"Кримська Свiтлиця" > #36 за 05.09.2003 > Тема "Українці мої..."
#36 за 05.09.2003
СТОЛІТТЯ, ЯКЕ ПОТРЯСЛО ІМПЕРІЮ
Остап СВІТЛИК
12 вересня (30 серпня за ст. ст.) виповнюється сторіччя всеукраїнської акції, присвяченої спорудженню пам'ятника видатному класикові української літератури, авторові "Енеїди", "Наталки Полтавки", "Москаля-чарівника" І. П. Котляревському. Полтавська Дума лишень наприкінці 1895 р. отримала дозвіл на збирання пожертв у межах самої губернії, але кошти на пам'ятник надходили і з Росії та Польщі. Ось що писав у зв'язку з цим сто років тому кореспондент журналу "Исторический вестник": "Це пам'ятник істинно народний. У пожертвуваннях на нього взяли участь понад 7 000 осіб. Найбільші суми пожертв надійшли з Києва та Петербурга..."
На той час це була справді грандіозна акція: упродовж 1895 - 98 рр. удалося зібрати 11 768 крб. 67 коп., тим паче, що макети пам'ятника й постаменту робилися коштом авторів - скульптора Л. Позена й архітектора О. Ширшова. Саме з дніпровського граніту архітектор П. Певний вирішив спорудити цей постамент, оздоблений трьома горельєфами, теж роботи Л. Позена, що відтворюють три епізоди з названих вище творів Котляревського. Бронзове погруддя Великого полтавця увінчане лавровим вінком - автори прагнули передати в монументі світоглядну мудрість і велич Класика. Допомагали їм у цьому художник В. Волков і архітектор О. Зінов'єв. На фасаді постаменту викарбувано безсмертне: "Де згода в сімействі, де мир і тишина, щасливі там люди, блаженна сторона", - і Шевченкове: "Слава сонцем засіяла: не вмре Кобзар, бо навіки його привітала". Досі Росія не знала нічого подібного - Україна, здавалося, спить непробудним сном. І можна собі уявити, що почували на відкритті пам'ятника ті, хто закликав громаду на його спорудження, - Христина Алчевська, Леся Українка, Микола Аркас, Михайло Коцюбинський, Надія Кибальчич, Василь Стефаник, Микола Лисенко, Панас Мирний, Олена Пчілка, Олександр Олесь та інші. Адже спорудження прекрасного пам'ятника І. П. Котляревському засвідчило, що Українська Національна Ідея - жива реальність, покликана відродити націю. Михайло Коцюбинський проголосив на відкритті монумента пам'ятну промову, присвячену творчості й життєпису Котляревського, що й сьогодні не може не хвилювати. Відбулось урочисте засідання міської думи, де слов'янський світ вітав Полтаву з відкриттям пам'ятника безсмертному полтавцю, тоді ж було влаштовано Всеукраїнську художню виставку тощо. Готуючи нинішню громадсько-мистецьку конференцію до 100-річчя спорудження пам'ятника І. П. Котляревському в Полтаві "Будеш, батьку, панувати", Всеукраїнське товариство "Просвіта" й Національна Спілка письменників України прагнуть не тільки привернути увагу суспільства до вікопомної дати, але й указати на невикористані резерви наших можливостей. Адже вони, як переконує наша історія, справді - невичерпні! ("Слово "Просвіти"). На фото: на відкритті пам'ятника І. Котляревському (зліва направо) Михайло Коцюбинський, Василь Стефаник, Олена Пчілка, Леся Українка, Михайло Старицький, Гнат Хоткевич, Володимир Самійленко. Фото 1903 р.
"Кримська Свiтлиця" > #36 за 05.09.2003 > Тема "Українці мої..."
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=1212
|