Версiя для друку Обговорити в форумi

Кримський Майдан

Група викладачів та службовців з числа гуманітарно-технічної інтелігенції Академії Військово-Морських Сил України ім. П. С. Нахімова щиро вітає колектив редакції нашої «Світлиці» з 20-річним ювілеєм! Протягом цих 20 років ми черпаємо зі сторінок улюбленого видання корисну інформацію про життя-буття кримської української громади, про славетні постаті української історії — борців за свободу рідної землі, діячів культури та мистецтва. Ми вдячні вам, що відкриваєте загалу приховані сторінки української історії, зігріваєте читачів теплою аурою щирого та активного патріотизму.
Ми розуміємо, яка то тяжка, часом небезпечна в агресивному шовіністичному середовищі робота. Тому підтвердженням є події 2010 року, коли «Кримську світлицю» хотіли перетворити у рекламний папірець. Але ж ви перемогли! Це така корисна та необхідна громаді ваша праця!
Був час, коли і «Дзвін Севастополя» дзвонив на пагорбах легендарного міста. Та замовк бідолашний. Мабуть, назавжди…
Стійкість колективу редакції «КС» у невщухаючій боротьбі за Українську державу, за культуру, за мову — то є приклад та спонука для кожного кримчанина-українця, всіх нас, ваших вірних дописувачів та читачів! Ваше видання — справжня іскра патріотизму для кримської української громади. Газета, дійсно, не лише «пропагандист-агітатор», але й організатор української спільноти. Висловлюємо з цього приводу тверду підтримку головному редакторові Віктору Качулі.
Користуючись нагодою, висловлюємо глибоке обурення мишачою метушнею скандально відомих шовіністичних діячів навколо головного редактора та редакції української газети. Ми добре розуміємо лють численних шовіністичних проросійських рухів, течій, струмочків та їхніх закордонних диригентів-спонсорів. Ще б пак, як можна стерпіти щиру та сміливу патріотичну державницьку позицію редакції «КС»? Та ще й на півострові, який вони звикли вважати своєю інформаційною вотчиною. Це виклик, це ж дратівлива кістка у горлі! На цей раз зачепились за удавану юдофобію. Та навіть кримські наглядові органи спромоглися визнати химерою звинувачення «Світлиці» у проявах антисемітизму та ксенофобії. Хай провокатори знайдуть кримське видання з більшою етнічною толерантністю, більш виваженим ставленням до тонкої матерії міжнаціональних відносин в поліетнічному Криму! Це незаперечна риса «Кримської світлиці». Та хіба можна відверто визнати, що дратують не якісь окремі згадки на сторінках газети про роль євреїв-чекістів у революції 1917 р. (що, між іншим, не підлягає запереченню)? Дратує інше, а саме — змістовні публікації на кшталт циклу «Краткий экскурс в крымско-российско-украинскую историю» (автор М. Лукінюк), «Революція чи переворот» О. Середюка та багато інших матеріалів, які послідовно та аргументовано викривають азіатську деспотичну сутність більшовизму та російського шовінізму. Розкривають зміст десятиліттями спотворюваних сталіністами-«вченими» історичних подій в Україні. Хіба доцільно нагадувати кішці, яке і коли вона м’ясо з’їла! У цьому головна «провина» «Кримської світлиці»! А приводи для подальших провокацій знайдуться.
Щодо ініціатора підлуватої провокації... Важко знайти в сучасному українському політикумі фігуру, яка більше за всіх відповідає ганебному визначенню — яничар. «Славний» шлях політичного бійця — від хлопця з уманської глибинки до керівника «Союза русских соотечественников Украины» – галасливого рупора українофобства у Верховній Раді. З відповідним нахабством, антуражем та дзвоном! Саме до подібних кочубеїв, носів, галаганів, бузин звернені рядки Тараса Шевченка «про шашелів», що зсередини точать древо Української державності. Бог йому суддя, цьому борцю з рідною державою. Та хай не забуває, що за все в житті доведеться сплачувати...

З повагою до Вас,
за дорученням групи викладачів Академії ВМС України, доцент, кандидат історичних наук,
капітан 1 рангу у відставці
Анатолій СІВАК
м. Севастополь

Хочу підтримати Валентину Чекаліну, яка у своїй статті «Між Бенкендорфами...» (11.01.2013 р.) порушує питання про передачі на УТ-1 і про директора цього телеканалу Є. Бенкендорфа. Люди добрі, а справді, що це робиться на УТ-1? Хіба це національний канал? Зранку там нема чого дивитися, а ввечері крутять всякі бенефіси російські, «Криве дзеркало» та тому подібне. А що, в Україні вже немає своїх гумористів — таких, як Андрій Сова? Коли востаннє Анатолія Паламаренка показували? А історія України на УТ-1? Якщо і показують щось, то на другому каналі і то о 3-4 годині ночі. Звідки візьметься гордість і гідність у молоді України, якщо їм показують одну «матуту», Господи, прости...
Хіба мало інших каналів, де все і так переповнене стріляниною, хамством, вбивствами? У мене таке враження, що робиться це спеціально і цілеспрямовано, щоб народ український поставити перед фактом: навіщо взагалі цей УТ-1? Ви і самі від нього відмовитеся, там же нічого цікавого немає. Спитала б у можновладців, якби була можливість: а ви самі дивитесь український національний, чи знаєте взагалі, що він ледь жевріє?
Чому українською мовою — одна реклама, а щось музичне і більш-менш цікаве — все російською? Але показуйте хоч китайською, та народ не обдуриш! Ось недавно Прем’єр-міністр ходив по магазинах у Києві, показали, ніби хліб є по 2.50, по 3 гривні. Цікаво, де це такі магазини є у Києві? Що це за заграниця така? І, бачте, він почервонів, зніяковів біля секс-шопу, який потім бігом закрили. Краще б почервонів від того життя, яким живемо ми, прості люди…

Марина ВОЛОШИНА, смт. Чорноморське, АР Крим

Шановна редакціє! Ви перестали друкувати програму телебачення, але, може, хоч знаєте, що робиться зараз з україномовними програмами на ДТРК «Крим»? Колись ми всією родиною дивилися україномовну розважальну дитячу програму «Чарівний кужелик», але вже років два не можемо її знайти. Те ж саме з авторською телепрограмою відомого кримського журналіста Олександра Польченка «Млин», у якій висвітлювалися, обговорювалися, дискутувалися наші кримсько-українські проблеми — вона теж кудись запропастилася. Тільки звикли до україномовної програми «Земле моя рідна!» — і її останнім часом як корова язиком злизала з кримського телеекрану. Так само шукаємо наполегливо давно знайому нам програму «Рідна хата», де мова і пісні українські звучали, — і ніяк не можемо натрапити.
Чув я краєм вуха, що через фінансові проблеми на телебаченні проходить так звана «оптимізація». Вже була у нас в державі така нашуміла спроба «оптимізувати» освіту, коли почали закривати школи, і чомусь передусім лише українські. То що, на нашому кримському ТБ теж тепер відбуваються такі процеси, раз не знайти на ньому місцевих україномовних програм?!
Допоможіть розібратися! І як нам, кримським українцям, бути, куди звертатися, щоб таки отримувати інформацію нашою рідною українською мовою?

Микола МОСКАЛЕНКО, пенсіонер

ВІД РЕДАКЦІЇ. Ми попросили прокоментувати ситуацію з україномовними програмами на кримському телебаченні тележурналіста Олександра Польченка, який створював і тривалий час готував названі в листі читача телепрограми до ефіру. Читайте про це в наступному номері «КС».

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #7 за 15.02.2013 > Тема "Душі криниця"