"Кримська Свiтлиця" > #1 за 29.07.2011 > Тема "Українці мої..."
#1 за 29.07.2011
НЕ ЗАВДЯКИ, А ВСУПЕРЕЧ...
Петро ВОЛЬВАЧ: «ВСЕ, ЧОГО ДОСЯГЛА УКРА╥НСЬКА ГРОМАДА КРИМУ ЗА 20 РОК╤В НЕЗАЛЕЖНОСТ╤ УКРА╥НИ, ЗД╤ЙСНЕНО САМОТУЖКИ НЕ ЗА П╤ДТРИМКИ ЦЕНТРАЛЬНИХ ОРГАН╤В ВЛАДИ, А ВСУПЕРЕЧ ╥╥ СТРАУСИН╤Й ПОЗИЦ╤╥...» Цього року лауреатом прем╕╖ ╕м. Дмитра Нитченка став ще один «св╕тличанин», голова Громадсько╖ ради «Кримсько╖ св╕тлиц╕», голова Кримсько╖ ф╕л╕╖ НТШ, письменник, публ╕цист, в╕домий симиренкознавець академ╕к Петро Вольвач. Дмитро Нитченко в╕домий як великий подвижник укра╖нського слова. Письменник, журнал╕ст, критик, л╕тературознавець, педагог, меценат - ось лише деяк╕ гран╕ з творчо╖ д╕яльност╕ ц╕╓╖ ун╕кально╖ людини. Впродовж десятил╕ть, живучи на чужин╕ в Австрал╕╖, в╕н писав книжки, рецензував найвагом╕ш╕, найактуальн╕ш╕ твори, що виходили укра╖нською мовою в д╕аспор╕. Засновуючи прем╕ю ╕мен╕ Дмитра Нитченка, Л╕га укра╖нських меценат╕в разом ╕з доньками великого благод╕йника Лесею Ткач та Галиною Кошарською вир╕шили в╕дзначати нею саме тих, хто активно пропагу╓ укра╖нську книжку, укра╖нське друковане слово. Петро Васильович Вольвач - один ╕з подвижник╕в укра╖нського слова в Криму, тож вручення йому ц╕╓╖ престижно╖ прем╕╖ абсолютно законом╕рне. Редакц╕я «Кримсько╖ св╕тлиц╕» щиро в╕та╓ Петра Васильовича Вольвача ╕з заслуженою в╕дзнакою ╕ бажа╓ йому нових творчих здобутк╕в на кримськ╕й укра╖нськ╕й духовн╕й нив╕! Пропону╓мо читачам ознайомитися з╕ словом, з яким лауреат звернувся до присутн╕х п╕д час вручення йому прем╕╖ у м. Ки╓в╕. Високоповажне товариство! Присудження прем╕╖ великого укра╖нського патр╕ота та щиросердного мецената Дмитра Нитченка – величезна честь для мене. Добре усв╕домлюю, що це не лише оц╕нка мого скромного внеску у в╕дстоювання укра╖нсько╖ державност╕ та укра╖нського слова в Криму, але й велика увага ╕нтелектуально╖ сп╕льноти Укра╖ни до кримсько╖ проблематики та дол╕ майже 1 м╕льйона зрос╕йщених укра╖нц╕в. На жаль, нав╕ть на двадцятому роц╕ незалежност╕ Укра╖ни укра╖нц╕ Криму обд╕лен╕ державною увагою, в╕рн╕ше, в╕ддан╕ владою на поталу сус╕дн╕й держав╕, перебувають у стан╕ внутр╕шньо╖ д╕аспори. Все, чого досягла укра╖нська громада Криму за 20 рок╕в незалежност╕ Укра╖ни, зд╕йснено самотужки не за п╕дтримки центральних орган╕в влади, а всупереч ╖╖ страусин╕й позиц╕╖. Особисто я маю пряме в╕дношення до в╕дродження кримського укра╖нства. За цей час для консол╕дац╕╖ нац╕онал-патр╕отичних сил на п╕востров╕ ми провели два конгреси укра╖нц╕в Криму. Под╕бн╕ конгреси в╕дбувалися також у Севастопол╕ та на П╕вденнобережж╕. ╢ нам╕р провести до вибор╕в наступний трет╕й конгрес. Укра╖нська громада Криму ╕н╕ц╕ювала в 1992 роц╕ створення першо╖ укра╖номовно╖ газети «Кримська