"Кримська Свiтлиця" > #35 за 31.08.2012 > Тема "Українці мої..."
#35 за 31.08.2012
ЛЮБОВ ДО СЛОВА ПОЧИНА╢ТЬСЯ ╤З С╤М’╥ ТА ШКОЛИ
Слово про Вчителя
25 травня наша газета писала про церемон╕ю нагородження переможц╕в Х╤╤ М╕жнародного конкурсу з укра╖нсько╖ мови ╕мен╕ Петра Яцика, яка в╕дбулась у столиц╕ нашо╖ Батьк╕вщини. ╤╤╤ м╕сце пос╕ла учениця 9 класу г╕мназ╕╖ № 8 м. Севастополя Любов Янковська, учителем яко╖ ╓ вчитель вищо╖ квал╕ф╕кац╕йно╖ категор╕╖, учитель-методист, «В╕дм╕нник осв╕ти Укра╖ни» Натал╕я Федор╕вна ╤ванко. Ми зустр╕лися з нею, ╕ ось що вона розпов╕ла про свою педагог╕чну д╕яльн╕сть, як╕й присвятила б╕льше 30 рок╕в. З дитинства Наталя дуже хот╕ла бути вчителем. ╤ саме л╕тератури. Любов до слова починалася з с╕м’╖: ск╕льки себе пам’ята╓, книги були в╕рними друзями в ╖хньому дом╕. Довгими ос╕нн╕ми й зимовими вечорами звучало художн╓ слово. Читала зазвичай мама. Доросл╕ слухали, д╕лилися враженнями. Прислухалася ╕ донька. У школ╕ вчител╕ укра╖нсько╖ та рос╕йсько╖ л╕тератури теж змогли зац╕кавити сво╖м предметом. Вагомим був ╕ вплив ╖╖ родича — письменника Павла Загребельного. П╕сля зак╕нчення Полтавського педагог╕чного ╕нституту ╕мен╕ В. Г. Короленка, який нин╕ ма╓ звання нац╕онального ун╕верситету, працювала в Кременчуц╕. ╥╖ чолов╕ком став Костянтин ╤ванко, з яким вони разом вчилися ще в 9-му клас╕. Побралися, коли в╕н навчався у Ки╖вському вищому в╕йськово-морському пол╕тичному училищ╕, ╕ на останньому курс╕ Наталя пере╖хала до нього. Р╕к працювала в м. Ки╓в╕ в школ╕ № 19. Пот╕м 6 рок╕в служили на крайн╕й П╕вноч╕. На Велику землю поверталися вже втрьох — з донечкою Наталею. Дал╕ — Москва. Чолов╕к — слухач пол╕тично╖ академ╕╖. Народження сина. Скр╕зь разом. «За чолов╕ком, як нитка за голкою», — каже Натал╕я Федор╕вна. ╤ жарту╓: «Осво╖ла другу профес╕ю — «дружина оф╕цера». П╕сля проголошення Незалежност╕ — жили тод╕ в Новоозерному — чолов╕к склав присягу народу Укра╖ни. Натал╕я Федор╕вна пригаду╓ тод╕шн╓ протистояння, як тиждень п╕д ╖хн╕ми в╕кнами нав╕ть стояли бетеери… Костянтин Опанасович був в орган╕зац╕йн╕й груп╕ В╕йськово-Морських Сил Укра╖ни ╕ брав активну участь у розбудов╕ нашого флоту в Севастопол╕, а Натал╕╖ Федор╕вн╕ довелося починати нелегку справу викладання укра╖нсько╖ мови та л╕тератури в гарн╕зонн╕й школ╕ смт. Новоозерне. До Севастополя кап╕тан ╤ рангу К. О. ╤ванко зм╕г забрати с╕м’ю т╕льки в 1996 роц╕. Натал╕ю Федор╕вну доля привела в загальноосв╕тню школу № 8, яка пот╕м стала школою-л╕це╓м, а нин╕ ╓ г╕мназ╕╓ю. У навчальному заклад╕ почали вивчати укра╖нську мову як предмет одними з перших, а 1997 року заклад отримав статус школи-л╕цею з рос╕йською ╕ укра╖нською мовами навчання. Батьки на зборах п╕дтримали ╕дею створення укра╖нських клас╕в. Учителька згаду╓, що головним завданням спочатку було нав╕ть не навчити, а прищепити д╕тям любов до укра╖нсько╖ мови ╕ культури. Уже за к╕лька м╕сяц╕в провели з╕ старшокласниками перш╕ вечорниц╕, л╕тературн╕ читання, тематичн╕ вечори. Учням ╕ батькам сподобались перш╕ кроки вчителя. Щоправда, коли д╕тей запросили на Р╕здвян╕ свята на Терноп╕льщину, батьки з пересторогою сприйняли цю пропозиц╕ю, очевидно под╕яли стереотипи. Натал╕я Федор╕вна у по╖здку взяла дочку, сина ╕ групу д╕тей з 14-о╖ школи. Та подорож була незабутньою: д╕ти поринули в прадавн╕ традиц╕╖, укра╖нський побут, мовне середовище, як╕ залишилися в ╖хн╕й пам’ят╕ на все життя. Севастопольц╕ привезли багато дарунк╕в ╕з Зах╕дно╖ Укра╖ни: портрети укра╖нських письменник╕в, книги, рушники, ╕кони, а також багато солодощ╕в. Розпов╕д╕ д╕тей ╕ вчител╕в про гостинн╕сть тернополян розтопили л╕д недов╕ри. Пригаду╓ вчителька, як пл╕дно сп╕впрацювали з Укра╖нським культурно-╕нформац╕йним центром — разом влаштовували спектакл╕, вечори, конкурси. На жаль, нин╕ ця добра традиц╕я не ма╓ свого продовження. З 2000 року Натал╕я Федор╕вна ╤ванко об╕йняла посаду заступника директора з навчально-виховно╖ роботи г╕мназ╕╖ № 8. ╥╖ педагог╕чне кредо: виховувати високодуховну особист╕сть, pозширювати знання учн╕в, розвивати п╕знавальний ╕нтерес, творчу активн╕сть, ╕нтелект. Окр╕м викладання укра╖нсько╖ мови та л╕тератури ╕ методичного самовдосконалення, вона проводить велику роботу з обдарованими д╕тьми, керу╓ науково-пошуковою д╕яльн╕стю учн╕в, педагог╕чною практикою студент╕в, методичною роботою вчител╕в г╕мназ╕╖, бере участь у робот╕ м╕ського методичного об’╓днання вчител╕в укра╖нсько╖ мови та л╕тератури. Особливо вона пиша╓ться започаткуванням шк╕льного конкурсу на кращу Наталку за твором ╤. П. Котляревського «Наталка Полтавка», який уже вийшов на м╕ський р╕вень. У г╕мназ╕╖ № 8 пл╕дно працю╓ кафедра укра╖нсько╖ мови та л╕тератури, прищеплюючи любов до мови, культури, пошану до укра╖нського народу, формуючи в учн╕в ум╕ння ╕ навички вишуканого л╕тературного мовлення, викликаючи ╕нтерес до вивчення л╕тературних та музичних твор╕в, формуючи нац╕ональний ╕нтелект ╕ моральн╕ чесноти учн╕в. На запитання, що да╓ ╖й сили вести таку багатогранну д╕яльн╕сть, першою назива╓ с╕м’ю. «Коли мене розум╕ють ╕ п╕дтримують, — каже Натал╕я Федор╕вна, — це да╓ багато житт╓вих сил. Велика п╕дтримка була в╕д мами, яка, на жаль, уже п╕шла з життя, ╕ ця втрата дуже в╕дчува╓ться». Да╓ сили розум╕ння ╕ п╕дтримка колег, а найб╕льше ╖╖ п╕дтримують усп╕хи учн╕в, «у мене дуже хорош╕ д╕ти». Вона п╕дготувала багато переможц╕в у р╕зних мовно-л╕тературних конкурсах, ол╕мп╕адах, конкурсах читц╕в. У 2010-2011 навчальному роц╕ Владислав Гус╓в — лауреат М╕жнародного конкурсу «М╕й р╕дний край», Над╕я М╕т╕на — переможець м╕ського конкурсу декламатор╕в твор╕в Лес╕ Укра╖нки ╕ переможець Х м╕ського конкурсу-захисту науково-досл╕дницьких роб╕т «Молодь у науц╕ ╕ творчост╕». Сестри Олена та ╢лизавета П╕ддубн╕ кожного року прославляють свою г╕мназ╕ю перемогами на м╕ських ол╕мп╕адах з укра╖нсько╖ мови та л╕тератури. У нин╕шньому роц╕ на м╕ському конкурс╕ читц╕в твор╕в Т. Г. Шевченка перемогу здобув учень Натал╕╖ Федор╕вни