Версiя для друку Обговорити в форумi

Бібліотеку «Кримської світлиці» поповнила подарована письменником із Закарпаття Мирославом Дочинцем книга «Многії літа, благії літа», яка за рейтингом «Книжка року-2010» увійшла до списку найпопулярніших видань України. Пропонуємо увазі читачів уривок з цієї книги і запрошуємо до нашої «Світличної» бібліотеки!

(Закінчення. Поч. у № 14-29)

Дотримуватися розкладу і життєвого плану — то лише спочатку здається нудним і складним заняттям. Якщо бути наполегливим, нудьга вивітриться, дисципліна стане звичкою, необхідністю. Якщо вносити в своє життя порядок, — помножуються і час, і сили. І порядок сам веде тебе по життю.
Кожен листок у дерева порахований. Кожен листок знає, для чого він дереву. Що ж тоді казати про людину?! Добрий кінь наперед знає, на який камінь покладе копито. Так і ви йдіть своєю дорогою. Мудрість і мужність допоможуть вам пройти її гідно і гарно.
Все твоє вміння, мудрість, сила, майстерність нічого не варті, якщо не буде в тобі віри в майбутню перемогу твоєї справи.
Але не домагайся перемог за будь-яку ціну. У кожній перемозі є зернина поразки, гіркоти. З одної ж квітки бджола бере мед, а павук — отруту. Найбільш жадана перемога — над собою. Найбільш корисна — якщо ворога зробиш своїм другом.
Не похваляйся своєю досконалістю, бо людина не досконала. Не потішайся зі своєї доброти, бо навіть Ісус просив не називати його добрим. Направду добрий лише Отець Небесний. Не дратуй нужденних своїм благополуччям. Серед сліпих заплющуй одне око.
Мій дід ніколи не застуджувався. Коли відчував нежить, увечері лікувався за рецептом, якого навчив його бессарабський циган. Запарював кухоль червоного вина, вкидав стручок червоного перцю, ложку меду і дрібку кориці. Споживав це маленькими ковтками і лягав на печі під овечі шкури. Вранці був здоровий.
Якщо добре придивитися: друг і ворог — це дві половини одного тіла. І чужого, і твого.
Виберіть у лісі листяне дерево, яке вам подобається. Обхопіть стовбур руками, притуліть до нього чоло, груди, живіт, коліна. Попросіть собі від дерева сили й здоров’я. Стійте так до 20 хвилин, якщо не втомитесь. Можете відчути кволість серця або навпаки — прискорене биття. То дерево лікує вас.
Дітей виховуйте м’якою правдою і твердою любов’ю.
Будь-яка любов — благо. Будь-яка.

КРУПИНКИ МУДРОСТІ ВІД А. ВОРОНА

Гіркі тому віки, кому треба ліки.
Вечір покаже, який був день.
Хто мало хоче — много не дістане.
Дірявий міх нико не наповнить.
У п’яниці цураві ногавиці.
Много цвіте, а мало достигає.
Чим ся сказиш (зіпсуєш), тим ся і поправиш.
Очам страшно, а руки вчинять.
Із-за дурної голови ноги не мають спокою.
Нехотя-нехотя з’їж і крихотя.
Де хліб і вода — не буде голода.
Цімбори (друзі) — злодії твого часу.
Кіть не маєш ворогів — щастя тя лишило.
Якщо чоловік знає міру, то знає все.
Жити надійся, вмирати ладися.
Хижа — не церква, люди — не ангели.
Над іншими посмієшся — над собою поплачеш.
Імив — тягни, зірвалося — не твоє було.
Кінь на чотирьох ногах, а шпортається.
Коби здоров’я, а гріхи будуть.
Доки молотиш, доти чир колотиш.
Де все гостина — там голод дихає в спину.
Многі ворони і коня вбалять.
Кого болить, най ся гоїть, а ко ся лічить — тот ся калічить.
Не той сильний, ко б’є, а той, ко удержить.
Ко ніж має, тот і солонину ріже.
Ніщо так не гріє, як лопата.
Душа не зношується, як топанки.
Розум силі не завада.
Ситий пес із горазду біситься.
Під кінець батут лускає.
Маленька грудка, але сиру.
Щербатий погар не б’ється.
Здоровому кірочка, хворому — курочка.
Хоч горі, хоч долі — не є так, як домі.
Глибока вода не каламутиться.
Покора стіну пробиває.
Розумний пес на вітер не гавкає.
Чесному честь і під лавицею.
Добре далеко розходиться, а недобре ще далі.
Робиш добро — не лайся. Робиш зло — зла варуйся.
Добре діло роби сміло.
За науку цілуй в руку.
Мовчання гнів гасить.
Не обходь живого, не глядай мертвого.
Чужоє не бери, своє не попусти.
Зароблена копійка ліпша за крадений рубель.
Вечерю не зич — без боргу встанеш.
Ліпше своє латаноє, як чужоє хапаноє.
Кедь робиш махом — піде прахом.
Не лакомся, Грицю, на дурницю.
Правду в болоті не затопчеш.
Ко бреше — тому легше. А ко правдує — бідує.
Пси виють, а місяць світить.
Вола в’яжуть мотузом, а чоловіка — словом.
Ко мовчить, тот двох навчить.
Не роби з писка вершу.
Від теплого слова і лід розмерзне.
Слово старше за гроші.
Тихо ходи, густо міси.
Не крути словом, як пес хвостом.
Не кажи, що знаєш, та знай, що говориш.
Дурний язик голові не цімбор.
Орел мух не ловить.
Що буде, те буде, а двох смертей не буде.
Пішого орла і ворона клюне.
На смілого пес гавкає, а бояжка кусає.
Кедь боїшся — не роби, а зробив — не бійся.
Не все, що сіре, вовк.
І смілого вовки з’їдять.
Ко зі страху вмирає, то тому свині дзвонять.
Держи ноги в теплі, голову в холоді, черево в голоді — не будеш хворіти, будеш довго жити.
Менше ходи в гості — здоровіші будуть кості.
Череп’я довше живе, як цілий горнець.
Як на душі, так і на тілі.
Весело думаєш — здорово живеш.
Краса до вінця, а розум до кінця.
Який корч, такий і прутик.
Від кривого дерева крива й тінь.
Немає ліпшого цімбора, як добра жона.
Живіть між собою, як риба з водою.
Хижу руки підпирають.
Чоловік пахне вітром, а жона — димом.
Від свого роду не бреди через воду.
Хто приходить рано, тому дано.
Звідки прийшло, туди й пішло.
Не звідай старого, звідай толкового.
Позирай під ноги: гроші не найдеш, зате ніс не розтовчеш.
Не все перескакуй, деколи й перелізь.
Не бійся, не журися, але сокотися.
Наперед не висувайся, а ззаду не лишайся.
Ко звідає, тот не блудить.
Не кивай нікого і не бійся нічого.
Ко в дорозі, тот і під возом, і на возі.
Далеко, та легко, а близько, та слизько.
Ко крутим путьом ходить, тот дома не ночує.
Пожалієш гвоздик, загубиш підкову.
Коли орати, а коли — на пищальці грати.
Ко сіє, тот ся надіє.
Не земля родить, а руки.
Чужим потом не нагрієшся.
Срібло-злото тягне в болото.
Біда вимучить, біда й виучить.
Голого ремінь гріє.
Яка приправа — така й потрава.
Добре все знати, та не все робити.
На чужій стороні поклонися й вороні.
Кедь мусиш, то й камінь укусиш.
На чужому полі не є волі.
З панами не міряйся руками.
Когут не запіє, а день буде.
Біда розум гострить.
На всяку гадину — своя рогачка.
Глядай не долю, а волю.
З однієї рісочки вінок не сплетеш.
Дома і солома їдома.
Вчися не до старости, а до смерти.
Яка головочка, така й бесідочка.
Доки розумний думає, дурний уже робить.
Порожня бочка шумить, а повна мовчить.
Око далеко видить, а розум дальше.
* * *
(Замовити книжку можна за тел.: (03131) 2-20-02 в м. Мукачеві або моб. 050-671-37-17. Є також переклад російською мовою.
Дочинець Мирослав Іванович, вул. Луки Дем’яна, 5, м. Мукачево, 89608
е-mail:mido.mukachevo@rambler.ru)

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #30 за 27.07.2012 > Тема "Душі криниця"