Версiя для друку Обговорити в форумi

У Криму є багато місць, які можна цілком справедливо називати «вернадськими». Кожне з них відігравало значну роль у долі, залишило помітний слід у душі Володимира Івановича Вернадського, великого вченого-природознавця, одного з організаторів і першого президента Української академії наук. В одному випадку вони промайнули яскравим, незабутнім враженням, у другому – пробудили науковий інтерес, у третьому – здійснили величезний вплив на формування світогляду, викликали «уявлення більш загального, основного, найважливішого». Є куточки, де Вернадський просто відпочивав.
Основним місцям і населеним пунктам Криму, які згадуються в працях і щоденниках ученого, присвячена виставка «Кримські маршрути В. І. Вернадського», що демонструється в ці весняні дні в Кримському науковому центрі Національної академії наук України та Міністерства освіти і науки України з нагоди його 150-річчя. Близько сорока пейзажів, виконаних різними техніками – класичними та авторськими — олійними фарбами, аквареллю та кольоровими олівцями, створюють у маленькому камерному залі своєрідну художню панораму перебування вченого на півострові у 20-х роках ХХ століття, яке хоч і було коротким, однак дуже насиченим і плодотворним. З його ім’ям пов’язано становлення Таврійського національного університету та обрання першим ректором.
Сімферопольський період життя і роботи вченого: вулиці Пушкіна і Курчатова, парк Салгірка, долина ріки Салгір, Петровські скелі, заміська садиба графа М. Воронцова (основний корпус і флігель) охоплюють художні полотна живописців Клавдії Шумейко, Тетяни Крикун-Таірової, Нінеля Солопова, Миколи Анісімова. Багато кримських художників проїхали з мольбертом науковими маршрутами Вернадського по Чорноморському узбережжю з заходу на схід, Керченському півострову, Севастополю, Батилиману (Байдарському перевалу і Форосу) та інших місцях. Результатом цих поїздок стали пейзажі Ігоря Шипіліна з видами на біостанцію у Карадазькому заповіднику, дороги в заповідний мис Айя, із Ласпі на Кушкая, Валентини Капітонової – дороги над морем у Севастополі, Галини Родимової – храму і фортеці в Судаку, Олександра Андреєва – весняного дня в Бахчисараї.
В обрамленні високогірного серпанку постає перед зором Фороська церква на пейзажі заслуженого художника України Тетяни Шевченко. Дачу В. Вернадського у Батилимані та колишній особняк Головкінського в с. Лазурному зображує Олександр Кропко. А його «Зоряне небо» немов символізує високі помисли українського дослідника природи та мислителя, який збагатив науку глибокими ідеями, що стали основою нових провідних напрямків сучасної мінералогії, геології, гідрогеології, визначив роль організмів у геохімічних процесах. Для його діяльності характерні широта інтересів, постановка кардинальних наукових проблем, наукове передбачення. Таким вдумливим аналітиком з поглядом філософа зображений вчений на портреті, який створив В’ячеслав Кель. А найбільшу кількість – сім замальовок з натури місць Вернадського в Криму зробив художник Анатолій Мартюков. Серед них – чудові краєвиди Сімферополя в різні пори року, башти в Балаклаві, Гурзуфські східці, хутір Михайлівський.
Враження від виставки за місяць її експонування, своє захоплення побаченим відвідувачі передали у книзі відгуків словами «прекрасно» і «сонячно». У зображених краєвидах на межі моря, степу і гір, неповторність яких відзначив свого часу академік Вернадський, вони з радістю і задоволенням впізнавали місця, де й самі побували, якими також захоплюються і люблять. Там струменіє енергія, від якої світлішає день, в очах і душі.

Валентина НАСТІНА

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #16 за 19.04.2013 > Тема "Душі криниця"