Версiя для друку Обговорити в форумi

ШАНОВНІ ЗЕМЛЯКИ! УКРАЇНЦІ! «ПРОГОЛОСУЙТЕ» ЗА УКРАЇНСЬКУ ГАЗЕТУ, КНИГУ, ЖУРНАЛ, ЗА УКРАЇНСЬКЕ СЛОВО, УКРАЇНСЬКУ ПРИСУТНІСТЬ В ІНФОРМАЦІЙНОМУ ПРОСТОРІ ДЕРЖАВИ!
ПЕРЕДПЛАТІТЬ «КРИМСЬКУ СВІТЛИЦЮ» НЕ ЛИШЕ ДЛЯ СЕБЕ — ЗРОБІТЬ ПОДАРУНОК
СВОЇЙ ШКОЛІ, БІБЛІОТЕЦІ, РІДНИМ, ЗНАЙОМИМ: ЧИМ БІЛЬШЕ В УКРАЇНСЬКОГО
ДРУКОВАНОГО СЛОВА БУДЕ ШАНУВАЛЬНИКІВ, ТИМ НАДІЙНІШИМ БУДЕ ЙОГО МАЙБУТНЄ!

Нещодавно редакція «КС» отримала в дарунок нові книги київського видавництва «Криниця», супроводжені ось таким натхненним листом:
«...Високість моральних і естетичних імперативів, християнська наповненість, нескореність у відстоюванні патріотичних позицій, культурне просвітництво, історичність пам’яті, українськість тематики, біль і любов до рідної мови, до України, — всі ці достоїнства, які прикрашають «КРИМСЬКУ СВІТЛИЦЮ», стали великим прикладом служіння нашій багатонаціональній Вітчизні, рідній землі, віковічній оновленій державі Україні.
Доброго здоров’я всьому колективу «Кримської світлиці» та всім вашим доброзичливцям і помічникам — нашим духовним побратимам! Добра і щастя вам! А ще зичимо невтомно черпати і черпати багато років чистої криничанської води з нашої «Криниці» та з усіх добротворних видимих і невидимих джерел в Україні і цілому світі!

З повагою, директор видавництва «Криниця» Леонід АНДРІЄВСЬКИЙ,
лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка»

ВІД РЕДАКЦІЇ: від імені усіх «світличан» щиро дякуємо «криничанам» за щедрий дарунок і теплі слова! Запрошуємо читачів до нашої бібліотеки!

«ЛЮБЛЮ ЧИТАТИ!»

Шановна редакціє «Кримської світлиці»! Я — передплатник вашої газети з 1 січня 2013 року. А ще передплачуємо (двоє пенсіонерів) «Вільне життя», «Літературну Україну» та «Незбориму націю». Останню газету передплатив за порадою «Літературки», а вашу — щоб підтримати єдину україномовну газету в Криму.
Я працював до армії бібліотекарем, будівельником, вчителем у місцевій школі. А служив у Забайкаллі телеграфістом. Любив читати з першого класу, а в армії передплачував «Молодь України». Служили у частині росіяни, українці, один угорець, татарин, троє латишів. Дуже культурні хлопці. Вони отримували з Латвії свою газету. І я добився, щоб отримувати свою, українську!
Росіяни дуже цікавилися тим, що я читаю, особливо старші офіцери (службу несли у штабі армії). Один мій молодший товариш Ігор Грішаєв брав мою газету. Казав мені, що дуже цікавиться Україною, її мовою, звичаями українців. І що прикметно, коли я демобілізувався, він сам далі передплачував «Молодь України». А був він десь з Одеської області, дуже скромний, культурний, мати померла, жив з батьком. На жаль, не маю з ним зв’язку.
«Кримську світлицю» читає також інженер-пенсіонер Н. І. Смачило, який проживає у Тернополі. Хвалить газету, що друкує цікаві матеріали. Я «Світлицю» прочитую, а потім відношу до місцевої бібліотеки (районна бібліотека Тернопільського району). Так сталося, що у першому кварталі бібліотека не мала жодної газети. Я старався якось їх виручити. Дуже люблю читати. Я з 1934 року, телевізор у мене не дуже в пошані, бо там багато нецікавого і навіть бридкого. Люблю радіо «Тернопіль» слухати, коли передають музичні вітання…
25 квітня 2013 р. у районній бібліотеці відбулась читацька конференція за книгою Федора Моргуна «Сталінсько-гітлерівський геноцид українського народу», уривки з якої друкувалися у «Кримській світлиці». До відкритої дискусії організатори зустрічі запросили науковців, педагогів, істориків, учасників Великої Вітчизняної війни, школярів, студентів.
Зичу вам, панове, доброго здоров’я, родинного благополуччя, творчих успіхів. Нехай вам Бог допомагає!