св╕тлиця». Упродовж 18 рок╕в на п╕востров╕ вона була осередком ╓днання та нац╕онально╖ консол╕дац╕╖ укра╖нського населення, ╓диним державотворчим рупором та нос╕╓м нац╕онально-патр╕отичних ╕дей. В останн╕ 10 рок╕в я був головою ╖╖ громадсько╖ Ради. За «Св╕тлицю» ми воювали до «останнього патрона». На жаль, в останн╕ роки помаранчево╖ влади, не без участ╕ м╕н╕стра культури пана Вовкуна та деяких лженац╕онально-патр╕отичних пол╕тичних сил, секретар╕ату Президента, газету знищили, редактора зв╕льнили та порушили проти нього крим╕нальну справу. Проте нав╕ть рег╕ональна влада та п╕двладн╕ ╖й суди вс╕ звинувачення в╕дкинули, а редактора поновили на робот╕. Мав в╕дношення ╕ до створення в Криму Собору Р╕вноапостольних княз╕в Володимира та Ольги у м. С╕мферопол╕ УПЦ Ки╖вського патр╕архату, який користу╓ться величезним авторитетом серед мирян. Незважаючи на шалений спротив м╕сцевих чиновник╕в ╕ при ц╕лковит╕й байдужост╕ ки╖всько╖ влади, нам все-таки вдалося в╕дкрити в Криму 7 укра╖номовних шк╕л. Це тод╕, коли питома вага укра╖нц╕в на п╕востров╕, нав╕ть за фальшивою радянською статистикою, склада╓ 25 в╕дсотк╕в. Не без мо╓╖ участ╕ в╕дбувалося також створення у С╕мферопол╕ нин╕ зразково╖ Укра╖нсько╖ школи-г╕мназ╕╖, до яко╖ ╕снують шален╕ конкурси. У ц╕й справ╕ за час╕в президентства Леон╕да Кучми влада п╕дставила нам плече. На жаль, нам так ╕ не вдалося в╕дкрити у Криму дитяч╕ укра╖номовн╕ заклади. Окрем╕ групи у дитсадках, так, як ╕ укра╖номовн╕ класи, не вир╕шують цю болючу проблему, а заганяють ╖╖ у глухий кут, у безвих╕дь. Без укра╖номовних дитячих навчальних заклад╕в та шк╕л по всьому Криму ми не подола╓мо подальше зрос╕йщення укра╖нського населення, яке нин╕ ведеться шаленими темпами. У Криму зараз ╕сну╓ дв╕ укра╖номовн╕ передач╕ на ДТРК «Крим» - «Р╕дна хата» та «Млин». ╥х веде висококвал╕ф╕кований тележурнал╕ст Олександр Польченко. Мен╕ доводиться досить часто виступати на цих програмах. ╢ укра╖номовн╕ передач╕ ╕ на кримському рад╕о. Я досить т╕сно сп╕впрацюю з укра╖нською редакц╕╓ю та з дитячою студ╕╓ю «Св╕танок» при С╕мферопольському будинку дитячо╖ творчост╕, якою керу╓ заслужений прац╕вник культури Укра╖ни Алла Петрова. З композиц╕╓ю «Платон╕в хут╕р» про життя та д╕яльн╕сть всесв╕тньов╕домого укра╖нського ученого-сад╕вника та помолога Левка Симиренка ми в╕дв╕дали не лише його батьк╕вщину – Черкащину, але й к╕лька м╕ст Укра╖ни. Вихованц╕в ц╕╓╖ студ╕╖, лауреат╕в всеукра╖нських ╕ м╕жнародних прем╕й, запрошують щор╕чно на державн╕ заходи до Ки╓ва та Канева. Упродовж 50 рок╕в я вивчаю життя та творчу спадщину видатних укра╖нських учених Левка та Володимира Симиренк╕в та вс╕╓╖ симиренк╕всько╖ родини. Завдяки ╖хн╕й д╕яльност╕ ця славетна родина та ╖╖ величезна творча спадщина нин╕ повернулися в