Валер╕й Романов. Уже згадувана Любов Янковська перемогла в мовно-л╕тературному конкурс╕ ╕м. Т. Г. Шевченка, ол╕мп╕ад╕ з укра╖нсько╖ мови та М╕жнародному конкурс╕ ╕мен╕ Петра Яцика ╕ тому заслужено стала стипенд╕атом Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни. Та найб╕льша перемога вчителя — це виховання справжньо╖ Людини. Пиша╓ться Натал╕я Федор╕вна ╕ педагог╕чним колективом г╕мназ╕╖, ╕ колегами-мовниками з ╕нших шк╕л, чудовою кафедрою укра╖нсько╖ ф╕лолог╕╖ м╕ського гуман╕тарного ун╕верситету ╕ мудрими наставниками — методистами каб╕нету укра╖нсько╖ мови ╤нституту п╕слядипломно╖ осв╕ти. «Мен╕ пощастило, що знаходжуся в оточенн╕ таких прекрасних людей», — каже вона. ╤ продовжу╓: «╤ на роботу хочеться йти, ╕ з рад╕стю повертаюся додому». ╥й хочеться, щоб д╕ти ╕ онуки були щасливими: росли у в╕льн╕й кра╖н╕, в╕дчували себе господарями на р╕дн╕й земл╕, щоб не зазнавала утиск╕в наша мова, щоб н╕хто не називав укра╖нц╕в хохлами. Ми — велика нац╕я з давньою культурою, сво╖ми традиц╕ями, прекрасною мовою. ╤ держава наша повинна бути д╕йсно незалежною. Як писав Великий Шевченко: «В сво╖й хат╕ своя правда, ╤ сила, ╕ воля». Н╕хто нам, окр╕м нас самих, не побуду╓ таку державу. ╤ кожен повинен почати з себе: не соромитися сво╓╖ мови, поважати свою державу, ╖╖ символи, любити й берегти свою землю, — каже п. Наталя ╕ дода╓: коли народився наш онук, донька з зятем стали говорити т╕льки укра╖нською, адже ми хочемо, щоб наш Андр╕йко ув╕брав дух укра╖нський, вир╕с справжн╕м громадянином нашо╖ держави. Треба поважати самих себе — тод╕ й до нас ставитимуться по-╕ншому. Сво╖х учн╕в Натал╕я Федор╕вна навча╓ шанувати вс╕ ╕нш╕ мови ╕ представник╕в ус╕х народ╕в, як╕ живуть у Севастопол╕. А найб╕льше профес╕йне задоволення у педагога в╕д урок╕в л╕тератури. На думку Натал╕╖ Федор╕вни, укра╖нська л╕тература наст╕льки чиста, в╕дкрита, багатоаспектна, що на ╖╖ творах можна виховувати справжню сучасну людину.
Микола ВЛАДЗ╤М╤РСЬКИЙ
УТВЕРДЖЕННЯ ЛЮБОВ╤ ДО ВСЬОГО УКРА╥НСЬКОГО
Натал╕я Федор╕вна ╤ванко — учитель, який стов╕дсотково самореал╕зувався й досягнув справжнього усп╕ху, бо за с╕мнадцять рок╕в роботи в г╕мназ╕╖ № 8 (в╕дколи пере╖хала до Севастополя) н╕коли не була байдужою до сво╓╖ справи, а дарувала й дару╓ учням, колегам щедр╕сть сво╓╖ душ╕, рад╕сть. Сво╖м життям вона утверджу╓ й любов до всього укра╖нського (держави, мови, осв╕ти, культури), ╕ добро на земл╕, ╕ людяне в людин╕. П╕дкорю╓ вс╕х Натал╕я Федор╕вна в╕рою у власне призначення, толерантн╕стю ╕, безумовно, надзвичайним талантом сп╕лкуватися, ум╕нням сп╕вчувати, досягати вза╓морозум╕ння, дружити. Варто пригадати ╖╖ перш╕ кроки на шляху розбудови саме укра╖нсько╖ г╕мназ╕╖ ╕ власне «укра╖нського життя» в Севастопол╕. Натал╕я Федор╕вна, потрапивши в незвичайну ситуац╕ю, могла задовольнитися роллю ╕нтел╕гентно╖ дружини, матер╕. Однак це не в ╖╖ характер╕ (вона ж з роду Загребельних!) ╕ мала приклад сили духу сво╓╖ мами та Павла Архиповича, яких