"Кримська Свiтлиця" > #6 за 08.02.2013 > Тема "Душі криниця"
#6 за 08.02.2013
«Лети ж, моя п╕сне, до р╕дного гаю!»
ПРОБА ПЕРА
* * * У маг╕╖ очей тво╖х Якась та╓мна сила. Жагуча пристрасть грала в них Й мене заполонила. Щораз з’являвся образ тв╕й ╤ неповторн╕ оч╕ У дивному якомусь сн╕, Мов тихий погляд ноч╕. В ╖х загадков╕й глибин╕ ╤ сонце хоче грати. А як же хочеться мен╕ У них весною стати! * * * Лети ж, моя п╕сне, до р╕дного гаю, Там сонце червоне край неба пала╓. Там м╕сяць ╕ зор╕ ще в хованки грають. А кв╕ти ранкових ц╕лунк╕в чекають. Там н╕жний св╕танок перлини кида╓ У трави зелен╕, ╕ в шум водограю. Пром╕ння ласкаве у небо п╕рна╓ ╤ з див св╕тосяйних цей день почина╓. * * * Ц╕лував сх╕д сонця небо, Мр╕╖ в╕н будив чар╕вн╕. ╤ цей св╕т фантаз╕й дивних Збер╕гала я для тебе. Всюди сл╕д я тв╕й шукала, В серц╕ образ тв╕й плекала, Вогником з╕рок займалась, Над тво╖м в╕кном палала. Я сп╕вала тиху п╕сню, Кликала тебе з собою. Розливалася р╕кою, В╕терцем блукала в л╕с╕. Уноч╕ лукавий м╕сяць Бачив те, як я страждала, Сльози мр╕╖ забирали. Ти не чув мо╓╖ п╕сн╕! Захопив д╕воч╕ мр╕╖ Темний, чорний погляд ноч╕, Бо тво╖ порожн╕ оч╕ Зруйнували вс╕ над╕╖!
Н╤ЖН╤СТЬ
Н╕жн╕стю казкового св╕танку, Сяйвом кольорово╖ роси, Розстелились шовком запашного ранку Образи весняно╖ краси. Н╕жний пром╕нь пестить серце дивно, Що, як птах, летить у небеса. У думках, мов п╕сня та╓мнича, лине Легка ╕ пов╕тряна весна. В╕тер непост╕йний об╕йма╓ Сад далеких ╕ рожевих мр╕й, Що вогнем бажань пала╓... ╕ згаса╓, Як ╓диний помах наших в╕й. Та займаються казков╕╖ св╕танки, Бачать оч╕ син╕ небеса. ╤ приходить знову дивовижним ранком Н╕жна й зачарована весна.
Ганна ТРЕТЬЯК, учениця 11-Б класу загальноосв╕тньо╖ школи № 43 м. С╕мферополь
"Кримська Свiтлиця" > #6 за 08.02.2013 > Тема "Душі криниця"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=11391
|