укра╖нську ╕стор╕ю ╕ науку. Не без мо╓╖ участ╕ в╕дбулося створення музею «Родина Симиренк╕в» на ╖хн╕й батьк╕вщин╕ на Черкащин╕. До 150-р╕ччя в╕д дня створення симиренк╕всько╖ родинно╖ Свято-Тро╖цько╖ церкви ╖╖ кап╕тально в╕дбудували. В╕дродили ми також ╕ знищений б╕льшовиками родинний цвинтар навколо симиренк╕всько╖ церкви. Упродовж 60 рок╕в на ньому був сатанинський танцювальний майданчик. Ми ╕н╕ц╕ювали вшанування на державному р╕вн╕ 150-л╕ття в╕д дня народження Л. П. Симиренка в 2005 роц╕ ╕ зд╕йснили перевидання ╕ видання першого та другого том╕в фундаментально╖ науково╖ прац╕ ученого «Кримське промислове плод╕вництво», видали три томи монограф╕╖ «Л. П. Симиренко – фундатор укра╖нського промислового сад╕вництва» та книгу «Л. П. Симиренко ╕ Крим». Нин╕ проводимо п╕дготовчу роботу ╕з вшанування 120-л╕ття в╕д дня народження одного з найяскрав╕ших представник╕в славетно╖ симиренк╕всько╖ науково╖ школи професора Володимира Симиренка. Я ╓ членом орган╕зац╕йного ком╕тету з вшанування 100-л╕ття в╕д дня народження видатно╖ майстрин╕-вишивальниц╕, Героя Укра╖ни В╕ри Ро╖к. Вона не дожила до юв╕лею п╕вроку. Укра╖нська громада ╕ Кримська ф╕л╕я наукового товариства ╕м. Тараса Шевченка клопоталися перед Президентом В╕ктором Ющенком про присво╓ння майстрин╕ високо╖ державно╖ нагороди. Незважаючи на Постанову Верховно╖ Ради Укра╖ни про вшанування 100-р╕ччя в╕д дня народження В╕ри Ро╖к, кримська влада нав╕ть не створила оргком╕тет ╕ вс╕ляко протид╕яла проведенню цього важливого заходу. Б╕льш╕сть заход╕в орган╕зову╓ ╕ проводить громадський ком╕тет та укра╖нськ╕ громадськ╕ орган╕зац╕╖. Кримськ╕ високопосадовц╕ фактично про╕гнорували ще одну важливу дату – 140-р╕ччя в╕д дня народження Лес╕ Укра╖нки. Будинок-музей Лес╕ Укра╖нки у Ялт╕ перебува╓ в авар╕йному стан╕ ╕ потребу╓ кап╕тального ремонту. За роки незалежност╕ Укра╖ни знищено також Ялтинський будинок-музей Степана Руданського. Цього року виповню╓ться 150 рок╕в в╕д його при╖зду до Ялти. Останн╕ми роками на його будинку демонтовано також ╕ мемор╕альну дошку. Тож сьогодн╕ в Ялт╕ н╕що не нагаду╓ про перебування в Криму великого поета, талановитого л╕каря ╕ першого почесного громадянина м╕ста. На п╕дтримку укра╖нсько╖ культури в бюджет╕ автоном╕╖ майже не вид╕ля╓ться кошт╕в. У той же час кримська влада щор╕чно проводить показне свято «Великое Русское Слово», на яке витрача╓ться понад м╕льйон гривень. Отже, це т╕ реал╕╖, в яких сьогодн╕ у власн╕й держав╕ ╕ на сво╖й земл╕ живуть, працюють укра╖нц╕ Криму. Тож ми спод╕ва╓мось не на матер╕альну допомогу ╕снуючо╖ влади, а хоча б на моральну п╕дтримку ╕нтелектуально╖ Укра╖ни.
Петро ВОЛЬВАЧ.
"Кримська Свiтлиця" > #1 за 29.07.2011 > Тема "Українці мої..."
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=9154
|