обожнювала ╕ продовжу╓ любити, хоч вони вже п╕шли у в╕чн╕сть. См╕ливо ступила на тернисту дорогу разом ╕з чолов╕ком Костянтином Опанасовичем: в╕н — п╕дн╕мати укра╖нський флот, а вона — укра╖нську школу, укра╖нське слово. Стикалися з труднощами, несприйняттям, були неймов╕рн╕ зусилля, велик╕ духовн╕ затрати, були й хвилини в╕дчаю. Але залишались в╕ра в кращ╕ зм╕ни ╕ бажання д╕яти. Завжди пл╕ч-о-пл╕ч, завжди п╕дтримуючи одне одного, вони не покладаючи рук працювали. Пам’ятаю, як т╕шилася, коли Костянтин Опанасович допом╕г знайти спонсора ╕ придбати мебл╕, в╕деотехн╕ку для ╖╖ першого укра╖нського класу, коли приходив на зас╕дання кафедри укра╖нознавства (яке вона очолювала) ╕ п╕дбадьорював молодих колег, коли орган╕зовував екскурс╕╖ на укра╖нськ╕ корабл╕, коли долучався до обговорення створення потужного укра╖нського колег╕уму (який, на превеликий жаль, ╕сну╓ ще сьогодн╕ лише в проект╕), коли п╕дтримував ╖╖ об╕йняти одночасно посаду завуча й в╕дданого вчителя. Ус╕х гарних, корисних сп╕льних справ, зроблених за ц╕ роки, й не перерахувати. Так╕ подружн╕ стосунки, таке служ╕ння благородн╕й справ╕ можуть викликати т╕льки захоплення й повагу! Дуже багато зробила Натал╕я ╤ванко для п╕дняття престижу г╕мназ╕╖ № 8. Сьогодн╕ цей навчальний заклад — один з найкращих у м╕ст╕, не ╕сну╓ в ньому ╕ проблеми з набором у класи з укра╖нською мовою навчання (дай, Боже, щоб ╕ дал╕ так було). У г╕мназ╕╖ навчаються талановит╕ учн╕, переможц╕ багатьох всеукра╖нських ╕ м╕ських конкурс╕в, ╕ б╕льш╕сть ╕з них кожного року — вихованц╕ Натал╕╖ Федор╕вни. Так, зокрема, перш╕ учасники заключного (четвертого) етапу ол╕мп╕ади з укра╖нсько╖ мови й л╕тератури в╕д м. Севастополя — це учн╕ Натал╕╖ Федор╕вни, ╕ цього року знову-таки у склад╕ севастопольсько╖ команди — Любов Янковська, ╖╖ учениця, як╕й не вистачило до призового м╕сця всього 0,5 бала. Як╕ щаслив╕ були Натал╕я Федор╕вна й Люба, коли отримували у травн╕ цього року нагороду в театр╕ ╕мен╕ ╤. Франка за перемогу в надзвичайно престижному й патр╕отичному мовному конкурс╕ ╕мен╕ Петра Яцика. Для м╕ського методичного об’╓днання укра╖нських словесник╕в г╕мназ╕я № 8 ╓ базою проведення багатьох заход╕в, сем╕нар╕в, курс╕в п╕двищення квал╕ф╕кац╕╖ тощо. Учителям завжди затишно перебувати тут, бо зустр╕ча╓ ╖х лаг╕дна усм╕шка й тепле слово Натал╕╖ Федор╕вни. ╤ я, коли переступаю пор╕г г╕мназ╕╖, завжди зупиняюсь б╕ля стенда з╕ словами г╕мну г╕мназ╕╖, автор якого — ╤ванко Н. Ф., ╕ в╕дчуваю почуття гордост╕, радост╕ в╕д того, який славний учитель ╓ в наш╕й севастопольськ╕й ф╕лолог╕чн╕й родин╕. Насамк╕нець хочеться висловити Натал╕╖ Федор╕вн╕ щир╕ слова шанування, подяки за багатол╕тню самов╕ддану працю, спрямовану, у першу чергу, на утвердження поваги й любов╕ до всього укра╖нського.
Валентина ЛОПАТЮК, методист Севастопольського ╕нституту п╕слядипломно╖ осв╕ти
"Кримська Свiтлиця" > #35 за 31.08.2012 > Тема "Українці мої..."
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=10699
|