Версiя для друку Обговорити в форумi

Григорій БУЛАХ

(ФРАГМЕНТИ ПОЕМИ)

Пам’яті студентів і гімназистів, Січових стрільців УНР, які впали під Крутами за волю України 29 січня 1918 року

О, ви уміли за неї лягти,
Мужньо лягти і діточо,
Вміли холодную млу пропекти
Жаром багряних сорочок!
І коли кинем на ворога час
Незагладимої скрути,
Взнає він добре,
 про віщо для нас
Кровію крикнули Крути.
Олекса СТЕФАНОВИЧ
Коли ви вмирали,
вам дзвони не грали,
Ніхто не заплакав за вами,
Лиш в чистому полі
 гриміли гармати,
І зорі вмивались сльозами...
(З пісні)

Дарниця, Бахмач,
Київ, Прилуки...
Стогне під шпалами
Насипу рінь.
Ось вам набої,
Рушниця у руки...
Станція Крути,
Юнацький курінь.
Сонце і небо,
О, синь, далина...
Десь Київ знеможений
В дзвонах зрина,
І чорними лунами
Повниться ліс,
Здригає довкілля
Під стукіт коліс...
Гей, зачекай же,
Сотнику любий,
Ось мій тютюн
І на згадку кисет.
Сотнику любий,
Дай дотанцюю...
Може, цей перший —
Останній мій сет...
Так зачаровано
Й ніжно всміхнулась,
Свічі святочно
Осяяли зал,
Рука до плеча
Іще не торкнулась,
Як гримнув у юність
Шрапнелевий залп.
...Чорні мундири
Танцюють в прицілі,
Щоку цілує
Грушевий приклад:
«Дай Боже, вцілити,
вцілити, вцілити!
Дай Боже, сили
ні кроку назад».
Чорні мундири
Наповзують спрутами,
Сотника голос: «До бою!
До бою!..»
Чорні мундири
Степом під Крутами,
А по окопах: «Набоїв!
Набоїв!»
Зграя ворожа
Мстивістю звовчена
Суне, як хмара
Мертвотних століть,
Та цвіт калиновий
У землю не втопчете,
Цвіт той на поклик
Держави стоїть!
Світ сколихнувся
На лінії бою!
...Підмоги не буде,
Вже так воно єсть.
Коли ж для рушниць
Не стачить набоїв,
Постануть з окопів —
Юність і честь!
І верби спішили,
Щоб стать в допомозі,
Та їх переймає
Пекучий свинець.
Поранені верби
Кричали в знемозі:
«Тримайтеся, Соколи!
Ще ж не кінець!»
Вмить з високості
Дзвоном воскрес,
Десь попід небом
Ожив полонез,
І холодом душу
Пройма ножовим
Коханої голос:
«Чекаю живим!»
Чорні мундири
Крокують залізно
І каркають хтиво:
«Рубать на бегу!»
Цвіт України
Ранній чи пізній?
Соколи-Соколи,
Кров на снігу...
Вітер свискоче,
Ніби крізь решето.
Снігом кушпелить
Шрапнелева дерть.
Чорні мундири,
Не пройдете, брешете!
Ми стоїмо
На життя і на смерть!
Ми за свободу
Освячені в січні.
Вітер прапори
Над степом горта,
Чорні мундири,
Зайди північні!
Наповзом лізе
Московська орда.
...Прости мене, Боже,
Всевишній мій Боже!
За гріх, що в людину
Знов цілюся я...
Збагнути все це
Ніхто не поможе —
То падає ворог,
Чи падаю я...
Це все промине
І розвіється в порох,
Нам довго в віках
Оцим боєм брести...
Ще довше вивчатиме
Палеонтолог
Шрапнеллю прострелені
Наші кістки.
Та навіть тоді,
У німій високості,
У стосах думок,
Ілюзій іржавих,
Нетлінно гукнуть
Наші зранені кості: —
Це ті, що стояли
За рідну Державу!
Нас можна убити,
Понівечить вщент,
І груди юначі
Навпіл розірвати,
Ми можем приречені
Бути на смерть,
Та волю і віру
Вам не зламати!
Нас просто і легко
Не зігнеш в дугу,
Не заламаєш за спину
Нам руки,
Ми ті, що навіки
У ланцюгу
Єднання, братерства,
Любові і злуки.
Ми темінь прострілюєм
Жаром зіниць,
Ми крушимо зло
Землетрусами.
Це ми перед катом
Не падали ниць,
Це ми крізь бетон
Проростаємо Стусами...
Наш профіль грозовий
Вирізьблює час,
Ми — крик голодових
майданів,
І хто б там не хтів —
Не знищити нас
Ні полум’ям Крут,
Ні дзвоном кайданів!
Горять наші душі
На полум’ї битв,
На вістрях багнетів
Жорстоких катів,
Наш бруствер для зайд
Був гострішим од бритв,
А месницька воля —
І поготів!
Ми ті, що любили
І сонце, і вітер,
Ніким не ціловані
Юні вуста,
Не прагнули благ,
Ані золота літер.
Така наша сутність —
Доземно проста.
Наймення у нас —
«Січовії Стрільці»,
Не плач, моя Галич,
Житомир, Полтава,
Ми не впали в бою,
Бо ж рушниця в руці!
Бо над нами в прапорах
Квітує Держава!
Між нами і вами:
Роки глибокі,
І муки, і кров,
Лиш немає межі!
Якщо є на світі —
«Коли ви вмирали...»,
То значить, що ви —
Ще живі!
Наш прапор Державний
Ніхто не зламає,
Хоч як би криваво
Не каркали круки,
Ми їм ще не раз пригадаєм,
Про кого й про що
Нам «Кровію крикнули
Крути!».

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #5 за 01.02.2013 > Тема "Душі криниця"