Версiя для друку Обговорити в форумi

Вперше на новій посаді голови Державного комітету з питань національної політики та міграції України перебував у Криму Геннадій Москаль, добре відомий жителям півострова як колишній керівник міліцейського главку автономії і невтомний борець з бандитськими угрупованнями. Але тепер він знайомився з кримськими проблемами іншого характеру - питаннями збереження злагоди в нашому багатонаціональному суспільстві. І тому в першу чергу зустрівся з представниками національних громад.
Хоча ці проблеми Г. Москаль знає не з чуток (скільки разів йому доводилось охороняти спокій на місцевих мітингах!), він запросив учасників зустрічі до діалогу. Це допоможе напрацювати відповідні матеріали для нової законодавчої бази, яка б задовольнила інтереси всіх громадян нашої країни незалежно від національності, адже Закон про національні меншини в Україні, прийнятий поспіхом 10 років тому, вже не відповідає вимогам сучасності.
Відверта розмова, що нещодавно відбулась в Раді міністрів АРК, ще раз підтвердила наявність суперечок в підходах до вирішення наболілих в Криму національних питань, яких чимало. Повільно, з великими труднощами виконується державна програма облаштування депортованих, а в суспільстві і досі точаться розмови про доцільність її впровадження. Дехто вважає надмірною увагу до проблем кримськотатарського народу, що ніби утискає права інших громадян, які теж зазнали депортації. Існує і протилежна думка, що до Криму повертаються далеко не ті, кого насильницки висилали або іхні нащадки, а особи, які просто мають одну з репатріантами національність і тому не можуть претендувати на цей статус. Особливої гостроти набуває полеміка навколо поняття "корінний народ". Якщо закріплення його у відповідності до міжнародних стандартів справедливо вимагають кримські татари, караїми та кримчаки (останні - як народи, що вимирають), у котрих немає іншої, ніж Крим, батьківщини, то представники російської, вірменської, болгарськоі та деяких інших громад застерігають від прийняття такого рішення, яке, на їхню думку, може призвести до протистояння в Криму.
Немає заперечень, що всі національно-культурні товариства потребують державної фінансової підтримки для свого розвитку, відсутність якої не сприяє міжнаціональній злагоді. Можливо, більшість проблем допоміг би вирішити майбутній культурний центр національних меншин, але саме поняття "меншина" в декого і донині викликає образу.
Різні думки висловлювались на цій зустрічі, але вони лунали в спокійній атмосфері. І це вже плюс для нашого далекого від толерантності суспільства. "Добре, що ми живемо не в радянські часи", - так підбив підсумки дискусії Г. Москаль. Добре і те, що він знає подібні до кримських проблеми Закарпаття, Одеси, Чернівецької області. Вивчав, як ці питання вирішуються в інших європейських країнах, чий досвід знадобиться і Україні, якщо вона остаточно зробила європейський вибір. А всі пропозиції, зауваження до майбутнього українського законодавства, висловлені в Криму, як пообіцяв голова Держкомнацу, будуть ретельно аналізуватись. Попереду загальнонаціональна дискусія.

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #43 за 25.10.2002 > Тема "З перших уст"