"Кримська Свiтлиця" > #25 за 20.06.2003 > Тема "Душі криниця"
#25 за 20.06.2003
Фронтова поезія
Поети-воїни
Григорій ДОНЕЦЬ 22 ЧЕРВНЯ 1941 РОКУ Фронтовий сонет
Червнева рань. Тривога. І солдати З наметів поспішають ген туди, Де б'ють фашистські штурмові гармати, Гримлять за містом бронепоїзди.
Над Перемишлем виють "мессершмітти", І кров'ю повниться, клекоче Сан. Верба схилила край дороги віти, Під нею, помираючи від ран,
Лежить боєць... Сумні "Останні вісті". Війни лютує грізна круговерть. ...На ворога ідуть артилеристи.
Ідуть на кулі, на вогонь, на смерть. І будуть довго ще і падати, і йти, Щоб покарати зло, перемогти. Червень 1941 р. під Перемишлем.
Андрій МАЛИШКО * * * Запалали огні за долиною синього неба, Самольоти гудуть, бо на захід фронти і фронти. Україно моя, мені в світі нічого не треба, Тільки б голос твій чути і ніжність твою берегти. ... Україно моя, далі, грозами свіжо пропахлі, Польова моя мрійнице. Крапля у сонці з весла. Я віддам свою кров, свою силу і ніжність до краплі, Щоб з пожару ти встала, тополею в небо росла. 1942 р.
Олесь ГОНЧАР ЗНАМЕНО ПОЛКУ Я завтра їду в Україну, Яку покинув так давно. Цілую, ставши на коліно, Своє полкове знамено. Дивлюсь на нього я востаннє У нез'ясованій журбі. Всю кров мою, мої скитання Воно зібрало у собі.
Мій стяг! Моя червона птице, Усе з тобою ожива. Вже бачу: хмарою куриться Шляхів нестямних курява.
Вже бачу: стоїмо по груди В траншеях в крижаній воді. Ані хвороби, ні простуди, Ні сталь - не брали нас тоді.
Звитягу нашу, наші болі, Полеглих друзів імена Читаю на шовковім полі Свого ясного знамена.
Прощай, мій стяг, і не тьмарися: На багрянім твоїм крилі У дзвоні, в зойках пронеслися Моїх поривів кораблі.
Усе, що разом пережито, В походах вистраждано, - все, Я знаю, інший гордовито Прапороносець понесе! 1945 р.
Грицько БОЙКО Я ДУМКАМИ І СЕРЦЕМ З ТОБОЮ
Батьківщина моя золота! Я думками і серцем з тобою! З чужини тебе син привіта, Що для тебе йде завтра до бою.
Тут, в окопі, в землянці сирій, Де ми ділимо радість і горе, Повсякчасно в уяві моїй Чебрецеві донецькі простори.
І хоч зараз за Віслою я, Хоч кругом незнайома країна, Ти зі мною, Вітчизно моя! Ти зі мною, моя Україна!
Я іду крізь нещадні бої За твою віковічну свободу, За майбутність моєї сім'ї, За щасливу майбутність народу! 6 січня 1945 р.
"Кримська Свiтлиця" > #25 за 20.06.2003 > Тема "Душі криниця"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=993
|