М. М. КОРАБЕЛЬ
с. Великі Бірки
Тернопільський район
Тернопільська область

ЧОМУ Я ПЕРЕДПЛАЧУЮ «КРИМСЬКУ СВІТЛИЦЮ»?

Порівняно з іншими передплатниками, як мені видається, моя персоналія фігурує тут дещо осібно. Як казали ще древні римляни: «Audiatur et altera pars» («Треба знати й іншу сторону»).
Після штучної ліквідації в газеті «Крымская правда» українського перекладного варіанту (який і до того виходив досить мізерним тиражем) в 1992 р. певна кількість працівників лишилася за бортом своєї трудової діяльності, хоча й ті працівники обіймали там досить незначні посади, працюючи, як воли.
Тодішній голова кримської «Просвіти» О. П. Кулик та його заступник П. Р. Власенко саме тоді, організовуючи першу в Криму українську літературну газету, підбирали фахівців, куди запросили й мене. В ній я пропрацював кілька років кореспондентом-оглядачем.
«Ага, — може подумати сторонній спостерігач, — віддає данину традиційності».
І так, і ні.
Відтоді вже відійшли у ті світи два редактори цієї державотворчої газети — незабутні Олександр Павлович Кулик та Володимир Сильвестрович Миткалик, котрі вели цей друкований орган кожен своїм шляхом, маючи індивідуальний журналістський почерк, але не збиваючись на манівці від большаку духовної толерантності.
Опісля мені доводилося працювати в різних поліграфічно-редакційних органах: редакції журналу «Кур’єр Кривбасу», газеті «Сельский труженик», видавництві «Таврида», а тепер у кримській профспілковій газеті «Народная трибуна».
Одначе не пориваю свого творчого зв’язку із «Світличкою», слідкую за її професійним зростанням. Сказати б: новим курсом нового редактора — Віктора Володимировича Качули.
Курс його — це не варіння у власному соці, а пошуки все нових курсів до суспільної толерантності, подалі від неефективних політичних баталій, розширення творчих овидів (і досить успішних). Щоправда, інколи й тут не обходиться без «каменів спотикання» чи «підводних рифів», але вони не належать до якостей антагоністичних.
Отже, читаючи «Кримську світлицю», я й сам творчо збагачуюсь, шліфуючи себе до посиніння — редактор вимогливий, і сам поет і публіцист.
Тож перед тим, як віднести до редакції щось із своїх творінь (вірші, рецензії, публіцистику чи прозу), намагаюсь довести їх до такої кондиції, аби не вдарити лицем у багно, тим паче я там один із найдавніших дописувачів.
І звичайно ж, жалюгідними видаються потуги отих «діячів», котрі, як і раніше, намагаються паплюжити газету. Варто б їм хоча б почитати у номері від 10 травня цього року рубрику «Пісні фронтових літ» у перекладі з російської мови українською кращих зразків пісенної творчості Великої Вітчизняної. Тут же і громадсько-політичні роздуми давнього автора газети Сергія Лащенка «Коли брешуть масштабно», спогади солдата Перемоги, інваліда війни Ю. І. Зінченка «Щоб цвіли конвалії...», значущо важливий матеріал В. Настіної «Українська вишивка в Криму».
А скільки було опубліковано в газеті матеріалів на сільську, виробничу та екологічну тематику, роль учителя та лікаря у суспільстві!
Ось чому я передплачую цю газету: хочу йти з нею в ногу, аби не бути духовно неповноцінним.

Федір СТЕПАНОВ,
член НСПУ, лауреат премії ім. О. Гончара
м. Сімферополь

ПЕРЕДПЛАТНИЙ ІНДЕКС «КРИМСЬКОЇ СВІТЛИЦІ» — 90269.
Вартість передплати: 1 місяць — 9,27 грн.; 3 місяці — 27,21 грн.; 6 місяців — 52,77 грн.; на рік — 104,34 грн.
Адреса редакції: 95006, м. Сімферополь, вул. Гагаріна, 5, к. 14. Тел.: (0652) 51-13-24, (050) 957-84-40;
електронна пошта: kr_svit@meta.ua; Інтернет-сторінка: http://svitlytsia.crimea.ua

ЩОБ ОТРИМУВАТИ ГАЗЕТУ з 1-го ЛИПНЯ, ВСТИГНІТЬ ОФОРМИТИ ПЕРЕДПЛАТУ ДО 10 ЧЕРВНЯ!

Роздрукуйте абонемент на газету http://svitlytsia.crimea.ua/abonement2013.jpg

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #22 за 31.05.2013 > Тема "Душі криниця"