Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4600)
З потоку життя (7298)
Душі криниця (4291)
Українці мої... (1719)
Резонанс (2369)
Урок української (1007)
"Білі плями" історії (1873)
Крим - наш дім (1481)
"Будьмо!" (273)
Ми єсть народ? (257)
Бути чи не бути? (479)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (284)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
СТО ╤СТОР╤Й ВИЗВОЛЬНО╥ В╤ЙНИ
Ц╕ книги – п╕дручники з геро╖зму…


ПОВСТАНЦ╤
Укра╖нський календар


«ТРИП╤ЛЛЯ. СПОЧАТКУ БУЛА ГЛИНА»
Коли фараон Джосер вибирав м╕сце для найдавн╕шо╖ велико╖ п╕рам╕ди ╢гипту, двохтисячол╕тня...


ПЕЧАТКИ НАШО╥ ДЕРЖАВНОСТ╤
Одним ╕з найвагом╕ших св╕дчень ╕снування державност╕ ╓ печатки…


РУСЬ – СПАДОК УКРА╥НИ
Виставка ╓ сп╕льним проектом Укра╖нського ╕нституту нац╕онально╖ пам’ят╕ та Нац╕онального...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #26 за 29.06.2012 > Тема ""Білі плями" історії"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#26 за 29.06.2012
БОЙКИ – УКРА╥НСЬКИЙ ЕТНОС КАРПАТ ╤ ДОНЕЧЧИНИ

