев╕ джерела — 2013» завершив свою роботу. Члени жур╕ п╕дбили п╕дсумки в ном╕нац╕ях «К╕но», «Телебачення», «Рад╕омовлення» та «Фото». ДТРК «Крим» цього року представляло дв╕ телепрограми: «Р╕дна хата» Олександра Польченка та «Республ╕ка — Д╕» Мар╕╖ Бакало. Мар╕я — студентка ТНУ ╕м. В. Вернадського, навча╓ться на ф╕лолог╕чному факультет╕, а ще працю╓ редактором дитячих програм на ДТРК «Крим». Перш╕ кроки в журнал╕стиц╕ Мар╕я зробила, ще коли навчалась в школ╕ ╕ в зразков╕й театральн╕й студ╕╖ «Св╕танок» КРЦДЮТ, саме тод╕ кер╕вник студ╕╖ ╕ рад╕ожурнал╕ст Алла Петрова пов╕рила в д╕вчинку ╕ дов╕рила ╖й робити юнацьк╕ рад╕опрограми на Кримському рад╕о. ╤ тому ще б╕льш при╓мно, що саме телепрограма Мар╕╖ Бакало в ном╕нац╕╖ «Культурно-мистецька телепрограма (студенти)» стала лауреатом фестивалю ╕ пос╕ла друге м╕сце. Браво, Мар╕╓!!! А перше м╕сце вибороли Полтавська та Харк╕вська ОДТРК. В ном╕нац╕╖ «К╕но» перше м╕сце пос╕ла студ╕я «Веснянка» з м. Дн╕пропетровськ та телеф╕льм юних автор╕в з м. Каунас (Литва). В ном╕нац╕╖ «Рад╕о» перше м╕сце здобули Олена Коваленко (м. Луцьк), Ра╖са Овшарська (м. Чортк╕в) та ТРК «Бриз». В ном╕нац╕╖ «Фото» кращими стали Василь Брода (м. Чортк╕в), Ганна Буряк (м. Суми). Найб╕льш хвилюючим ╕ рад╕сним моментом для конкурсант╕в стало вручення Гран-пр╕ — адже ╕нтрига тривала до останньо╖ хвилини. ╤ ось названий останн╕й переможець — телеф╕льм «Спов╕дь маленького листочка», а нагорода по╖де в ╤вано-Франк╕вську область до студ╕╖ «Тисмениця». Цей фестиваль для багатьох учасник╕в став сво╓р╕дною сходинкою до профес╕онал╕зму, що да╓ поштовх до нових ╕дей ╕ задум╕в. Кожен, хто побував на «Кришталевих джерелах — 2013», повернувся додому тр╕шки ╕ншим, можливо, з б╕льшою в╕рою в себе, у сво╖ сили ╕, що найважлив╕ше, з в╕рою в нашу багату талантами ╕ творчими перспективами Незалежну Державу, як╕й, як ╕ фестивалю, саме виповню╓ться 22 роки. З днем народження, «Кришталев╕ джерела»! З╕ святом Незалежност╕, Укра╖но!
Олександр ПОЛЬЧЕНКО, учасник фестивалю, редактор ДТРК «Крим» В╕нниця — С╕мферополь
"Кримська Свiтлиця" > #34 за 23.08.2013 > Тема "Душі криниця"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=12173
|