«Круглий ст╕л» з такою назвою в╕дбувся нещодавно в Донецьку. ╤н╕ц╕аторами виступили Донецький в╕дд╕л Всеукра╖нського об’╓днання ветеран╕в (ВОВ) ╕ Товариство бойк╕в Донеччини. Зас╕дання в╕дкрила Св╕тлана Кузн╓цова — заступник голови Донецько╖ облдержадм╕н╕страц╕╖ у справах нац╕ональностей та рел╕г╕й. Вона п╕дкреслила: «╤сторично склалося, що Донбас ╓ багатонац╕ональним утворенням, й адм╕н╕страц╕я област╕ намага╓ться допомагати у розвитку кожно╖ нац╕ональност╕. ╤з здобуттям незалежност╕ стало можливим говорити про депортац╕ю деяких народ╕в, що в╕дбувалась за радянських час╕в. Зараз ми з╕брались, щоб висв╕тлити питання народност╕ бойк╕в, як╕ були переселен╕ на Донеччину в 1951 роц╕».
В╕ктор Прокопчук, голова Донецького ВОВ, розпов╕в, що до 1941 року майже 2 м╕льйони бойк╕в жили в Карпатах, займали площу 15 тисяч квадратних к╕лометр╕в уздовж р╕ки Сян, займались г╕рським землеробством, розводили коней, овець та особливо полюбляли вол╕в, яких у велик╕й к╕лькост╕ доставляли для потреб Австр╕йського ╕мператорського двору. Це був працьовитий ╕ волелюбний народ, нав╕ть склалось присл╕в’я: «З бойка служки не буде». Саме бойки п╕д кер╕вництвом легендарного Захара Беркута колись зупинили татаро-монгольську навалу у Карпатах, тод╕ ж частина з них переселилась до Полтавщини. ╥хн╕м фольклором ╕ патр╕архальним укладом життя захоплювався ╤ван Франко. Нин╕ робляться спроби досл╕дити походження см╕ливих горц╕в, б╕льш╕сть досл╕дник╕в схильн╕ пор╕внювати ╖х з кельтами на п╕дстав╕ старовинних звича╖в, орнамент╕в вишивки, що м╕стять вписан╕ квадрати, й нав╕ть особливостей кров╕. ╤ ось цих невтомних трудар╕в радянська влада взялась наполегливо знищувати, як т╕льки опинилась на теренах Зах╕дно╖ Укра╖ни в 1939 роц╕. Понад п╕вм╕льйона бойк╕в було розпорошено по Укра╖н╕ впродовж 1944-1951 рок╕в.
Про видатних бойк╕в розпов╕ла Людмила Болонова. Гетьман Петро Сагайдачний, президент ЗУНР Августин Волошин, пров╕дник ОУН Степан Бандера — вже одних цих ╕мен достатньо, щоби уславити будь-яку нац╕ю. А ск╕льки в╕рних син╕в з Бойк╕вщини стали у лави ОУН-УПА, захищаючи р╕дн╕ земл╕, — важко ╕ порахувати. Сл╕д зазначити, що ╕нтел╕генц╕я Бойк╕вщини, яка охоплювала Льв╕вську, ╤вано-Франк╕вську област╕, Закарпаття, частину Словаччини ╕ Польщ╕, — завжди була нац╕онально св╕домою. У 1927-1929 роках ╕нтел╕генти створили у Самбор╕ музей бойк╕в, який проводив велику просв╕тницьку роботу, об’╓днуючи нац╕ю, й був оплотом протид╕╖ польськ╕й влад╕. При радянськ╕й влад╕ музей ╕ товариство бойк╕в були знищен╕, орган╕затори запроторен╕ до Сиб╕ру. Нин╕ голова бойк╕в Любомир Сикора поновив цей етн╕чний осередок духовност╕.
Людмила Огн╓ва, голова Донецького в╕дд╕лу Союзу Укра╖нок, розпов╕ла присутн╕м про ╓диного вояка УПА в Мар╕упол╕ бойка Любомира Гудза (Орлика), що дос╕ веде активну д╕яльн╕сть на користь Укра╖ни. «Брязк╕т меч╕в л╕пший в╕д сл╕в» — про цей бойовий висл╕в бойк╕в нагадав присутн╕м головний редактор газети «Укра╖на козацька» Ант╕н Бобир. Бойки завжди вм╕ли захищати р╕дну землю, починаючи в╕д Захара Беркута ╕ до Степана Бандери, Андр╕я Мельника. Герой В╕дня Юр╕й Кульчицький не лише врятував столицю Австр╕╖, але й привчив ╓вропейц╕в пити каву. Славетн╕ митц╕ — письменник ╤ван Франко, художник Панас Заливаха, меценат Петро Яцик — назавжди залишаться у серцях вдячних укра╖нц╕в.
Фах╕вець ╕з геолог╕╖ Людмила Богун розпов╕ла, що мешканц╕ Карпат, зокрема бойки, живуть у зон╕ п╕двищено╖ сейсм╕чност╕, котра належить до широтного сейсм╕чного поясу Земл╕. Тому вони дуже емоц╕йн╕, чутлив╕ саме до м╕сця народження у р╕дних горах, не прагнуть ╕нших земель, але захищають власн╕ в╕д нападник╕в. Нав╕ть нац╕ональн╕ костюми та ╖хн╕ кольори схож╕ з ╕ншими народами ц╕╓╖ сейсм╕чно╖ зони проживання. В╕дтак, насильне переселення бойк╕в з г╕р у степов╕ райони П╕вдня Укра╖ни вплинуло на депортованих не лише ззовн╕, р╕зкою зм╕ною кл╕матичних умов проживання, але й зм╕нило ╖хню внутр╕шню, можливо, генетичну структуру.
Голова Сп╕лки укра╖нсько╖ молод╕ з Тельман╕вського району В╕ра Куцманд та вчителька села Мирне Ганна Лисенко пов╕домили, що нин╕ у них мешка╓ 4-5 покол╕ння переселенц╕в. Це чемн╕, культурн╕ люди, котр╕ намагаються збер╕гати нац╕ональн╕ традиц╕╖, особливост╕ мови. Вони пишуть в╕рш╕, де згадують важке минуле, й сп╕вають чудов╕ бойк╕вськ╕ п╕сн╕. Ж╕нки з ансамблю «Л╕лея» (Слов’янський район, кер╕вник Н. Гудова) у чудових зелених строях з в╕нками на головах, що нагадувало л╕сових мавок, виконали п╕сн╕ «Не ходи, козаче», «Вишита калина».
Дуже емоц╕йно виступила студентка з с. М╕чурине ╤рина Петренко. «Я ╓ вт╕ленням гасла «Сх╕д ╕ Зах╕д разом», бо в мо╖х жилах тече кров матус╕-бойк╕вчанки й татуся з Донеччини», — наголосила д╕вчина. П╕сля Друго╖ св╕тово╖ в╕йни обм╕ни населенням були популярними у вир╕шенн╕ проблеми нац╕ональних меншин. Так, масов╕ переселення укра╖нц╕в з Польщ╕ проводилося в чотири етапи: 1944-1946 рр. — «обм╕н населенням»; 1947 р. — акц╕я «В╕сла»; 1948 р. — демаркац╕я державного кордону м╕ж СРСР  ╕ Польщею; 1951 р. — обм╕н д╕лянками державних територ╕й. Загалом було переселено 543 тис. ос╕б.
Проведенню депортац╕╖ 1951 року передував догов╕р, укладений 15.02.  1951 р., зг╕дно з яким СРСР поступався Польськ╕й республ╕ц╕ д╕лянкою площею 480 кв. к╕лометр╕в у Дрогобицьк╕й област╕, а взам╕н одержав таку ж за обсягом територ╕ю Любл╕нського во╓водства.
Ольга Максименко ╕з с. Зван╕вка Артем╕вського району доповнила, що особлив╕стю депортац╕╖ у 1951 роц╕ ╓ виселення вс╕х мешканц╕в, незважаючи на нац╕ональну приналежн╕сть. До того ж виселен╕ були позбавлен╕ права обирати м╕сце майбутнього перебування. Таким чином компарт╕йно-кадеб╕стський режим вир╕шував к╕лька проблем: залюднював малозаселен╕ степов╕ райони Стал╕нсько╖ (Донецько╖), Херсонсько╖, Микола╖всько╖ та Одесько╖ областей; проводив денац╕онал╕зац╕ю ╕ русиф╕кац╕ю переселенц╕в; л╕кв╕довував соц╕альну базу укра╖нського п╕дп╕лля на вим╕няних територ╕ях. Але, незважаючи на вс╕ труднощ╕, бойки дос╕ збер╕гають сво╖ звича╖, п╕сн╕ та кул╕нарн╕ уподобання. Ц╕ла група артем╕вських бойк╕вчан ╕з Зван╕вки виконала справжню переселенську п╕сню «За нашою стодолою видно чуже село».
Голова Товариства бойк╕в Донеччини Юр╕й Корнацький ознайомив присутн╕х ╕з л╕тературою щодо питання бойк╕в, яку в╕н збира╓ багато рок╕в, ╕ запевнив активних сп╕вв╕тчизник╕в, що буде сприяти ╖хн╕й участ╕ у щор╕чному фестивал╕ «Бойк╕вськ╕ фестини», що восени проводяться у Карпатах. Св╕тлана Кузн╓цова зазначила, що Донецька облдержадм╕н╕страц╕я надасть ф╕нансову допомогу талановитим представникам Бойк╕вщини на Донеччин╕. Мелод╕йн╕ п╕сн╕ дружн╕х бойк╕вчан ще довго лунали залами обласно╖ б╕бл╕отеки ╕м. Н. Крупсько╖, де проводився зах╕д, привертаючи увагу ╖╖ в╕дв╕дувач╕в.

╤рина МОЛЧАНОВА,
член Всеукра╖нського об’╓днання ветеран╕в, журнал╕ст

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #26 за 29.06.2012 > Тема ""Білі плями" історії"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=10460

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков